Сонячна Бессарабія: чим вражає туристів південний регіон
Бессарабія – історичний регіон на півдні Одещини. Знаходиться він між річками Прут, Дністер, гирлом Дунаю і Чорним морем.
Це сонячний куточок України з неймовірно гарною природою і цікавими місцями, де можна чудово провести час у відпустці.
Як з'явилася назва історичного регіону?
Є декілька версій походження назви "Бессарабія". За однією з них, назва походить від імені династії Бессарабів. Історики вважають, що вони правили півднем цієї території ще у 14 сторіччі.
Інші ж упевнені, що назва Бессарабія увійшла у вжиток значно пізніше, лише в кінці 17 сторіччя. Молдовський літописець Мирон Костін стверджував, що назва стосувалася насамперед молдовських регіонів, які розташовувалися при Чорному морі.
Втім, є й версія, що сталася історична плутанина. Мовляв, середньовічні картографи Європи помилково інтерпретували польські згадки регіону Волощини як Бессарабії у якості окремої назви території між Молдовою і Волощиною.
Яким би не було походження назви регіону, зараз він приваблює туристів з різних куточків нашої країни.
Не тільки Вилково
Чи не всі в нашій країні чули про "українську Венецію" - населений пункт Вилково у Кілійському районі Одеської області, який частково знаходиться на воді, а основний вид транспорту тут - водний, а не наземний. Місцеві пересуваються на човнах. Про Вилково, звісно, ми писатимемо й далі. Але цього разу розповідаємо про інші цікаві місця регіону.
Якщо у вас в запасі всього два-три дні на подорож, рекомендуємо відвідати кілька знакових місць Бессарабії.
Що саме варто побачити в цьому регіоні за короткий вікенд - читайте у нашій підбірці.
Рисові поля Бессарабії
У багатьох вирощування рису відразу викликає асоціації з Балі або В'єтнамом. Проте далеко не всі знають, що рис вирощували в Україні ще із початку 20 сторіччя. В ті часи більшість плантацій розташовувалися у Криму. На жаль, після анексії півострова Україна не має доступу до майже половини рисових плантацій.
Проте сьогодні рис вирощують і на Одещині.
За 200 кілометрів від Одеси у Кілійському районі є кілька тисяч гектарів рисових полів.
Саме тутешній теплий південний клімат добре сприяє вирощуванню цієї культури. Дельта річки Дунай дозволяє вирощувати рис на великих територіях, адже він росте прямо у воді.
В цих місцях можна зробити просто прекрасні світлини, які точно здивують ваших друзів.
Як доїхати?
Найбільше рисове господарство регіону розташоване у селі Ліски Кілійського району, що знаходиться за 7 кілометрів від популярного села Вилкове. Потрібно спочатку доїхати до нього автобусом з Одеси. А вже з Вилково дістатись попутним транспортом до села Ліски.
Етно-село Фрумушика-Нова
На території Бессарабії, за 10 кілометрів від кордону із Молдовою, є унікальне село. Зараз це місце вважають знаковим центром етнографічного, сільського зеленого туризму та сімейного відпочинку.
Після Другої світової війни мешканців Фрумушики-Нової виселили, й створили на його місці військовий полігон. Перед ліквідацією села тут було понад 400 приватних будинків.
Згодом на цьому місці родина Паларієвих побудувала музейно-відпочинковий комплекс і одну з найбільших в Європі овечих ферм.
Щороку у це село приїжджають тисячі туристів. Навіть попри те, що добратися сюди не так просто. Але місце залишає незабутні враження. Особливо у тих, кому подобається зелений туризм та вікенд на природі.
Перше, що впадає в око туристу в цьому невеликому етно-селі - пам’ятник чабану висотою у п’ятиповерховий будинок (16,4 метра). Монумент вже занесли до Книги рекордів Гіннеса.
Ще один цікавий об’єкт, який приваблює туристів – Музей соцреалізму просто неба. З початком декомунізації сюди почали звозити десятки пам’ятників і бюстів вождів радянської епохи. Пам'ятники Леніну, Сталіну, Брежнєву, Чкалову та іншим хаотично розставлені посеред степу.
На території села відтворили традиційні українські, молдовські та єврейські хатинки. А ще тут можна скуштувати справжню молдовську кухню, біле вино тутешнього виробництва та овечу бринзу.
На території села туристам пропонують ночівлю в готельних номерах. Ціни стартують від 300 гривень за добу.
Як доїхати?
Дорога до Фрумушики-Нової з Одеси займає 3,5 години. Сюди можна замовити екскурсію.
Подорожуючи на власному авто, останні 30 кілометрів доведеться їхати розбитою й грунтовою дорогою.
Фортеця на скелястому березі Дністровського лиману
Білгород-Дністровська фортеця або Аккерманська, що в перекладі з турецької означає "білий камінь" – це історико-архітектурна пам'ятка 13-15 століть. Вона вважається однією з тих пам'яток України, які збереглися до наших часів найкраще.
