Відомий курорт опинився перед вибором виживання або забуття
Літній сезон 2021 року, який виявився великим випробуванням для всіх курортів Азовського моря, вже став частиною історії.
Але якщо десь минуле літо було лише одним з періодичних криз, які пішли на користь загальному розвитку курортних зон, то в пам'яті жителів Арабатської стрілки та Генічеська ця сторінка історії виявилася найтемнішою.
Причому темною не тільки в переносному — через зірваний на грунті комарів і медуз сезону, але і в самому прямому сенсі цього слова, пише співзасновник Асоціації гостинності Генічеського району, Віктор Плохушко у авторській колонці для "РБК Україна".
Місцеве обленерго постійними аварійними відключеннями електроенергії зіграло значну роль у знищенні того, що залишилося від іміджу місцевої курортної зони. При тому, що в цей період завантаження готелів на курорті була далека від пікових значень минулих років.
До слова, схожа ситуація з невідомих причин склалася і в Запорізькій області — Кирилівка і Бердянськ так само періодично були без світла в пік сезону (теж при далеко не піковому завантаженні), але в їхньому випадку проблеми вирішувалися набагато швидше, хоч і принесли свою дещицю негативу відпочивальникам.
До сих пір багатьом учасникам ринку важко повірити, що в 2021 році сезон міг виявитися гірше, ніж в 2014 року під час окупації Криму і часткової окупації Арабатської стрілки російськими військами. Але якщо в 2014 році було зрозуміло, що вплинути на туристичний потік у бізнесу і місцевої влади практично не було ніяких можливостей, то нинішній сезон давав шанс всім учасникам процесу.
Але що ж місцева влада і туристичний бізнес зробили для того, щоб не втратити обличчя перед клієнтом-туристом?
Почнемо з бізнесу і повернемося до сезону 2020 року. На жаль, лякаюча всіх пандемія у 2020-му році одягла більшості власників готельного бізнесу "рожеві окуляри" своєї "понадзатребуваності".
При закритих кордонах, плутанині в санітарних нормах, а також спаді захворюваності на коронавірус до літа, скільки-небудь комфортне житло з басейном на Арабатській Стрілці виявилися у вираженому дефіциті.
Фото: У 2020 році скільки-небудь комфортне житло з басейном на Арабатській стрілці опинилися у вираженому дефіциті (unsplash.com/claudio-poggio)
При спілкуванні з готельєрами періодично з'ясовувалося, що до нас приїхали відпочивати люди, які ніколи не відпочивали в Україні (так, і таке, виявляється, буває!), і люди, які відпочивали останній раз в нашій країні 7-10 років тому. Ця категорія туристів в першу чергу цікавилася сервісом, потім відповідністю "картинки" на рекламному ресурсі з фактом, і лише в останню чергу ціною.
У підсумку до середини липня 2020 року готельєри усвідомили, що попит істотно перевищує пропозицію, і стали в більшості своїй піднімати ціну (до слова, дана ситуація є типовою для всіх морських курортів України). Але навіть підняття ціни найчастіше не могло компенсувати перевагу попиту над пропозицією.
В зв'язку з дефіцитом житла з відповідним сервісом турист стійко переніс зростання цін. Хоча вже тоді соціальні мережі закипали в бік курортів Азовського моря з висловлюваннями у стилі: "...а в Туреччині все-таки було дешевше". І це при наростаючій кількості медуз-корнеротів у Азовському морі.
У здорової людини напевно має бути перша думка: який же, напевно, шок ці туристи, які багато років не відпочивають в Україні, відчули при порівнянні ціни і якості на наших курортах з закордоном. Але при спілкуванні з ними з'ясовувалися дивовижні деталі: сервісом ці відпочиваючі зазвичай були задоволені навіть більшою мірою, ніж постійні клієнти готелів Арабатської Стрілки. Багато з них були здивовані, що в рідній Україні, виявляється, є такі прекрасні пляжі, заходи сонця, море і красиві місця.
