Мало хто сумнівається в тому, що минулий рік став одним з найскладніших в історії цивільної авіації в усьому світі. Експерти та аналітики наперебій намагаються вгадати, в якому році пасажиропотік зможе досягти рівня до пандемії COVID. При цьому багато хто забуває про ті глобальні перетворення, які почали міняти авіаційну галузь задовго до пандемії.
Наприклад, купівля авіаквитків вже давно перекочувала в інтернет, а скоро авіакомпанії можуть і зовсім перестати продавати квитки пасажирам напряму, віддаючи їх оптом онлайн-дистриб'юторам.
Давайте докладніше розглянемо тенденції в авіації, які тривають вже не перший рік поспіль. Тоді стане зрозуміліше, чого нам чекати в найближчому майбутньому.
Без допомоги агента: покупка квитка стала справою кількох хвилин
У 2008-му році міжнародна асоціація повітряного транспорту (ІАТА) провела офіційну церемонію прощання з паперовим авіаквитком. Продаж повітряних перевезень остаточно перекочував в інтернет.
Глобальні дистрибуційні системи (Amadeus, Gallileo, Sabre та інші), які продавали велику частину авіаперевезень через туристичні агентства, які своєю чергою оформляли польотні купони на папері, поступилися місцем сотням онлайн-платформ. На цих ресурсах пасажири можуть купити квитки без посередників.
Всі більш-менш значущі авіакомпанії стали продавати свої перельоти через власні сайти. Крім того, з поширенням високошвидкісного інтернету з'явилися так звані агрегатори (наприклад Kayak, Tickets.ua) - сайти, які автоматично порівнюють ціни десятків авіакомпаній і пропонують покупцеві найдешевші та зручні варіанти прямих і стикувальних рейсів з точки А у точку Б.
Таким чином, полювання пасажирів на дешеві квитки, яке раніше вимагало довгих пошуків в офісі агента, стало справою кількох хвилин за екраном комп'ютера або смартфона. У результаті авіакомпанії просто змушені постійно переманювати пасажирів один в одного, влаштовуючи розпродажі та регулярно надаючи знижки.
На жаль, виграти цінову війну з конкурентами виходить або у мережевих гігантів, які користуються монопольними правами на багато міжнародних маршрутів, або одиничним лоукост-компаніям, які навчилися економити на всьому підряд. Зрозуміло, що в умовах пандемії боротися за пасажира в інтернеті доводиться ще агресивніше, що в недалекому майбутньому виявиться не під силу багатьом відомим нам перевізникам.
Не тільки турбота про безпеку: конкуренція посилюється
Багато років поспіль авіакомпанії дбали переважно про безпеку польотів і злагоджену роботу техніки, готували персонал і думали, як обслужити пасажирів комфортно.
Після Другої світової війни цивільна авіація в усьому світі розвивалася згідно з двосторонніми угодами про повітряне сполучення між країнами. Більшість цих угод давали кожній країні право призначити одного або двох перевізників на кожен маршрут.
Таким перевізникам дозволялося вступати в кодшерінгові угоди одне з одним, що дозволяло продавати квитки на рейсах один одного. Таким чином, втручання конкурентів в експлуатацію рейсу фактично виключалося. Тому авіакомпанії не надто дбали про просування своїх послуг: на них і так був попит. І хоча деякі маршрути все ще захищені такими двосторонніми угодами, багато ринків за останні 30 років були лібералізовані.
На таких значущих ринках як Європейський Союз, Сполучені Штати Америки, Російська Федерація, Китай авіакомпаніям фактично доводиться працювати в умовах вільної конкуренції. А враховуючи цінові війни за онлайн-покупців, без успішного просування бренду авіакомпанії та здійснення інтернет-продажів перевізникам тепер вже не обійтися.
Виходить, що лояльність пасажирів здобуває не той, хто краще піклується про безпеку та пропонує найкращий сервіс, а той, чий бренд більш впізнаваний і асоціюється з дешевшими квитками.
Але постає питання: чим тепер все-таки є авіакомпанія? Це комерційна організація, яка просуває свій бренд і збільшує продажі? Або це технічний експерт, який експлуатує складну техніку відповідно до суворих вимог регуляторів? На жаль, відповідь "і тим, і іншим" більше не задовольняє вимоги ринку, особливо в постпандемічний час
Авіакомпанії можуть перестати продавати квитки пасажирам напряму
Онлайн-реклама та продаж вже давно є бізнесом "в собі", успіх якого пов'язаний насамперед з доступом до великих обсягів інтернет-трафіку. Авіакомпаніям, суттю діяльності яких є все-таки технічна організація перевезень, часто не вдається досягти такого ж рівня продажів квитків, як онлайн-агентствам.
Водночас агентства (такі, як Expedia) оперують на глобальному рівні, продають широкий спектр послуг (готелі, оренда авто). І мають прямий доступ до величезних обсягів трафіку і, відповідно, – персональних даних. А значить, можуть більш ефективно і точково таргетувати потенційних пасажирів.
Не виключаю, що скоро багато авіакомпаній, ослаблених локдаунами, зовсім відмовляться від продажів своїх квитків індивідуальним пасажирам. Замість цього - будуть продавати їх оптом глобальним онлайн-дистриб'юторам. Це дозволить їм заощадити на маркетингу, і зосередитися на питаннях безпеки та якості обслуговування пасажирів.
З'являться віртуальні авіакомпанії
Не виключаю, що багато брендів авіакомпаній перейдуть у користування онлайн-платформ рівня Google, Facebook, Amazon. Щоб виглядати більш респектабельно в очах пасажирів, платформи будуть створювати та підтримувати віртуальні авіакомпанії, рекламувати їх бренд, продавати квитки, спілкуватися з клієнтами.
Водночас літаки та екіпажі будуть надаватися незалежними провайдерами, які отримали сертифікати експлуатанта і права на маршрути від різних країн, але у яких немає свого впізнаваного бренду. За схожою схемою в Україні працює Uber, але і серед авіакомпаній вже є приклади віртуальних перевізників, таких як німецькі Lübeck Air і Green Airlines.
Припущу, що найближчим часом основні конструкторські бюро запропонують рішення, при якому літаки зможуть міняти ліврею (розмальовку) натисканням кнопки в салоні. Це дозволить "технічним" перевізникам гнучко надавати флот різним брендам у тій частині світу, де це буде потрібно.
Таким чином, купуючи квиток на умовні "Авіалінії України" з Києва до Сіднею, пасажир може і не здогадатися, що насправді його будуть перевозити три різних "no name" перевізника. І що кожен з них сертифікований у своїй країні, кожного з них віртуальна авіакомпанія вже перевірила на відповідність стандартам безпеки та обслуговування на борту.
У далекому 1944 році американці, які володіли найбільшим у світі флотом транспортних літаків, запропонували іншим країнам створити єдину всесвітню авіакомпанію, яка б забезпечила всі їх потреби в перевезеннях. Тоді цю ідею зі скандалом відкинули. Схоже, що ера цифрової глобалізації може зробити цю стару ідею реальністю.
Зазначимо, раніше ми розповідали про найбільш знакові події авіації, які визначали долю українського неба у 2020 році.
Також раніше ми писали, що буде з цінами на авіаперельоти у цьому сезоні.