Як сьогодні очищується повітря в авіалайнерах
Останнім часом пасажирів хвилює питання про те, наскільки високий шанс захворіти COVID-19 на борту літака. Адже кілька сотень людей, які проводять багато годин в невеликому замкненому просторі, цілком логічно піддають себе ризику підчепити інфекцію.
Щоб розібратися в цьому питанні, нам варто більш детально з'ясувати, чим і як саме ми дихаємо, перетинаючи континенти на сучасних авіалайнерах.
Не просто повітря: що змінилося в літаках за десятиліття
Протягом перших десятиліть існування цивільної авіації забезпечення пасажирів повітрям проводилося досить просто: свіже повітря просто подавався з-за борту літака. Невеликі висоти, на яких здійснювалися перевезення, не вимагали від літака ні герметичності кабіни, ні додаткової подачі в неї кисню.
Максимум, що могли забезпечити перші авіалайнери, це вентиляцію влітку та опалення взимку. Одним з останніх літаків такого типу, які масово перевозили пасажирів на території України аж до 80-х років 20 століття, був знаменитий "кукурузник" Ан-2.
Однак ще перед Другою світовою війною літаки почали підкорювати висоти, де людина не може вільно дихати без кисневої маски. Першим кораблем, у якому пасажири розміщувалися в герметичному салоні зі штучною системою циркуляції повітря, став Боїнг 307 Стратолайнер, що піднявся в небо у далекому 1940 році.
З того часу пасажири практично всіх середньо- і далекомагістральних рейсів дихають повітрям, яке очищене і збагачене киснем через спеціальні пристрої.
Куріння на борту заборонили відносно недавно
Куріння на борту було масовим явищем аж до останніх десятиліть. Авторові цього тексту довелося бачити салони для курців пасажирів на трансатлантичних рейсах ще у відносно недавньому 2005 році. А сорок років тому на борту і взагалі можна було затягнутися цигаркою в будь-якому пасажирському кріслі.
В літаках типу "кукурузник" тютюновий дим не приносив особливого клопоту, оскільки міг вільно видуватися з негерметичного корпусу.
Проте в герметичному салоні з замкнутою циркуляцією повітря навіть невелика порція диму могла стати проблемою, особливо для пасажирів, які страждають легеневими захворюваннями. Щоб очистити повітря, літаки обладнали потужними повітряними насосами й фільтрами, які відбирали потужність в основних двигунів і призводили до додаткової витрати палива. Але навіть це не завжди допомагало.
Поворотним моментом, після якого авіакомпанії всерйоз стали обмежувати куріння на борту літака, стала подія на борту грецької авіакомпанії Olympic Airways в 1998 році. Пасажир рейсу 417 "Афіни-Нью-Йорк" Абід Хансон та його дружина Рубіна Хусейн купили квиток в зал для некурців.
Але на борту вони виявили, що їх місця знаходилися всього через три ряди крісел від салону для курців, при цьому розділова шторка між салонами відсутня. На прохання пересадити сімейну пару на одне з вільних місць подалі від джерела тютюнового диму стюардеса відповіла відмовою.
У результаті пан Хансон став задихатися і померла від анафілактичного шоку прямо на борту: на очах у дружини та інших пасажирів. Після трагедії Нью-Йоркський суд присудив вдові загиблого близько 1,4 мільйона доларів компенсації, а авіакомпанії остаточно і безповоротно заборонили пасажирам палити на борту.
А як же вірус?
Після повсюдної заборони куріння пасажири не особливо замислювалися, яким повітрям вони дихають під час польоту. Тема стала активно обговорюватися з початком пандемії коронавірусу.
Більшість експертів сходяться на думці, що шанси заразитися в салоні літака відносно невеликі, особливо якщо порівнювати з іншими видами транспорту.
Літак – не тролейбус. Попри те, що зовні салон являє собою єдиний простір, насправді кожен ряд крісел має окремі канали подачі й забору повітря.
Найпомітнішими елементами цієї системи є трубки, які пасажир може знайти біля лампочок над своїм кріслом, і підкрутити їх, щоб відрегулювати напрямок і силу повітряного потоку.
Таким чином, повітря в салоні майже не перемішується. Також, оскільки температура за бортом авіалайнера становить в середньому мінус 50 градусів за Цельсієм, повітря перед подачею в салон досить сильно нагрівається від працюючих двигунів і, до того ж, проганяється через спеціальні HEPA-фільтри.
В результаті майже кожні три хвилини повітря в салоні повністю оновлюється, а віруси й бактерії, що містяться в ньому – гинуть. Зрозуміло, що якщо пасажири не будуть дотримуватися маскового режиму на борту, і будуть активно спілкуватися з сусідами по салону, ніякі фільтри від інфікування не врятують.
Також високі шанси заразитися зберігаються під час реєстрації, посадки на рейс і особливо - під час поїздки в автобусі від терміналу до літака.
Нагадаємо, раніше ми аналізували нові правила перельотів, які почали діяти в Україні у листопаді 2020 року.
Також пропонуємо почитати, що буде з цінами на авіаперельоти взимку під час карантинних обмежень.