Чарівні куточки природи для весняного вікенду на карантині
Локдаун в Києві - період, коли кафе і ресторани працюють, але з обмеженнями. Також зовсім інакше працює громадський транспорт: користуватися ним можна лише у випадках, коли у вас є спецперепустки. Проте це не значить, що не можна подорожувати.
Залишатися вдома багатьом зовсім не хочеться. Якщо у вас є можливість подорожувати автомобілем, то карантин може стати непоганим приводом для того, щоб дослідити місця неподалік від Києва. Пропонуємо вам підбірку з цікавих і мальовничих природних локацій неподалік від столиці, куди можна на особистому транспорті дістатися в межах години.
До цього знаменитого серед киян місце неподалік від столиці курсує трамвай з Подолу.
Але оскільки під час локдауну у Києві рух транспорту обмежений, а в трамваї, автобуси та тролейбуси пускають тільки за спецперепустками, дістатися в Пущу-Водицю можна хіба що тільки на своєму автомобілі або ж на велосипеді.
Фото: Пуща-Водиця - хороше місце для весняних прогулянок (Олег Божко)
У назві селища - комбінація слів "пуща" (густий ліс), і топонім річки Водиця (якої, до речі, тут вже немає). Пуща-Водиця - прекрасне місце для прогулянок на природі, особливо навесні. Центральна локація Пущі - мальовничий парк.
Фото: Тут є мальовничі водойми (Олег Божко)
Перші згадки про селище Пуща-Водиця з'явилися в 1724 році: в той момент там створили велике лісове господарство. Пізніше, в кінці 19-го століття, Київ переживав будівельний "бум", і багато люди цілими родинами виїжджали за місто під час вихідних та відпусток.
У 1890 році влада міста прийняла рішення заснувати в цій місцевості дачне селище, де кияни могли б відпочити неподалік від Києва в оточенні природи. Трамвайну лінію в Пущу-Водицю з подолу проклали ще у 1900-му році.
У період СРСР тут розташовувалися численні бази відпочинку і пансіонати. Сьогодні в Пущі можна прогулятися по затишному парку. Також тут можна знайти чимало колоритних старих садиб, які ховаються за деревами.
До введення жорсткого карантину з Києва до Бучі та до міського парку можна було доїхати маршрутками від різних станцій метро: Академмістечко, Святошин та Героїв Дніпра.
Але в умовах обмежень туди можна доїхати тільки на авто. Відстань до Бучанскому парку від центральної частини Києва - 19 кілометрів, які можна проїхати за півгодини.
Фото: До парку від центру Києва за відсутності пробок можна доїхати за півгодини (Олег Божко)
Мальовничий парк в Бучі умовно поділяється на кілька зон. Перша - це дикий ліс, переважно з хвойними деревами. Друга його частина добре адаптована для прогулянок. Тут прокладено нові асфальтовані доріжки, є сучасні лавки й скульптури казкових персонажів. У кав'ярнях неподалік можна взяти напої та їжу на винос.
Фото: У парку - безліч подібних скульптур (Олег Божко)
Вхід в парк відкривається оригінальними колонами та старовинним дубом. У цьому парку є безліч розваг. Для дітей передбачені спеціальні сучасні майданчики, є також мотузковий парк просто неба, де дитині обов'язково видадуть захисне спорядження.
Є також галявини для пікніків. Можна взяти на прокат велосипед. У період поза карантином у парку проводять також різні заходи: для цього тут обладнана велика сцена.
Фото: У парку можна влаштувати пікнік або орендувати велосипед (Олег Божко)
Дорога до Білої Церкви від Києва на особистому авто займе годину-півтори. В місті знаходиться один з найвідоміших парків України: Олександрія.
Він цікавий перш за все красивими ландшафтами, які ідеально підходять для прогулянок на свіжому повітрі.
Прогулятися по широкій території парку, побачити численні яри, руїни та стару садибу в оточенні озер - гарна ідея для безпечної подорожі подалі від скупчень людей.
Тут є і розвага для дітей - катання на конях. В Олександрії на озері живуть лебеді, що теж неодмінно сподобається малечі.