Фортецю звели на залишках давнього грецького міста під назвою Тіра, яке існувало до 4 сторіччя. У ті часи місто неодноразово руйнували різні племена.
Історики кажуть, що у 10 сторіччі місто з сучасною назвою Білгород-Дністровський входив до складу Київської Русі, тоді - до Угорського королівства, до Галицько-Волинського князівства. Після цього територія міста потрапила до Молдовського князівства.
В той період фортеця була основою міста. Звели її із білого вапняку, поширеного в регіоні. Тут є стіна, в яку було вмуровано десять кам'яних ядер. Їх закладали в мур як своєрідний оберіг цього місця.
Тоді на цих землях настало османське володарювання, за час якого фортецю не раз укріплювали та добудовували.
На місто не раз нападали запорозькі козаки. Серед них - Северин Наливайко, Іван Сірко та інші. У 1812 році південь Бессарабії перейшов до складу Російської імперії згідно з Бухарестським мирним договором.
Зараз загальна площа пам’ятки становить 9 гектарів, а протяжність стін фортеці - понад 2,5 кілометри. З одного боку оборонні споруди захищав лиман, а з боку суші був викопаний рів глибиною 14 метрів.
На сьогодні збереглися 26 із 34 фортечних башт. Аби добре пізнати історію, пов’язану із фортецею, тут можна замовити екскурсію. Ціни стартують від 400 гривень.
Фото: Аккерманська або Білгород-Дністровська фортеця (Олег Божко)
Як доїхати?
Від Одеси до Білгород-Дністровського курсують автобуси та поїзд. Дорога триватиме приблизно дві години.
Рожеві пелікани у дельті Дунаю
У дельті Дунаю, біля кордону з Україною та Румунією, живе найбільша у світі популяція рожевих пеліканів. Їх кількість сягає близько 50 тисяч. Тутешні природні умови вважаються ідеальними для життя цих птахів.
Більшість людей асоціює пеліканів з Африкою, однак ці птахи відлітають туди лише зимувати. Тож побачити найбільшу колонію крилатих можна, приїхавши на Одещину.
Найближчий населений пункт, де можна розташуватись – село Вилково.
Аби побачити усю красу тутешньої природи та дізнатися більше про рожевих птахів, можна скористатися послугами гідів у Вилково.
Як доїхати?
Доїхати сюди від Одеси можна за три години на автобусі, які курсують з автостанції біля залізничного вокзалу.
Шабо: село, де відпочивала Леся Українка
Одним із центрів виноробства в Бессарабії є село Шабо. Воно знаходиться за 70 кілометрів від Одеси на березі Дністровського лиману.
На території сучасного села Шабо колись були татарські поселення, перше з яких з'явилося тут близько п'яти сотень років тому. А перші згадки назви села Шабо датовані 1788 роком. Коли регіон Бессарабія увійшов до складу Російської Імперії, місцеві землі почали активно заселятися.
Влітку 1891 року у селі Шабо відпочивала та проходила лікування знаменита українська поетеса Леся Українка.
У 1873 році село увійшло до складу Бессарабської губернії, яку заснували замість Бессарабської області. Згодом увійшло до складу Української СРСР, а у 1940-х воно стало центром Лиманського району.
На всю Україну Шабо відоме своєю виноробною продукцією. На базі давнього заводу діє музей вина.
Перші сади винограду в цьому регіоні почали висаджувати ще греки та генуезці у далекому 6 сторіччі. Нові сорти винограду сюди завозили й турки. Через кілька століть сюди приїхали швейцарські переселенці, які нарекли це місце Шабага. Від нього й походить сучасна назва населеного пункту.
Зараз виноградники в селі славляться серед наших туристів. У 2009 році тут відкрили центр культури вина Шабо. Окрім нього та музею вина, туристам пропонують відвідати історичні погреби, підземні сховища вин, а також почути цікаві розповіді про історію виноробства вина у регіоні. Звісно ж, тут можна і продегустувати вино.
У Шабо виготовляють і сири, які прекрасно смакують з вином. За 15 хвилин від Центру культури вина знаходиться одна із сироварень, де можна дізнатися все про технологію виробництва сиру і спробувати продукцію під час дегустації.
Сироварня переробляє дві тонни молока на день, а сам сир визріває від двох місяців до року. На території є дитячі майданчики та зони відпочинку, а також - немало магазинів, де можна придбати сири різних видів.
Як доїхати?
Через Шабо кілька разів на день їздять електрички "Одеса Головна – Білгород-Дністровський". Дорога займе приблизно дві години. Також з Одеси до села курсують прямі автобуси.
Нагадаємо, раніше ми писали, чим маловідомий курорт під Одесою приваблює туристів.
Крім того, радимо почитати, чому варто побачити легендарний Тараканівський форт.