На Закарпатті, серед гірських схилів, збереглися бункери лінії Арпада - оборонної системи часів Другої світової війни, яку Угорщина будувала як щит від радянської армії. Масивні споруди мали стати неприступною фортецею, але так і не виконали своєї головної функції.
Де знаходиться найвідоміший бункер на Закарпатті та чому його так і не стали використовувати, розповідає РБК-Україна.
Це потужна оборонна лінія на 600-700 кілометрів, яка створювалася угорськими військами в Східних Карпатах з 1939 по 1944 роки. Вона складалася з численних окопів, бліндажів, дотів, опорних пунктів та бетонних укріплень.
Мета - захист Карпатського вододільного хребта. Крайні елементи в українських Карпатах - перевал Дукля на заході біля міста Дукля та Яблуницький перевал на сході біля міста Рахів.
В українських Карпатах лінія фортифікаційних споруд простягалася майже на 300 кілометрів. Ще на 400 кілометрів вона розтягнулася по румунських Карпатах.
Бункер на Закарпатті (фото: facebook.com/arpadline)
Найвідоміший об'єкт - бункер у селі Верхня Грабівниця на Мукачівщині. Він являє собою комплекс з декількох бетонних казематів і підземних ходів. Споруда була призначена для розміщення гарнізону, складу боєприпасів та командного пункту.
Він має глибину 50 метрів і складається з п'яти входів, з яких чотири є довготривалими оборонними точками (ДОТами). Підземні приміщення сполучені ходами-потернами та містять інженерні кімнати, вузли зв'язку, казарми, лікарню, кухню, склади.
Хоча бункер у Верхній Грабівниці був готовий для експлуатації, він так і не був використаний у бойових діях.
Основні причини:
Бункер був частково засипаний та засмічений, але завдяки зусиллям місцевих ентузіастів та підприємців його розчистили та відреставрували.
Сьогодні бункер є історичною пам'яткою та туристичною атракцією. Там розміщено музейну експозицію і проводяться екскурсії.
Відвідувачі можуть оглянути каземати, підземні коридори та обладнання, а також дізнатися про історичні події, пов’язані з обороною Закарпаття під час Другої світової.
Бункер на Закарпатті (фото: facebook.com/arpadline)
Вас може зацікавити:
Під час написання матеріалу були використані джерела: arpad-line.com, Карпати.Інфо, Вікіпедія, Facebook-сторінка бункера лінії Арпада