Звичайно, в цей період не встигали за попитом сервіси харчування і перевезень. І через це деякі гості взагалі їхали обідати за рекомендацією знайомих за 20-30 кілометрів. Але в іншому обстановка була терпимою.
В економ-сегменті ситуація була абсолютно протилежною. Найдальші від моря вулиці з кімнатами економ-класу в більшості своїй у 2020 році були заповнені на 10-20%. І це найчастіше той випадок, коли власник довгі роки керувався девізом "самі приїдуть".
У тих же господарствах, де власник житла вчасно зорієнтувався і попрацював над залученням аудиторії, ситуація виглядала краще, але все одно ніяк не йшла у порівняння з 2019 роком.
В результаті більшість учасників ринку сприйняли сезон-2020 як новий виток до більшої популярності курортів Азовського моря і зміни "портрета споживача" в бік середнього класу. Ось на таких "дріжджах" Приазов'я і підійшло до сезону 2021-го.
Чому варто було так багато приділити уваги минулому сезону? Та тому, що саме він і сформував основні тенденції на поточний рік. Так, існують різноманітні інформаційні, економічні, політичні та інші фактори, що впливають на сезон, але основним фоном ситуації в тій чи іншій мірі є минулий рік і сформоване на його основі ставлення клієнта до курорту.
Фото: Всі, хто приїхав на Арабатку у 2020 році, вплинули на підвищення цінника. Але у 2021 році ці туристи поїхали за кордон (unsplash.com/suzi-kim)
За міжсезоння 2020-21 років істотно змінилася світова кон'юнктура в сегменті пляжного туриста. Багато зарубіжних курортів різко знизили ціни з метою хоч якось зберегти готельне господарство свого регіону тощо. У підсумку всі ті, хто приїхав вперше на Арабатку у 2020 році, і вплинув на підвищення цінника за проживання, чим викликав оптимізм у частини готельєрів, у 2021 році знову поїхав за кордон.
Але цінник на курортах Азовського моря залишився в більшості своїй колишнім. Орієнтованим на більш заможного туриста, який в свою чергу полетів до Туреччини, Чорногорії, Греції й на інші європейські курорти, які кратно подешевшали.
Що у підсумку?
Чому так вийшло? Якщо брати конкретно Арабатську стрілку (хоча в Кирилівці і Бердянську багато в чому була схожа ситуація), то проблема №1 – це комарі.
Саме комарі, а не медузи або перебої з електроенергією. Тому що від комарів складно відгородитися, не перебуваючи в приміщенні. Невелика їх кількість в червні не лякала (рік від року в червні комарі іноді приносять незручності). Але такої ситуації, яка склалася з комарами в липні-серпні 2021 року на Арабатці, ніхто не пам'ятає навіть зі старожилів. На це вплинули два фактори: рясні опади і відсутність своєчасної реакції з боку місцевої влади.
Проблема №2 – медузи. З'явилися вони у 2019 році, і їх чисельність зростала до кінця сезону 2021 року. На відміну від комарів, медузи були присутні біля берега при вітрі від берега. Коли ж морська хвиля била в берег (прибій) - медуз, звичайно ж, не було.
Але, на жаль, відпочивальники у більшості не володіють цією інформацією. Вони думають, що якщо медузи вже є в морі, то вони 24 години на добу знаходяться біля берега.
Проблема №3 – перебої з електроенергією. Таких "подарунків" від "Херсонобленерго" у сезоні 2021 точно ніхто не очікував.
Фото: Чисельність медуз росла аж до кінця сезону 2021 року (РБК-Україна)
У підсумку в липні 2021 року у мережі електроживлення в населених пунктах Арабатки вольтаж опускався до 110В (замість 220В). Наприклад, автор статті і його родина не могли користуватися мікрохвильовою піччю весь червень і липень - до тих пір, поки не придбали зовнішній стабілізатор. А до його покупки у них вже була тверда впевненість, що піч потрібно здавати в ремонт.
У власників готелів масово виходили з ладу електроприлади. Але на всі катаклізми з електрикою представники обленерго заявляли, що у них все нормально: це, мовляв, несправності у населення.
