Як уникнути проблем в горах та куди звертатись по допомогу
Нещодавно у Карпатах застрягла група туристів з дітьми. Через негоду прямо на горі Говерла залишилася група із 13 мандрівників. Серед них було шестеро дітей віком від півтора до 12 років.
До туристів відправили чотирьох рятувальників та дві одиниці техніки, які евакуювали їх та доставили до села Лазещина. Частину туристів евакуювали з Говерли до урочища Козьмещик. Ще шестеро туристів вирішили самостійно спуститися до урочища, де вони раніше залишили свій транспорт. Туристи не змогли самостійно спуститися з Говерли через те, що раптово почалася сильна злива.
На жаль, подібні ситуації стаються із туристами доволі часто. Розповідаємо, як уникнути таких неприємних випадків та що робити, якщо ви раптом застрягли в горах через негоду або інші складні обставини.
Як убезпечити себе перед відпочинком в горах
Про те, щоб не потрапити у непередбачувані ситуації в горах, про безпеку треба подбати завчасно, кажуть у Державній службі з надзвичайних ситуацій.
Перед тим, як вирушити в Карпати або в походи в будь-яких інших регіонах, там радять моніторити офіційні повідомлення від ДСНС про підняття рівня води в тому чи іншому регіоні. Також на сайті відомства регулярно публікують оновлену інформацію щодо небезпечної метеорологічної ситуації в різних областях України, про погіршення погодних умов. Цю інформацію теж слід перечитати перед походом в гори.
На сайті ДСНС є також список контактів регіональних підрозділів служби. У екстрених ситуаціях, якщо не маєте інших контактів, треба телефонувати за номером 101.
Про механізми порятунку у непередбачуваних ситуаціях в горах слід попіклуватись ще перед сходженням в такі місця, коментує Сергій Река, молодший юрист юридичної компанії "Investment Service Ukraine".
"По-перше, бажано зареєструватись у локальній рятувальній службі задля підтримання зв’язку і миттєвого реагування рятувальників. При реєстрації зазначаються контакти учасників туристичної групи, дата виходу і повернення, а також уточнюється маршрут походу", - пояснює він.
Для прикладу, Державна служба з надзвичайних ситуацій Закарпаття у відкритому доступі має форму для онлайн-реєстрації туристів, які планують похід у гірську місцевість відповідного регіону.
Це можливо зробити й за допомогою телефонного дзвінка або під час безпосередньої реєстрації у гірських пошуково-рятувальних пунктах вже після приїзду, каже Сергій Река.
"У разі планування підняття в гори за кордоном рекомендується ще перед вказаним походом виписати собі контакти української консульської служби у країні, де ви плануєте перебувати. Увесь актуальний список розміщено на офіційному сайті Міністерства закордонних справ України. Ще можна записати номери місцевих рятувальних служб та вивчити певні фрази іноземною мовою для сповіщення тамтешніх рятувальників у разі виникнення проблем", - коментує юрист.
Для безперебійного зв’язку не буде зайвим брати з собою портативні зарядні пристрої (павербанки) та, за можливістю, мати з собою більше одного мобільного телефона, зауважує він.
Перевіряти погоду і записати номери рятувальних служб
Щоб уникнути непередбачуваних ситуацій, найперше перед походом в гори треба ознайомитися із прогнозом погоди. В горах погода часто змінюється, й за цим треба постійно слідкувати, коментує Сергій Прокоп – екскурсовод, який вже протягом багатьох років водить туристів в гори.
"Наприклад, є програма Radar, яка показує майже до точності, з якої години почнеться велика гроза чи дощ. Якщо ж вас застав дощ вже безпосередньо в горах, не треба зриватись з місця і йти далі з табору, не треба знімати намети. Також треба мати із собою медикаменти – мазі від укусів комах, таблетки від алергії, бинти, лейкопластир, джгути для накладання шин, знеболюючі засоби", - каже гід.
"Перед походом у гори також потрібно мати номери телефонів рятувальних служб. Приміром, номери телефонів відділень рятувальників у Рахові, у Ворохті, Верховині, Ясині, Лазещині. Також на майже всіх туристичних маршрутах у Карпатах є таблички із номером рятувальників і номери телефонів інших служб. Їх треба виписати собі вже безпосередньо із табличок, якщо не записали до самого походу. Рятувальники до туристів у горах зазвичай приїздять за декілька годин", - зауважує він.
Але іноді буває, що в поході на телефоні немає зв'язку. В урочищах, в ущелинах, зв'язок зазвичай відсутній, додає Сергій Прокоп:
"Проте в основному в Карпатах зв'язок доволі гарний. Зі своєї практики я помічаю, що зв'язок буває поганий навіть на найкращих і на найдорожчих телефонах. Іноді навіть простіше додзвонитися зі звичайного кнопочного телефону, аніж із нового. З іншого боку, сучасні телефони дуже добре показують місцерозташування туриста, тому це допоможе повідомити рятувальникам, де саме ви знаходитесь. Також зв'язок 4G працює на Говерлі та в більшості основних туристичних місць".
