"Сума економії вражає": тонкощі відпочинку в Туреччині під час карантину

Як відпочити за кордоном у непрості часи пандемії

В час карантинних обмежень Туреччина стала однією з небагатьох країн, яка приймає українських туристів без проходження самоізоляції, і навіть не вимагає довідки про негативний результат тесту на COVID-19.

У розпал літнього сезону в Туреччині побували й ми з друзями. Постараюся розповісти в деталях про те, як проходив наш "карантинний" відпочинок тривалістю в кілька днів.

Карантин посилювати не планують, але побоювання все одно залишалися

Для подорожі ми скористалися чартерним рейсом однієї з туристичних компаній України. Друзі, які організували нашу подорож, казали, що справа ця виявилася непростою. Річ у тому, що туристичним компаніям невигідно продавати квитки на викуплений рейс без туру. І віддають їх вони лише в тому випадку, коли не залишилося зовсім ніяких шансів продати решту путівок.

Через це довелося часто дзвонити, перевіряти, чи є ще місця в літаку. Нас запевняли, що найближчим часом в Туреччині карантин посилювати не планують, але побоювання все одно залишалися. Зате при проходженні контролю пасажирами чартерних рейсів питань практично не виникало.

Фото: Співробітники аеропорту вимірюють температуру пасажирів відразу при вході в будівлю (з особистого архіву)

10 липня ми приїхали в аеропорт "Бориспіль", щоб вилетіти прямим рейсом в Бодрум. Всі, хто знаходився в "Борисполі, були в масках. Деякі співробітники аеропорту - ще і в прозорих пластикових щитках. Температуру нам почали вимірювати прямо під час першого проходження контролю, потім - на стійці реєстрації, і ще кілька разів пізніше.

При цьому співробітники аеропорту стежили за дотриманням дистанції в чергах. Всі процедури контролю ми пройшли швидко. Можливо тому, що через невелику кількість рейсів людей у "Борисполі" все ж було менше, ніж зазвичай.

Салон літака був заповнений повністю

У зоні дьюті-фрі деякі магазини були закриті, але бажаючим витратити гроші, як і раніше, було де "розгулятися".

Час, що залишився до перельоту, ми вирішили провести в одному з ресторанчиків. По-перше, в літаку харчування передбачене не було, по-друге, там було комфортніше очікувати на рейс. І можна було з чистою совістю зняти вже неабияк набридлу маску.

Фото: В ресторані аеропорту. Очікуємо на рейс у комфорті й без маски (з особистого архіву)

Перед посадкою в літак нам у черговий раз вимірювали температуру. Салон літака був заповнений повністю - жодного вільного місця.

Однак маскового режиму все-таки доводилося дотримуватися.

Коли літак пішов на зниження, всіх пасажирів попросили заповнити коротку анкету англійською мовою.

Фото: Салон літака (з особистого архіву)

Аеропорт в Бодрумі був практично порожній. У Борисполі все ж було людніше. Контроль ми пройшли буквально моментально. Персонал, як і годиться, був у масках, температуру туристам вимірювали лише раз.

Важливий момент, про який варто пам'ятати - на території аеропорту, у супермаркетах та ресторанах можна розрахуватися як євро, так і турецькими лірами. Підозрюю, що з доларами проблем теж не буде. А ось на ринку чи в маленьких магазинчиках з цим може бути складніше.

Всупереч карантину, всюди кипіло курортне життя

Бодрум не був нашим кінцевим пунктом призначення. Нам потрібно було дістатися до яхт-клубу на острові по сусідству з Мармарисом. Ми взяли таксі біля виходу з аеропорту. Таксі обійшлося нам в 50 євро. Через дві години були на місці.

В Мармарісі за майже чотири дні нам довелося побувати всього тричі. У перший візит ми пішли в ресторан, який розташовувався біля набережної. Вечеря на чотирьох з замовленням пива обійшовся нам у 100 євро. Рівень обслуговування і кухня були вище усяких похвал!

Фото: Набережна поблизу Мармарису (з особистого архіву)

Увечері набережна була заповнена людьми. Всупереч карантину, всюди горіли вогні й кипіло курортне життя.

Якби не маски на обличчях перехожих, про те, що карантин триває, запросто можна було б забути.

В Мармарисі обов'язково потрібно пробувати морепродукти

Вдруге ми відвідали місто, щоб поповнити запаси їжі на яхті. Нам порадили великий ринок, який працює тільки щочетверга і щонеділі. Додали, що туди треба їздити туди рано вранці, оскільки близько полудня він вже зачиняється. Ми прибули туди близько 10 ранку і нічого не пропустили.

У Мармарисі обов'язково треба спробувати морепродукти. Де ж ще, якщо не біля моря? Але нас трохи розчарував рибний "відділ" ринку, який складався всього з трьох прилавків.

