Українські села - це не лише тиша й природа, а й містика, що передається з покоління в покоління. У деяких з них і досі розповідають про чаклунів, дивні зникнення, озера, що змінюють колір, і незрозумілі голоси з лісу.
Які містичні села варто побачити на власні очі, якщо не боїтесь потрапити у світ легенд, розповідає РБК-Україна.
Колись тут вирувало життя, але після страшного нападу у 17 столітті село зруйнували майже дощенту. З часом воно відновилося, але й досі про ці місця ходять легенди.
Залишки стародавньої фортеці, печерний монастир і загадковий барельєф - місце сили, яке досі тривожить уяву. Місцеві кажуть, що тут можна зустріти "душі" захисників, які досі не знайшли спокою.
Село з веселою назвою, але з невеселою історією. Колись на його околицях спалили жінку, яку звинуватили у чаклунстві.
Відтоді на тому місці не росте нічого. Люди бояться зупинятися там вночі - згорілі дерева й досі стоять, ніби нагадування.
Підгорецький замок - місце, оповите містикою. Місцеві мешканці села розповідають про Білу Пані, яка ночами проходить коридорами замку.
Туристи часто фотографують "тіні", а відвідувачі скаржаться на раптовий холод. У селі досі шанують старовинні обряди очищення.
Маленьке село, куди важко дістатись. Місцеві уникають згадок про старий ліс, який вважається "заклятим". За легендою, там живе "той, хто шепоче".
Восени люди чують голоси, хоча в лісі нікого немає. Вчені намагались дослідити зону, але спеціальна техніка працювати у цьому лісі "відмовилася".
Хоч це село відоме як духовний центр Гуцульщини, воно також сповнене легенд. Тут вірили в мольфарів, які могли керувати погодою.
Старожили розповідають про неймовірні здібності своїх предків - і навіть зараз деякі гуцули воліють лікуватися лише "в знахарки".
Село із назвою, яка одразу навіює тривогу. У центрі села - криниця, яку оминають всі місцеві.
Кажуть, хтось колись почув звідти дитячий плач і зник. З того часу ніхто не наважується черпати з неї воду, навіть у найспекотніші дні.
Місто гончарів, але й осередок стародавньої магії. Тут жили знахарі, які "переливали віск" і "перекидали хвороби".
Досі на деяких хатах збереглися захисні символи, а мешканці розповідають про предмети, що самі рухаються вночі.
Вас також може зацікавити:
Для написання цього матеріалу було використано такі джерела: dovkola, IGotoWorld, ЕТНОХАТА, Запоріжжя City.