Сповіщати треба спочатку через мобільний зв'язок. Якщо надсилаєте смс, треба прослідкувати, що воно прийшло адресату. Також можна вийти на зв'язок через рації, якщо вони є. Іноді туристи недооцінюють складності маршруту та думають - "та що тут іти, інші ходять - і ми підемо", додає гід.
"Початківцям краще починати із легших маршрутів. На картах вони позначені як екологічні стежки. Зазвичай це простий маршрут, який туристи долають за одну-дві години", пояснює Сергій Прокоп.
Який одяг брати для походу в гори
"Крім того, перед походом треба підготувати взуття та одяг. Взуття треба брати цупке і міцне. Одяг мати такий, щоб міг швидко висохнути, якщо вимок від дощу. Якщо учасників походу – близько 12-15 людей, то серед них обов'язково має бути хоча би два досвідчених витривалих туристи, які зможуть у разі небезпеки допомогти", - додає Сергій Прокоп.
В гори бажано йти групою від трьох та більше осіб. Бо якщо йде троє, і одному стає погано або він травмується, то більше людей зможуть допомогти.
Ні в якому разі не можна залишати травмованого туриста самого. Треба, щоб хтось залишався із тим, хто постраждав. А мінімум двоє тим часом мають іти сповіщати або табір, або мешканців села, або рятувальників.
"Ні в якому разі не треба користуватися дуже відомим, але небезпечним туристичним правилом. Є міф про те, що коли хтось заблукав в горах, то сходити вниз треба уздовж потоку води. Мовляв, річка обов'язково виведе до населеного пункту. Це неприпустимо! Бо у диких місцях спускатися гірською річкою – це вихід в нікуди. Не знаю, чому ця порада така поширена. Але з такої ситуації вийти без травмувань практично неможливо. Від потоку треба триматися на відстані, лише чуючи його поряд. Сходити треба стежкою, а не прямо уздовж ущелини", - дає пораду фахівець.
Як допомогти собі психологічно, якщо вже застрягли в горах
Якщо вже сталася непередбачувана ситуація в горах, туристам треба подбати і про свій психологічний стан, чекаючи на рятувальників.
Події, що трапилися, мають неблагополучний вплив на психіку, який за інтенсивністю нагадує тривале ув'язнення чи перебування в полоні: відчуття тотального безсилля і абсолютно непередбачувані наслідки, коментує кризовий психолог Оксана Сашенко.
"Для того, аби мінімізувати наслідки ситуації, розділю поради на дві групи: попередження, що робити у таких випадках, та самотерапія, якщо подібне все ж відбулося. Добре, коли на сам час знаходження в полоні стихії один із дорослих візьме на себе роль лідера й надаватиме чіткі інструкції щодо спільних дій, реагування, поведінки, підтримки одне одного", - пояснює фахівець.
Шок, паніка, ступор, істерика, агресивність - всі ці прояви можуть мати місце в подібних ситуаціях, додає вона.
"Це природньо й нормально, але не конструктивно. Тому важливо відкласти всі ці переживання "на потім" і діяти раціонально : настільки, наскільки це можливо. Впливати в цей час ми можемо лише на дві речі: власне дихання й рухи тіла. Все. Ось на цьому й варто сконцентруватися- і побачите, рівень емоційної стабільності стане значно вищий! Двох-трох тижнів психологічної реабілітації може бути цілком достатньо для усунення наслідків для психіки", - додає фахівець.
В першу чергу це - посилене тепле пиття й кутання в плед; вживання продуктів, багатих глюкозою й корисними вуглеводами (горіхи, сухофрукти).
"Далі приходить час дозволити прояви всіх емоцій, котрі мали місце в самій кризовій ситуації. Якщо хочеться кричати, плакати, нівечити папір чи тканину - варто дозволити собі ці прояви. Складіть план дій на такий випадок (навіть якщо прямо зараз готові присягтися, що ніколи більше не погодиться на подібний похід у гор) - це стабілізує психіку й зніме залишки тривоги. Напишіть від руки (це важливо!) три розповіді про пережите. Першу - про свої думки й дії від першої особи. Другу - про власні емоції й переживання, теж від себе. Третю - наче ви були не учасником, а стороннім спостерігачам. Це допоможе інтегрувати пережитий досвід", - зазначає Оксана Сашенко.
Нагадаємо, раніше ми писали, як діяти у непередбачуваних ситуаціях за кордоном та що робити, якщо вас не пускають в країну.
Також радимо почитати, як повернути гроші за скасовані рейси та тури під час карантину.