Чим приваблює туристів улюблене місце української інтелігенції
Дивовижні заплави та мальовничі острови посеред Дніпра – одна з найбільш чарівливих локацій неподалік від Києва. Фотограф Олександр Мальон на своїй сторінці у Facebook опублікував знімки казкових пейзажів водяних лабіринтів поблизу села Прохорівка восени.
"Прохорівка та острівне царство. Неймовірні пейзажі з неба мальовничого села на березі Дніпра. Так і хочеться взяти човен і провести день на веслах, блукаючи водяними лабіринтами", - підписав мандрівник свої фото.
Чим відоме село Прохорівка і що цікавого знайдуть там "мисливці" за вражаючими краєвидами – в матеріалі РБК-Україна.
Прохорівка згадується ще у документах 17 століття (1622 року) як містечко у складі Канівського староства. У 18 столітті воно було осередком козацької сотні.
Пізніше Прохорівку оцінили представники української інтелігенції, розповідає відомий український мандрівник Роман Маленков на сторінці "Україна Інкогніта".
Там на Михайловій горі був маєток першого ректора Київського університету Михайла Максимовича. В нього в гостях бували Микола Гоголь й Тарас Шевченко. Гоголь дуже мальовниче описав річище Дніпра і пишні ліси на його берегах у тій місцевості.
Кобзар провів у Прохорівці свої останні свої вільні дні в Україні до арешту у 1859 році. В цьому селі його його заарештували. Хоч і звільнили за місяць, але примусили виїхати з України.
Бували в Прохорівці у ректора й чимало інших відомих людей. В цьому ж селі Максимович і був похований.
В радянські часи в колишньому маєтку на Михайловій горі розмістили санаторій "Жовтень", який зберігся донині. Втім, оздоровниця не дуже популярна серед відпочивальників.
"Наприклад, під час моїх останніх відвідин навесні 2011 року тут не було жодної живої душі. Навіть сторожа не помітили. Старі радянські корпуси, дерев’яні будиночки, бібліотека, футбольне поле та тенісні корти, котельня, – все ніби промовляло – не розміщуйтесь зручніше, вам тут не раді, не порушуйте нашого віковічного спокою", - описував свій візит у село мандрівник.
На території маєтку зберігся п’ятисотрічний дуб Шевченка та багатовікова сосна Гоголя.
Сучасна Прохорівка – село з чотирма сотнями мешканців та власною сільрадою, пише Роман Маленков. Він виділяє місцеву Свято-Іллінську церкву. Храм у багатьох джерелах датують 1709 роком, зазначаючи, що його збудували без жодного цвяха.
"В інтернеті я зустрічав думки, що її збудували вже у 19 столітті на місці давнішої церкви. Можливо, перебудували. Але нині ми можемо лише уявляти її первісний вигляд, адже в радянські часи храм закрили й понівечили – було звалено хрести та бані. Вірянам храм повернули у 90-ті роки минулого століття", - розповідає мандрівник.
Також у Прохорівці є старовинний вітряк, який використовували як млин.
Завдяки неймовірним пейзажам та пляжам на березі Дніпра всього за 150 кілометрів на південь від Києва село щороку ставало локальним "курортом", де працювали бази відпочинку.
В останні роки Прохорівка стала "резиденцією" для заможних українців. Маєтки відгороджені стіною від простого напівзалишеного села із похилими мазанками та розбитим асфальтом, розповідає Маленков. Втім, у доброму стані перебуває інша частина місцевої інфраструктури – фарватер для яхт і вертолітні майданчики.
Нагадаємо, раніше мандрівник Олександр Мальон назвав РБК-Україна найбільш недооцінені міста України.
Також ми писали про чотири локації для подорожі Хмельниччиною в атмосфері осіннього затишку.