Знакові історичні пам'ятки, створені західними архітекторами
Протягом останніх місяців Україна поринула у дискусії щодо нюансів політичних взаємовідносин із Німеччиною. А я глибоко переконана: будь-яке політичне партнерство починається з культурних обмінів та туристичних поїздок на рівні звичайних громадян країн.
Лише вдумайтеся: у сусідню Польщу з туристичною метою у "доковідні" часи приїжджало вдесятеро більше німців, ніж в Україну. Так, частково це можна пояснити спільним німецько-польським кордоном та Шенгенською зоною.
Але якщо системно розвивати туризм між Україною та Німеччиною туристичний потік можна збільшити як мінімум удвічі.
Німецькі туристи дуже полюбляють культурно-пізнавальні тури, пов’язані з їхньою спадщиною. Навіть є такий вид туризму – сентиментальний. Це подорожі до місць, з якими пов’язані видатні сторінки життя туриста або його предків, його народу.
Польща давно користається таким захопленням німців – польська туристична індустрія ще десятиліття тому розробила німецькомовні тури для німців місцями їхньої культурної спадщини.
Як результат – кількість в’їздів німців до Польщі за 2017-2019 роки у 10-15 разів перевищувала кількість в’їздів до України.
На жаль, про те, що безліч всім відомих туристичних локацій з’явилися в Україні завдяки німцям, не знає ані широка німецька аудиторія, ані більшість українців.
Фото: Німці мали безпосереднє відношення до спорудження Кловського палацу у Києві. Палац споруджений у 1756 році для розміщення почесних гостей Києво-Печерської лаври (wikipedia.org)
Почнемо з того, що символічні споруди Києва, без яких важко уявити столицю, – велика дзвіниця Києво-Печерської Лаври, дзвіниця Софійського Собору, Кловський палац, корпус Києво-Могилянської академії на Подолі, "Будинок невтішної вдови", замок барона Штейнгеля, Театр "Соловцов" та безліч інших туристичних локацій – були спроектовані німецькими архітекторами. І це було задовго до Другої Світової війни.
Фото: Особняк Аршавського або "Будинок невтішної вдови" - пам'ятка архітектури в Києві на вулиці Лютеранській, 23 (wikipedia.org)
Багато міст України завдячують німецьким майстрам своїми знаковими місцями. Наприклад, славнозвісний Одеський театр опери та балету, Чернівецький театр імені Ольги Кобилянської та будівля готелю "Жорж" у Львові були спроєктовані австрійсько-німецькими архітекторами (бюро "Фельнер і Гельмер").
Усім відому родзинку Львова - Собор Святого Юра - спроєктував архітектор німецького походження Бернард Меретин.
Фото: Головний грекокатолицький собор Львова спроєктував архітектор німецького походження (wikimedia.org)
Такі міста як Запоріжжя, Бердянськ, Маріуполь, Генічеськ, мають архітектурні родзинки, які пов’язані з німецькими архітекторами або німецькою громадою, яка проживала на їхній території у XVIII-XIX сторіччях.
Знаковий український "туристичний магніт" – біосферний заповідник "Асканія Нова" був створений німецьким бароном Фальц-Фейном та названий "Асканія" на честь його маєтку Асканія у Німеччині. Зараз унікальний заповідник носить ім’я німця-засновника.
Фото: Заповідник Асканія-Нова на півдні України започаткував німецький барон Фальц-Фейн (wikimedia.org)
Витончена архітектура історичних будівель Маріуполя з’явилася завдяки німецькому архітектору Віктору Нільсену, який на початку XX сторіччя став головним архітектором міста.
До речі, саме тому муніципалітет Маріуполя зараз розпочав кампанію популяризації відомого архітектора – маленькі бронзові "Нільсени" у різних іпостасях прикрашають точки туристичного маршруту містом. Подібно до гномиків у Вроцлаві, якщо хтось бачив. Це створює позитивний імідж для Маріуполя та одночасно зберігає пам'ять поколінь про видатного архітектора.
Ось далеко не повний список "туристичних магнітів" України, до яких мали відношення німці:
Софійський собор, дзвіниця та брама (Київ);
Маєток Леопольда Кеніга (Тростянець);
Будинок Одеської опери (Одеса);
Фото: Садиба Кеніга - пам'ятка історії та архітектури національного значення в Тростянці Сумської області (wikimedia.org)
Чернівецький міський театр (Чернівці);
Києво-Печерська лавра, велика дзвіниця Успенського собору (Київ);
Собор Святого Юра (Львів);
Фото: Чернівецький міський театр (wikimedia.org)
Біосферний заповідник "Асканія-Нова" имени Ф.Е. Фальц-Фейна (Асканія-Нова);
Давньогрецьке місто Тіра, відкрите Ернстом Штерном (Білгород-Дністровський);
Замок барона Штейнгеля (Київ);
Театр "Соловцов" (Київ);
Троїцький собор, дзвіниця (Чернігів);
Лютеранська церква Христа Спасителя (Миколаїв);
Фото: Лютеранська церква Христа Спасителя у Миколаєві. Релігійний центр лютеран Миколаєва німецької церковної традиції (wikimedia.org)
Центральний лютеранський кафедральний собор України Святого Павла (Одеса);
Церква святого Йосафата (Володимир-Волинський);
Лютеранська кірха (Житомир);
Водонапірна Вежа Нільсена (Маріуполь);
Фото: Лютеранська кірха в Житомирі, яка бере свій початок із 1801 року (wikimedia.org)
Миколаївський яхт-клуб (Миколаїв);
Маєток Лизогубів (Седнів);
Пам’ятник Тарасу Шевченку (Харків);
Музей сакральної барокової скульптури Пінзеля (Львів);
Національний дендрологічний парк "Софіївка" (Умань);
Фото: Садиба Лизогубів - комплекс споруд у седнівському маєтку Лизогубів кінця XVII - початку XX сторіччя (wikimedia.org)
Палац графів Шенборнів (Карпати);
Кірха Христа Спасителя (Бердянськ);
Острів Хортиця на порогах Дніпра в Запоріжжі;
Посольство Німеччини в Україні (Київ);
Католицька кірха святих Петра і Павла в Карлсруе (Степове);
Що необхідно, аби про ці німецькі "туристичні магніти" в Україні дізналися потенційні туристи з Німеччини? На мою думку, варто зокрема створювати та популяризувати німецькомовні культурно-пізнавальні маршрути та залучати до діалогу представників туристичних спільнот обох країн. Ну а для українських туристів це прекрасна можливість досліджувати маловідому архітектуру всередині країни.
Пропонуємо також почитати про архітектурну спадщину німецьких колоністів в Україні та про цікаві локації, де її можна знайти туристам.
Крім того, ми писали, як виглядає перший в Україні пішохідний маршрут, створений за прикладом Італії.