У м'ясному "відділі" магазинів теж було небагато, але сервіс і якість м'яса - просто чудові! Ми вибрали декілька видів баранини - саме її потрібно їсти в Туреччині. Таку смачну баранину рідко де ще можна спробувати. М'ясо спеціально для приготування на грилі нам почистили й порубали.

Фото: Набережна Мармарису - вид з острова (з особистого архіву)

До моменту нашого повернення на ринок, e рибні магазини підвезли нову партію морепродуктів. Цікаво, що всі три прилавки забирали товар з однієї машини, і таким чином, асортимент у них був приблизно однаковий, але всі продукти виявилися дуже свіжі.

Крім інших делікатесів на кшталт восьминогів, креветок і мідій, дуже рекомендую спробувати рибу під назвою барабуля. Вона смачна, корисна, і швидко готується.

На сувеніри найкраще купувати каву, оливкову олію, мило і солодощі

Втретє у Мармарис ми приїхали для шопінгу. Помітили, що в Туреччині багато якісного текстилю, і ціни на нього досить прийнятні. Кава, оливкова олія, мило та солодощі – це те, що найкраще купувати на сувеніри. Також ми побачили, що в кав'ярні на набережній продають дуже смачне морозиво, яке гарантовано покращить ваш настрій.

Водночас товари від дорогих брендів краще купувати в дьюті-фрі. Нам, наприклад, з "величезною знижкою" хотіли продати окуляри одного відомого модного дому за 400 євро. Це при тому, що в аеропорту їх можна було придбати за 200 євро.

Скільки коштують готелі в Туреччині?

Ми ночували на яхті, тому розміщуватися в готелі необхідності у нас не було. Ми бачили всього один готель, який знаходився на острові-заповіднику неподалік від місця, де була пришвартована наша яхта.

Фото: Ресторанчик єдиного готелю на острові-заповіднику неподалік від Мармарису (з особистого архіву)

Ми познайомилися з господарем готелю, який незабаром планував відкривати двері для туристів. Нам вдалося дізнатися, що стандартний номер з триразовим харчуванням у них коштує 85 євро з людини, тобто 170 євро за двох.

Для порівняння я пошукала цей же готель на Booking.com і побачила, що ціна за ніч в ньому становить від 300 євро за двох. Тому хотіла б порадити не лінуватися шукати в інтернеті сайт потрібного готелю і бронювати номери там напряму. Адже іноді сума економії просто вражає!

Про природу: спека близько +35 градусів у кришталево чистого моря зовсім не відчувається.

Дно - кам'янисте, так що дорогою до воді ваші ноги пізнають радощі своєрідної "стоун-терапії". Але це маленька незручність з лишком "окуповується" свіжим повітрям, неймовірними краєвидами - сосновим лісом, горами та островами.

Фото: Схід сонця – час пробігтися і насолодитися лісовим повітрям (з особистого архіву)

Фото: На острові багато гарних місць для прогулянок (з особистого архіву)

Фото: Вода - просто неймовірна! (з особистого архіву)

"На радощах обійняли нашого помічника"

Через чотири дні наш відпочинок підійшов до кінця. Ніяких негараздів під час проходження процедури реєстрації на рейс і проходження зони контролю не було. Крім однієї ситуації. Один з моїх друзів забув свій паспорт, коли ми були на яхті. Капітан виїхав в аеропорт, щоб відвезти його. На літак наш друг встигав, а ось на реєстрацію – ні.

Співробітники аеропорту пішли нам "на зустріч". Але спочатку мені довелося влаштувати невелику істерику та підняти співробітників з останньої лінії контролю - перевірки ручної поклажі. Потім підійшли співробітники охорони та дівчина з реєстрації. Мене почули та обіцяли чекати нашого друга з паспортом ще додатково десять хвилин.

Про всяк випадок я також звернувся ще й до представника аеропорту вже у гейті на посадці. Ми всі разом "заговорили" нещасного чоловіка так, що він чекав нашого друга не десять, а двадцять хвилин. Врешті нашому другові вистачило цього часу, щоб з'явитися на посадці. Ми на радощах обійняли нашого помічника і, підхопивши одне одного, "пірнули" на борт літака. Рейс вилетів чітко за розкладом.

У "Борисполі" температуру нам вимірювали тільки раз, а сам паспортний контроль проходив швидко. Незабаром ми вже роз'їхалися по домівках.

Тепер можу впевнено сказати, що відпочивати в Туреччині можна і під час карантину. І можна відпочивати дуже навіть добре!

Пропонуємо почитати нашу статтю про рожеві озера України, які дивують своєю красою.

Також ми писали, що відомий історичний комплекс у Батурині відкривається вперше під час карантину.