У 2024-2025 роках Європейський Союз кардинально змінює підходи до питань міграції. Деякі країни обмежують право на притулок, інші - ігнорують європейські норми або закликають до їхнього перегляду.
РБК-Україна пояснює, які саме держави посилили міграційний контроль і що це означає для українських біженців зокрема.
Ще з 2015 року Угорщина стала піонером у запровадженні жорстких міграційних обмежень. Під керівництвом прем’єра Віктора Орбана країна фактично припинила розгляд заяв про надання притулку, повертаючи біженців до Сербії або змушуючи їх рухатися далі.
Навіть після рішення Європейського суду про накладення штрафу у 200 мільйонів євро, Будапешт залишився непохитним, назвавши імміграційну політику внутрішньою справою держави.
Уряд Угорщини відмовляється виконувати норми спільної міграційної політики ЄС, підкреслюючи національний суверенітет. Такий курс посилює розкол між Угорщиною та іншими країнами Європи.
Польща не менш активно впроваджує жорсткі методи щодо біженців, особливо на кордоні з Білоруссю. Уряд Дональда Туска дозволив силове повернення мігрантів та ухвалив закон, який дає змогу у виняткових випадках не розглядати запити на притулок.
Це суперечить міжнародним зобов’язанням Польщі, але уряд виправдовує свої дії захистом від гібридної загрози з боку Кремля. Прикордонна політика Варшави дедалі більше орієнтується на безпеку, ніж на права людини. У країні продовжуються дебати щодо легітимності таких рішень.
У Німеччині прикордонна поліція отримала вказівку відмовляти у прийомі нових заяв про надання притулку - за винятком критичних ситуацій. Це суперечить законодавству ЄС, але політичні сили, зокрема Християнсько-демократичний союз, виправдовують це інтересами внутрішньої безпеки.
Хоча кількість заяв скоротилась, юристи ставлять під сумнів правову сталість таких дій. Уряд намагається зберегти баланс між тиском електорату та зобов’язаннями перед Євросоюзом. Тим не менше, позиція Берліна дедалі більше тяжіє до прагматизму, ніж до гуманізму.
Фінляндія нещодавно ухвалила закон, який дозволяє відмовляти у в’їзді біженцям. Це рішення суперечить конституції країни, але отримало підтримку парламенту під гаслом національної безпеки.
У Гельсінкі міграцію все частіше розглядають не як гуманітарне питання, а як складову гібридної загрози. Цей прецедент може надихнути інші країни ЄС на подібні зміни, підриваючи єдину правову базу Євросоюзу.
Австрія вирішила тимчасово призупинити право на возз’єднання родин біженців, за винятком дітей. Віденський уряд заявляє, що школи та соціальні служби не справляються з навантаженням.
Канцлер Крістіан Стокер прямо заявив, що нинішнє законодавство про надання притулку вже не виконує своєї мети. В Австрії активно закликають до перегляду Європейської конвенції з прав людини щодо міграції. Це може означати початок системних змін у правах біженців по всьому ЄС.
Новий уряд Бельгії впроваджує максимально суворі правила, формально не порушуючи закон. Одиноким чоловікам, які подаються на притулок, не завжди гарантують житло, віддаючи перевагу іншим категоріям.
Країна зосереджена на скороченні кількості нових заяв і підвищенні ефективності розгляду вже поданих. Така стратегія дозволяє уникати прямого порушення норм, але викликає критику з боку правозахисників. Бельгія прагне показати приклад "жорсткої, але легальної" політики.
Вас може зацікавити
Під час написання матеріалу використані джерела: матеріали сайтів Trip Advisor та Visit Ukraine.