"На рішення підуть роки". Експерт розповів, чи знизиться кількість медуз в Азовському морі у 2022 році

Скидання Каховської води в Молочний лиман через мережу зрошувальних каналів не вплине на кількість медуз. Але є інші рішення - експерт

Навала медуз в Азовському морі – проблема, яка вже стала критичною для розвитку туризму у південних регіонах України. Для її вирішення влада розглядає можливість скидання прісної води з Каховського водосховища до Молочного лиману через мережу існуючих зрошувальних каналів, щоб таким чином опріснити море і зробити його некомфортним для медузи-корнерота.

Однак такі дії не зможуть достатньо знизити солоність Азовського моря.

Про це у коментарі TRAVEL РБК-Україна повідомили у редакції профільного видання "Старий Азов" з посиланням на ексклюзивний коментар завідувача кафедри екології, загальної біології та раціонального природокористування МДПУ, доктора географічних наук, доцента Володимира Воровки.

"Солоність моря не падає, а тому чекати відсутності медуз не варто" - експерт

За словами експерта, основна причина полягає у недостатній пропускній спроможності існуючої мережі зрошувальних каналів.

“Злив прісної води з каналів у море нічого не дасть. Хоч гідрологію ніхто і не прораховував, але все одно це "крапля у морі". Об'єми води непорівнянні. Та й наскільки я знаю, з каналу, розташованого біля Мелітополя, воду і так спускають у річку Молочну, а отже, і в лиман Молочний. Але це не допомагає опріснитися навіть Молочному лиману, не те що морю. Солоність моря не падає, тому чекати відсутності медуз не варто. Очевидно, що треба захищати пляжі сітками”, – пояснює Володимир Петрович.

Водночас загальний дебіт Каховського водосховища і навіть Північно-Кримського каналу в теорії дозволяє вирішити завдання опріснення моря, питання лише в ціні порятунку вітчизняних курортів, зазначили в редакції.

Фото: Арабатська Стрілка із літака (wikimedia.org)

Так, витрата води Північно-Кримського каналу навіть за мінусом втрат та витрат на зрошення Херсонської області може перевищувати 300 кубометрів на секунду, що можна порівняти з дебітом великої річки. Загальна витрата Дніпра при цьому становить понад 1500 кубометрів на секунду.

"Але для того, щоб доставити ці 300 кубів до Молочного або Утлюцького лиману, необхідне прокладання каналу довжиною близько 100-120 кілометрів залежно від маршруту. Це може бути як продовження Північно-Кримського каналу, так і новий канал, прокладений прямою.

При цьому потрібно ще врахувати, що водне сполучення між Молочним лиманом та Азовським морем недостатньо активне, а тому процес опріснення може зайняти тривалий час, як це було з Північно-Кримським каналом за часів СРСР", — наголошують експерти.

"Потрібно вирити канал від Перекопу до Азовського моря"

Експерти вважають, що одним із найефективніших варіантів розв'язання проблеми засолення Азовського моря є злив води з Північно-Кримського каналу безпосередньо до Утлюцького лиману. Наприклад, у районі Генічеська.

“Північно-Кримський канал давав воду Сивашу, а обсяги Сиваша та моря непорівнянні. Так, стік з каналу був значним, тому що в Сиваш потрапляли й води з полів, що зрошуються, і з рисових чеків. Тобто, майже вся вода, що транспортується по каналу. Тоді Сиваш сильно розпріснився, і навіть Утлюцький лиман був трохи пріснішим за море через це", — каже Володимир Воровка.

Проте транспортувати воду, щоб просто зливати її для опріснення моря – це державна політика, і навіть область на неї не може вплинути, зазначає він:

"Якщо хтось зможе профінансувати проект, то чому б і ні? Але для цього потрібно вирити канал від Перекопу до Азовського моря. Хто це робитиме?"

Маршрут Північно-Кримського каналу на карті

Чи можна розв'язувати проблему альтернативними методами

Інші варіанти, такі як подача води в Молочний лиман і навіть гіпотетичне відновлення подачі води Північно-Кримським каналом не зможуть дати відчутного ефекту в перспективі найближчих кількох років, впевнені в редакції медіа-проекту:

"Насамперед, тому що необхідно спочатку опріснити більш солоні, ніж море, Молочний лиман або Сиваш, і лише тоді скидання води зможе вплинути на солоність самого Азовського моря. Водночас взаємний водообмін між Азовським морем і Утлюцьким лиманом набагато більш активний, а градієнт солоності у цьому разі набагато менше".

“Так, у Крим найближчим часом воду не дадуть. І солей у Сиваші накопичилося дуже багато, які треба винести у море. У радянські часи Сиваш розпріснявся з 1976 року, коли був запущений СКК. А ефект опріснення з'явився лише у 90-ті. От і рахуйте, скільки потрібно часу”, — пояснив думку колег Володимир Воровка.

Тому стає очевидним, що проблему курортів Азовського моря необхідно вирішувати на державному, а не на місцевому рівні. І на її вирішення можуть піти роки.

Від навали медуз минулого сезону страждало і Чорне море

У редакції “Старого Азова” також нагадали, що наприкінці минулого літа та восени 2021 року навала медуз спостерігалася і в Чорному морі. Так, влітку були повідомлення у ЗМІ про надзвичайно велику кількість медуз на Чорноморському узбережжі Криму, а восени величезна кількість медуз спостерігалася біля берегів Одеси.

Іншим тривожним сигналом є повідомлення низки туристів про те, що восени й на узбережжі Середземного моря вода викликала печіння шкіри, попри те, що в цьому регіоні через іншу структуру дна протимедузні сітки є набагато ефективнішими, ніж на Азові, і відпочивальники у тій же Анталії найчастіше не спостерігали навіть поодиноких медуз.

Таким чином, можна констатувати факт, що проблема медуз є глобальною і торкнулася далеко не лише України. Питання лише в тому, чи зможе влада тієї чи іншої країни хоча б частково розв'язати проблему у своєму регіоні.

Так що, у 2022 році медузи в Азовському морі точно будуть, але їхня кількість залежатиме від пори року, погоди та напряму вітру.

Нагадаємо, раніше в акваторії Азовського моря показати рідкісне явище - "замерзлі медузи".

Також повідомлялося, що через медузи високий сезон у Приазов'ї може зміститися на червень.