У підсумку, всі ці невирішувані проблеми і призвели до напруження пристрастей, що вилилося в перекриття доріг на виїзді з Генічеська і на Арабатській Стрілці. Люди були доведені до межі. Адже відпочивальники стали масово вимагати повернення коштів за проживання і їхати (ті, хто був на власному авто), а дорогі електроприлади виходили з ладу.
У підсумку після зустрічей з місцевою владою і губернатором, активісти отримали відповідь e стилі: не крадіть електроенергію, а на наступний рік буде проведена реконструкція мереж 35 кВт, і все стабілізується. Питання лише в тому, що у 2017 році розрахункове навантаження на мережу було вищим, але мережа витримувала. І чому так сталося, ніхто не коментує.
Якщо номери зі зручностями у липні в середньому були заповнені на 50-60%, то серпень увірвався в історію Арабатської Стрілки та інших курортів Азовського моря, шокувавши переважну більшість учасників ринку. Медузи і маса негативу в мережах зробили свою "темну справу".
Фото: Заповнюваність номерів категорії "Люкс" на Арабатці знизилася до 40% (unsplash.com/christopher-jolly)
У першій половині серпня заповнюваність номерів умовного класу "Люкс" на Арабатській стрілці впала до 30-40%. А друга половина серпня нагадувала швидше вересень минулих часів. Ясна річ, що навіть у 2021 році деякі популярні готелі з хорошим сервісом були завантажені на 90-100% і в серпні. Але таких господарств виявилося всього лише кілька відсотків від загальної кількості.
Були й такі власники невеликих готелів, які в другій частині серпня-2021 почали "консервувати" бізнес до наступного сезону. Слід нагадати при цьому, що саме серпень на Азовському морі завжди розцінювався як самий піковий місяць, в якому саме й заробляються кошти на утримання готелів в решту року.
Ну, а як там "економ" у серпні? В середньому, господарства з номерами економ-класу зі зручностями на вулиці були завантажені на рівні 10-20%. Тобто, одним словом, даний сегмент ринку практично зник.
Вересень відлякав бажаючих недорого поніжитися на сонці хвилею осінньої прохолоди наявністю медуз і негативу в соціальних мережах про курорти Азовського моря.
У чому причини кризи
Перше, що слід зазначити: восени 2020 року по всій країні пройшли вибори до органів місцевого самоврядування на базі новостворених адміністративно-територіальних одиниць. Можна, звичайно, засумніватися, що вибори можуть мати хоч якийсь негативний вплив на курорт. Але так, можуть.
В рамках децентралізації в старих межах Генічеського району створили одну-єдину громаду. До неї увійшов сам Генічеськ, територія Арабатської Стрілки і ще кілька десятків сіл. На Арабатській стрілці населення близько 4 тис осіб, а в новій Генічеській громаді виявилося 59 тис осіб. Зрозуміло, що при такому розкладі проблеми й плани курортного регіону, до якого тепер стали відноситися менше 1/10 населення громади, пішли на десятий план.
Фото: Туристично-інформаційний центр у Щасливцевому відкрився на місяць пізніше і закрився на місяць раніше (facebook.com/tic.shchaslyvtseve)
Друге - нова влада не залишила (не змогла або не захотіла) існуючу структуру управління і фахівців у сільських радах Арабатської стрілки. А ці люди несли досвід, знання і розуміння, як необхідно діяти в кризових ситуаціях на курорті, як готуватися до сезону і як провести його "на рівні". Але ж це все напрацьовується роками і тільки на місці.
Третина - це бюджет і його структура. Складна штука, але без цього нікуди. Влада не запланувала в бюджеті кошти на реалізацію проектів, розпочатих і організованих колишніми сільськими радами Арабатської Стрілки. І це не дивно. Адже кошти розподіляються на всю громаду, незалежно від їх джерела, але курортний регіон опинився в меншості у цій великій громаді.
