Як у боротьбі з агресором допоможе закриття авіапростору України рішенням НАТО
Відразу після вторгнення Росії в Україну наша країна закрила небо для всіх цивільних літаків.
Сьогодні міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вкотре звернувся до НАТО з проханням про закриття повітряного простору України. За його словами, у разі відмови, "кров українців буде на їхніх руках".
Також 3 березня за негайне закриття українського неба виступила і Верховна Рада. Депутати просять негайно запровадити безпольотної зони над територією України, адже це захистить цивільне населення, об’єкти світової культурної спадщини та критичної інфраструктури.
TRAVEL РБК-Україна розбирається, чяк закриття повітряного простору рішенням НАТО допоможе Україні у боротьбі з ворогом.
Закриття неба Україною та закриття неба рішенням НАТО – це різні речі, хоча називаються вони практично однаково. Про це у коментарі РБК-Україна говорить авіаексперт Богдан Долінце.
"Якщо ми говоримо про сферу відповідальності України у повітряному просторі, тут мова йде насамперед про цивільну авіацію. Україна відповідає за безпеку польотів у своєму небі та має право приймати рішення про закриття неба в контексті виконання польотів саме цивільних рейсів. І фактично це було зроблено у перші години або навіть хвилини після того, як перші ракети ворога почали влучати в об’єкти інфраструктури, аеропорти та житлові будинки в Україні", - нагадує він.
Однак за останні дні особливо зросла необхідність закриття закриття неба над нашою країною саме силами НАТО. Це так звана безпольотна зона, яка свого часу вводилася в тому числі в деяких районах Сирії під час активних бойових дій, пояснює авіаексперт.
За словами Богдана Долінце, така безпольотна зона являє собою широке використання інфраструктури НАТО у певній країні.
Мета розгортання сил - гарантувати, що кожен літальний об’єкт – безпілотник, ракета чи літак, який піднімається в небо на висоті умовно більше 50 метрів, відразу автоматично стає об’єктом ураження та підлягає знищенню.
Фото: MIM-104 Patriot - зенітний ракетний комплекс (ЗРК), використовується як платформа повітряного тактичного захисту на середніх висотах (uk.wikipedia.org)
"За принципом дії таку систему можна порівняти із ізраїльським "Залізним куполом" (система протиповітряної оборони, яка діє в Ізраїлі та в Сінгапурі - ред.). Сьогодні нам це вкрай необхідно. Система дозволить мінімізувати або навіть виключити можливість нанесення ракетних ударів по українських містах та не дасть ракетам поцілити в об’єкти критичної інфраструктури", - каже експерт.
По-друге, безпольотна зона над Україною унеможливить авіанальоти та скидання російським ворогом бомб з військових літаків.
Необхідно розуміти, що закриття неба у якості рішення з боку НАТО передбачає нам надання відповідної інфраструктури. Найперше – системи протиповітряної оборони, звертає увагу Богдан Долінце. Це можуть також бути супутникові системи та інше устаткування для оперативного виявлення і знищення ворожої авіації.
"Така інфраструктура складається з багатьох елементів: з повітряного, земного сегментів. Вона включає техінку з виявлення ворожих польотів та своєчасного на них реагування. Однак розгортання таких систем потребуватиме часу. Якщо нам найближчим часом привезуть ці установки, такі як Patriot, за кілька годин ми самостійно їх не зможемо розгорнути. Потрібне залучення і навчання фахівців, які все це мають обслуговувати", - каже він.
Втім, якщо НАТО буде розгортати таке устаткування самостійно, все можна реалізувати за кілька днів та навіть годин. Такий сценарій можливий у випадку, якщо сили НАТО цю інфраструктуру запускають самостійно і управляють нею теж самі, пояснює авіаексперт.
Фото: У разі схвалення відповідного рішення, можна швидко використати інфраструктуру, наявну в сусідніх з Україною державах-членах НАТО, - Богдан Долінце (скриншот з сайту nato.int)
"Тут мова може йти про вже наявну інфраструктуру, яка знаходяться в сусідніх з Україною державах НАТО, таких як Польща, Угорщина або Румунія. Це дозволило б забезпечити захистом значну частину України практично відразу", - пояснює Богдан Долінце.
Якщо ж мова йде й про покриття захистом північних та східних регіонів країни, має йти мова про розгортання елементів інфраструктури вже безпосередньо на території України.
Богдан Долінце нагадує, що після вторгнення Росії в Україну реакція західних країн змінюється дуже швидко: якщо до війни деякі рішення здавалися нереалістичними, то зараз багато з них вже втілюються на практиці.
Фото: Система "Залізний купол" (uk.wikipedia.org)
На його думку, розгортання інфраструктури НАТО в Україні "власноруч" – менш ймовірно.
"Але ось шанси на розгортання сил ресурсами НАТО – більш більш реалістично. Прогнози робити складно Адже ще тиждень тому там не розглядали певних рішень, а зараз вони є. Також є історичні приклади, коли така інфраструктура розгорталася силами НАТО в інших країнах, які не входять до блоку. Тому говорити про повну неможливість реалізації цього рішення було б неправильно", - відзначає співрозмовник.
За словами експерта, це питання в першу чергу дипломатичного фронту України, чим наші дипломати зараз дуже активно якраз і займаються. Також багато залежить від міжнародної підтримки України, яка захищається під час війни та під час вторгнення Росії в нашу державу.
Нагадаємо, все більше країн закривають свій повітряний простір для літаків з Росії.
Тим часом у російських туристів масово виникають проблеми через тотальну ізоляцію країни-агресора.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.