Легендарний замок в Україні, який варто побачити бодай раз у житті

Що в ньому особливого, чим він вражає і чому саме зараз про нього знову згадують, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler).
Історія замку Любарта
Збудований у XIV столітті (1350-х роках) за наказом короля Русі (Великого князя Галицько-Волинського) Любарта, цей замок став справжньою оборонною цитаделлю Волині. Він неодноразово витримував облоги та залишився майже неушкодженим донині.
Замок Любарта - це залишки великої фортеці, зведеної у другій половині XIV століття за наказом литовського князя Любарта Гедиміновича. Його збудували на місці давньоруської фортеці - і саме це поєднання епох надає замку особливого шарму. Протягом століть замок постійно розширювався та укріплювався. Стиль замку - готика та ренесанс.
Князь Любарт зробив Луцьк своєю резиденцією, перетворивши місто на політичний центр Волині. У замку приймали делегації з Польщі, Чехії, Угорщини, Візантії. Луцький замок або замок Любарта (фото: Вікіпедія)
Саме тут проходив славетний з'їзд європейських монархів у 1429 році, на якому обговорювали... ні багато ні мало - коронацію великого князя Вітовта. А ще замок відігравав важливу роль у захисті Волинської землі від ворогів.
За деякими даними, ще у X столітті на пагорбі, оточеному звивами річки Стир стояв літописний Лучеськ з фортецею, який вважають дітищем Володимира Великого. У 1069 році він витримав облогу польського війська під час походу на Київ короля Болеслава II Хороброго.
Архітектурні особливості
Дев'ять веж, величні мури, готичні елементи, дерев’яні галереї - усе це створює справжній дух Середньовіччя. Відвідувачі можуть побачити автентичні підземелля, залишки палацу та давні оборонні споруди.
Загальна довжина стін замку сягає 500 метрів. Внутрішні будівлі - Велика княжа палата, Столова палата, Теремкова палата, Спаська палата, Підзамковий храм.
У замку збереглися унікальні фрески XV-XVI століть, які зображують сцени з життя князів та лицарів.
Що побачити у замку сьогодні
В’їзна вежа (Вежа Любарта) - найвідоміший елемент комплексу, висотою майже 28 метрів. Вона вціліла майже без змін.
Вежа Владичого замку - місце, де раніше мешкали єпископи Луцька.
Оборонні мури - товщина стін до 2 метрів, вікна-бійниці та історична атмосфера.
Музей книги - із рідкісними експонатами від стародруків до гравюр.
Музей дзвонів - єдиний такий в Україні, розташований у вежі.
Чому варто відвідати саме цей замок
Це не просто замок - це жива історія. У ньому знімали фільми, проводять фестивалі, і саме тут знаходиться один із найстаріших дзвонів в Україні.
Замок став атмосферною локацією для кількох українських і закордонних проєктів. Найвідоміші:
"Овод" (1955, СРСР) - історична драма, де замок зображував італійську фортецю
"Чорна рада" (2000) - екранізація роману Куліша, частина сцен знімалась у Луцькому замку
Документальні фільми про Волинь - знімальні групи з Польщі та Чехії використовували замок як автентичний об’єкт.
Хоча замок знімали не часто, але його інтер'єри й зовнішній вигляд настільки добре збережені, що його люблять використовувати для історичних реконструкцій, фільмування кліпів і тревел-програм.Підземелля Луцького замку (фото: Вікіпедія)
Легенди про замок
Існує повір’я, що під замком проходять підземні ходи аж до інших міст. А ще - тут нібито досі з'являється привид князя Любарта. Ніби на нього накладено прокляття і він змушений вічно блукати замком.
Також є легенда про чорного монаха, який колись жив у замку та був скарбником. Він закопав десь на території замку скарб, який досі ніхто не знайшов.
Як дістатися
Замок розташований у центрі Луцька, на вулиці Кафедральній. Доїхати можна потягом або автобусом з Києва, Львова, Рівного. Ідеальне місце для дводенної мандрівки.
Цікаві факти
- Саме у цьому замку вперше було використано готичний стиль у мурованому будівництві на Волині.
- Замок кілька разів рятували від знищення місцеві мешканці - ще в XIX столітті його хотіли розібрати на каміння.
- У 2020-х роках замок почали активно реставрувати, повертаючи йому первісний вигляд.
- Луцький замок Любарта зображено на старій українській банкноті номіналом 200 карбованців (випуск 1992 року). На лицьовому боці - портрет Лесі Українки, а на звороті - сам замок. Ця купюра давно вийшла з обігу, але її досі можна побачити у приватних колекціях і музеях грошей.
Вас може зацікавити: