"Про що не розкажуть путівники": незвичні місця України, які вас здивують
Найкрасивіші і найзагадковіші місця України найчастіше приховані від очей туристів і розкривають свої секрети тільки самим завзятим мандрівникам. Один зі слідопитів з прихованих пам'яток країни Максим Назаренко розповів РБК-Україна про свій досвід і точки на карті України, які варто відвідати.
"Для мене немає аргументів проти подорожей – таких, як погана погода, наприклад. Я сідаю в автомобіль і їду", - говорить він про свою пристрасть до дослідження України.
Мандрівник побував у найвіддаленіших куточках країни, їздив поганими дорогами в місця, де не ступала нога масового туриста. Він не уявляє свого життя без подорожей, і намагається весь вільний час присвятити їм.
Старовина Харківщини
Максим Назаренко мріє, щоб українці частіше їздили Україною і відкривали невідомі місця, які насправді дуже цікаві. Але перед поїздкою варто прочитати інформацію про місце і зрозуміти, що там можна побачити.
"Мені цікаві старі кладовища в селах, церкви і їхня історія. Ще маленькі відкриття – мало кому відомі палаци і будівлі у 3-4 кілометрах від популярних місць у Харківській області: Шарівки, Володимирівки, Краснокутського дендропарку. Багато хто знає про ці місця, але не досліджує те, що зхнаходиться поряд із ними", - розповідає він.
Наприклад, в селищі Гути є цікава архітектура – цукровий заводик і будинок його керуючого. Це дерев'яний будиночок із різьбленням, бортиками на вікнах, який нагадує архітектуру Карпат. Буквально поруч збереглися будинки в подібному стилі - в них жили працівники заводу.
"В цьому старовинному будинку й досі живуть люди, хоча вікна розвалюються, двері незручні, так і кімнати з високими стелями складно опалювати", - каже мандрівник.
Щоб вирушити в експедицію на Харківщину, варто виділити хоча б 3 дні, бо дорога далека і нелегка. А цікавляться цими пам'ятками туристи не тільки з Харкова, але й з Полтави, Сум, Києва. Але громадським транспортом їздити проблемно: краще збиратися організованими групами.
На "скарб" наведе Google-карта
"Сумщина – моя маленька батьківщина, там я відвідав 80 відсотків регіону та зібрав інформацію про 190 населених пунктів", - відзначає мандрівник.
Приїжджаючи додому з чергових подорожей, він вивчає карту і передбачає, які ще там можуть бути пам'ятки, про яких немає відомостей навіть в інтернеті.
"Наприклад, бачу, що десь річка Ворскла чи Сула зробила цікавий вигин. Тоді думаю: а раптом там були печерний монастир або садиба? Так за допомогою Google бачу, що там точно має бути якесь поселення. Я впевнений, що десь так ще залишився "скарб", - розмірковує дослідник.
Цього року він знайшов у Лебединському районі гарну садибу, в Бровеньці – невідомий будинок. Інформації про них немає, а шукати в архівах у Назаренко поки немає часу.
Починайте подорож з відвідування палаців
В сучасних путівниках по Україні - тільки 5% цікавої інформації, тому не варто покладатися на них у виборі локації, зазначає Максим Назаренко. Починати він радить із відомих місць, а згодом перейти до тих, у які їздять рідше.
"Спочатку треба дивитися на відомі споруди в доброму стані, тому що якщо відразу поїхати в занедбані садиби – у новачка не буде бажання дивитися на руїни", - радить він.
Варто скласти маршрут палацами Житомирщини, наприклад. Там їх сотні, але можна вибрати найцікавіші. Втім, деякі палаци не облаштовані для туристів.
"Добре облаштовані пам'ятники – у Кам'янець-Подільському, Хотині, Збаражі, Радомишлі. Варто поїхати в село Мазепинці на батьківщину Івана Мазепи поблизу Білої Церкви. Відвідайте село Ковалівка, Буки, Фастів. Це все поруч, в інтернеті достатньо інформації, що там можна побачити. Варто відвідати музей під відкритим небом у Переяславі-Хмельницькому, де відбувалася Чорна рада", - радить любитель історії.
Багато дерев'яних палаців можна побачити і біля Конотопа, що на Сумщині, але вони перебувають переважно в поганому стані.
Церкви і монастирі заслуговують уваги
Мандрівник перераховує "класні, але не розпіарені місця на Сумщині": Могриця з покинутим крейдяним кар'єром і красивими видами на річку Псел, Юнаківка з великим собором, завдяки якому у цьомцу місці створюється атмфосфера Європи.
Миропілля – покинуте селище, яке півтора століття тому було великим містом. Там збереглася величезна церква з 50-метровою дзвіницею, будинки 19 століття. Місто свого часу перетворилося на село через відсутність залізниці.
"Також рекомендую побувати на Шелеховському озері ("Слобожанський Синевир") біля Лебедина і в селі Межиріч. В ньому перебудована велика барокова церква, а поруч з нею – напевно, найбільша шовковиця в Україні", - говорить він.
Крім того, він радить відвідати тисячолітнє місто Путивль з прекрасним краєвидом на річку. Там розташований Молченський печерський жіночий монастир, церква Миколи Козацького, Спасо-Преображенський собор, багато будівель 19 століття.