Фото: Парк Олександрія навесні (Олег Божко)
До речі, ціни за вхід у парк - символічні. Квиток для дорослого коштує 25 гривень, школярам - 10 гривень, а дошкільнят пускають безкоштовно. В адміністрації парку РБК-Україна повідомили, що локація відкрита до відвідування під час карантинних обмежень і чекає гостей.
Фото: У парку можна знайти чимало оригінальних скульптур (Олег Божко)
Перші роботи зі створення парку почалися в 1793 році. Автором генерального плану забудови став французький архітектор Мюффо.
Фото: Тут є як руїни, так і добре збережені об'єкти архітектури (Олег Божко)
Пізніше тут працювали також і інші архітектори та садівники з Європи, втілюючи в життя масштабний проект. Вони й заклали основу паркових композицій, зберігаючи місцевий ландшафт та природні насадження.
Фото: Автором генерального плану забудови парку став французький архітектор Мюффо (Олег Божко)
Багато рідкісних рослин для парку завозили з Польщі, інших країн Європи та світу. Паралельно почалася робота з будівництва літньої резиденції графів Браницьких. "Аустерія" спочатку була тільки літньою резиденцією, а пізніше стала і зимовою. Поруч з нею було розташовано комплекс павільйонів.
Фото: При створенні парку були збережені оригінальні ландшафти (Олег Божко)
З північної, східної та західної сторін головний палац оточували адміністративно-господарські будівлі, які замикалися внутрішнім майданчиком (дитинцем). На жаль, в результаті бурхливих подій XX століття ці будівлі були знищені й до наших днів не збереглися.
Фото: Водоспад у парку Олександрія (Олег Божко)
Дорога на авто з Києва до Козельця займає до 1,5 годин. Головна особливість цього містечка - нетипово масштабний собор.
Багато хто дивується тому, як у подібному невеликому населеному пункті з'явилася така велика визначна пам'ятка. Собор безперечно вартий того, щоб його побачити під час подорожі автомобілем.
Фото: Головна особливість цього містечка - нетипово масштабний собор (Олег Божко)
Чим він примітний? Щоб це дізнатися, варто подивитися на загальну історію Козельця. Найбільший розквіт міста припадає на другу половину 18 століття.
Уродженець цих місць Олексій Розумовський, який від співака церковного хору швидко піднявся до позиції генерал-фельдмаршала, князя і графа, таємно обвінчався з імператрицею Єлизаветою Петрівною.
Фото: Собор у Козельці - яскравий приклад українського бароко (Олег Божко)
А брат Олексія, Кирило Розумовський був обраний гетьманом українських земель, які входили до складу Російської імперії, розповідає РБК-Україна мандрівниця Анна Дубовська.
"Мати Олексія та Кирила, Наталія Розумовська, у якості подяки богу за щасливу долю своїх синів виділила кошти на спорудження собору. Він будувався 11 років, Наталя не дожила до завершення будівництва 1763 року. Її усипальницю можна побачити на нижньому ярусі церкви", - говорить вона.
Фото: Таких соборів, як у Козельці, не знайти навіть в багатьох більших за розміром містах (Олег Божко)
Собор у Козельці - яскравий приклад українського бароко. Він будувався за проектом учнів Растреллі Квасова і Григоровича-Барського. Головний скарб собору – різьблений з липи іконостас. Його висота - 27 метрів, це приблизно як восьмиповерхівка, додає мандрівниця.
"Подейкують, що цей іконостас замовила у Растреллі для Смольного монастиря імператриця Єлизавета, але вийшла якась накладка з розмірами, тому вона віддала твір мистецтва своєму фавориту для його фамільного храму", - каже Ганна Дубовська.
До речі, в Чернігівській області знаходиться ще одне цікаве містечко - Остер. Його також можна відвідати, подорожуючи по регіону автомобілем. Раніше ми вже писали, що можна подивитися в місті Остер.
Нагадаємо, раніше ми писали, що у квітні Десна в Чернігівській області зачарує туристів довгоочікуваним розливом.
Також пропонуємо почитати про кращі локації для рафтингу в Україні навесні.