Через це сезон 2021 року пройшов без вже звичних заходів з благоустрою території, без щотижневих концертно-розважальних заходів, без спортивних змагань всеукраїнського та міжнародного рівнів з різних видів спорту, які проводилися раніше. І на які приїздили учасники з глядачами з різних частин країни і зарубіжжя.
На жаль, так і залишилися стояти на березі моря три рятувальних вишки без рятувальників, а 13 інформаційних стендів про правила поведінки на воді так і пролежали на складі. А це все безпека і рівень сервісу. А також – чиїсь проекти, заморожені ресурси громади і найстрашніше – згаяний час.
У 2020 році місцевими радами Арабатської Стрілки було використано понад 25 млн грн. на інфраструктуру, благоустрій та розвиток території. А за відомостями автора статті, у 2021 році місцева влада використала на Арабатку суму до 1 млн грн.
Фото: За такого підходу через років п'ять на Арабатку приїдуть відпочивати тільки ті, хто не може собі дозволити поїхати в Затоку, Коблево або страждаючу від схожих проблем Кирилівку (wikimedia.org/Александр Топілін)
Чим ще Арабатка запам'яталася туристу у 2021 році?
Це все позначається на розвитку і перспективах регіону. За такого підходу через років п'ять на Арабатку приїдуть відпочивати тільки ті, хто не може собі дозволити поїхати в Затоку, Залізний Порт, Коблево або навіть Кирилівку, яка страждає від схожих проблем.
Основна проблема курорту, який входить до великої громади, полягає в тому, що платники податків не бачать плодів від своїх податків. Надходження до бюджету громади не аналізуються для визначення відсотка, який буде повернуто на територію платника податків. І немає прозорих відносин і домовленостей між владою і платником податків. А без подібної системи відносин кожен буде жити своїм життям.
У цивілізованому світі платник податку має бачити, як за рахунок його податків облаштовується простір поза домом - дитячі садки, школи, парки та інше. Так має бути, і при правильному діалозі платник податків розлучається з коштами, розуміючи цілі, на які будуть витрачені його податки. Принаймні, приклад такої політики можна було бачити в Щасливцівській сільській раді, що за підсумком давало один з кращих показників по туристичному збору в Україні, а це більше 40% від показників Херсонської області.
Але у зв'язку з тим, що місцеве самоврядування у 2021 році не вибудувало діалог з платниками податків на Арабатці, сплата того ж туристичного збору значно зменшилася (за оцінкою автора статті — ред.), особливо серед населення. Люди просто принципово відмовляються сплачувати туристичний збір, бачачи, як спрацювали місцева влада й комунальні служби.
Той факт, що сезон-2021 на Арабатській Стрілці був найбільш провальним за останні 10 років - не єдина проблема. Причому це проблема не 4-х тисяч місцевих жителів. Це проблема всієї громади.
Тому що 60-80% підприємців Генічеської МТГ мають пряме або непряме відношення до туризму на Арабатці. А це ще й тисячі робочих місць, створених цими підприємцями.
Фото: Список проблем, які виникли на Арабатці, величезний. Але шляхи їх вирішення все ж є (wikimedia.org/VIY)
У підсумку, якщо Арабатська Стрілка не хоче опинитися на самому "дні" курортних регіонів, необхідно:
По закінченню майбутнього сезону-2022 має багато чого прояснитися: це і динаміка проблеми з медузами, і ситуація з комарами, і вирішення питання зі стабільністю енергопостачанням. Тоді, можливо, стане зрозуміло, що сезон-2021 провалився.
Бізнес вже відреагував: припинені або поставлені "на паузу" майже всі раніше плановані будівництва на Арабатці. І вже однозначно, що в кризовій ситуації заховати голову в пісок не вийде ні у кого. Але ще є час все обміркувати і більш ефективно реалізувати підготовку до сезону 2022 року, який при поганому розкладі може поставити крапку в історії нашого курорту.
Зазначимо, раніше ми писали, чи варто їхати на знамениті Голубі озера у Чернігівській області.
Також повідомлялося, як змінилася інфраструктура навколо популярного озера Синевир за останні десять років.