Фото: Архітектура в Глухові (Максим Назаренко)
"Для любителів курганів варто звернути в село Пустовойтівку:там залишилися 7-9 курганів висотою до 2 метрів, які нагадують єгипетські піраміди. А після цього поїдьте до Глухова, подивіться собори і храми в гетьманській столиці. Там є Трьох-Анастасіївська церква, яка схожа на Володимирський собор у Києві. Її будували магнати Терещенки. В центрі міста височіє Миколаївська церква – в ній обирали гетьманів України. Обов'язково варто піднятися на кращу в Україні водонапірну башту, з якої видно все місто", - описує дослідник.
На Сумщині також цікаво в Охтирці: там за проектом архітектора Растреллі побудований Покровський собор. І саме місто Суми, на думку Назаренка, - найкраще місто Лівобережжя, в якому також безліч церков, палаців, маєтків і просто красивої міської забудови.
Унікальні річки України
Любов до водойм у мандрівника прокинулася в 13 років, коли він побачив річку Рось. Вона тече в гранітних скелях і виглядає дуже красиво.
"Люди знають річку Рось, каньйон в Буках Черкаської і все. Але є ще величезна Кіровоградщина з рікою Інгул та Інгулець з прекрасними урочищами. Дніпропетровщина з річкою Кам'янкою, на якій є Токівські водоспади. У Запорізькій області тече річка Берда – через величезні виходи гранітів на берегах створюється враження, що ти на іншій планеті", - говорить Назаренко.
Він радить також побачити річки Лівобережжя: Десну, Деснянську оболонь. Також річку Псел, яка тече Полтащиною та Сумщиною, має високі панорамні береги. Річка Ворскла з великими пагорбами і виходами пісковиків підходить для гарних фото. Там знаходяться гострі скелі, й дістатися туди важко: треба витратити 3-4 години.
Можна подивитися і на річку Оріль - це на кордоні Дніпропетровської і Полтавської області. Вона розділяла гетьманську Україну з диким полем. Цікава річка Сіверський Донець, що протікає на Харківщині. Там є Печенізьке водосховище.
В Україні також варто побачити степ і граніти, у яких немає аналогів.
"Я створив 10 маршрутів від Айдара до Дунаю, але, на жаль, через карантин не вдається його реалізувати. У Донецьку та Луганську область через карантин навесні без місцевої прописки потрапити було неможливо. Луганщина - це степи, там багато квітів, які цвітуть з початку квітня до середини травня. Річки Айдар, Сіверський Донець протікає серед крейдяних скель, і в золоту осінь ці місця будуть виглядати особливо", - розповідає мандрівник.
Промислова архітектура Донбасу
"Люди часто дуже даремно називають нецікавими Кривий Ріг, Олександрію або Жовті Води. А насправді в Жовтих Водах - гігантський кар'єр, в Олександрії багато хороших споруд на центральній вулиці, у Кривому Розі можна побачити шахти, кар'єри, гірничо-збагачувальні комбінати. Це як інша планета, там інший рельєф, ґрунт червоного кольору, тому що це місто залізної руди", - захоплюється Назаренко.
Місто славиться великою кількістю мозаїк, які зараз знищують.
"Багато міст Донецької області будували англійці і бельгійці. Навіть у Костянтинівці, Лисичанську такі цікаві забудови. Там є багато цікавих споруд поряд з заводами, але ніхто туди не ходить, тому що інформації про цих місцях немає. Такі подорожі – немов квест: якщо ти щось знайшов, то отримуєш дозу адреналін, і тоді кожен раз, кожну нову поїздку хочеться збільшити дозу", - ділиться слідопит.
Кар'єри для атмосфери усамітнення
В місцях, куди їздить Максим Назаренко, потрібно брати з собою камуфляжний одяг, високі черевики або інше зручне взуття. Наприклад, навколо Олександрії розташовані чотири буровугільні розрізи, в яких колись видобували буре вугілля. Зараз вони затоплені і виглядають дуже гарно. До них можна дістатися полями, походити пішки і розглянути зблизька.
"Врізалася в пам'ять подорож навколо Костянтинівського буровугільного розрізу, де були величезні зарості лободи і багато кропиви. Коли дійшли, стали милуватися величезним эскаватором розміром з 16-поверховий будинок. Дорога важка, терниста, але варто того", - розповідає він.
Морозівський розріз виглядає, як англійська літера "L" - там бірюзова вода і чистота, як в Норвегії.
"Блакитні озера є і на Черкащині, і на Вінниччині (Черепашинські озера) – вони прекрасні, але там багато людей. Я вибираю віддалені кар'єри, де почуваєш себе добре, щоб ніхто не заважав і не зазіхав на особистий простір", - розповідає Максим Назаренко.
Україна - величезна, і в ній достатньо місць, які варто оглянути. Пам'яток, впевнений Максим Назаренко, настільки багато, що вистачить буквально на кілька десятків років подорожей.
Нагадаємо, раніше ми писали про кращі локації для фотосафарі в Україні.
Також радимо почитати, куди поїхати недалеко від Києва на вихідних, щоб побачити мальовничі пейзажі Дніпра.