З 5 червня офіційно набула чинності заборона для літаків білоруських авіакомпаній перетинати повітряний простір ЄС. Також для них закриті й аеропорти Європейського Союзу.
"Посли ЄС дали" зелене світло" забороні на посадку будь-яких літаків білоруських перевізників в аеропортах ЄС", - написав у своєму Twitter журналіст Рікард Йозвяк.
Такому рішенню передували події, коли 23 травня світові новинні стрічки сколихнула ситуація з рейсом авіакомпанії Ryanair FR4978 "Афіни-Вільнюс". Він був посаджений офіційною владою Білорусі в Мінську за підозрою в наявності бомби на борту, а за фактом – щоб зняти з літака і затримати білоруського опозиціонера Романа Протасевича.
В результаті європейська авіаційна влада рекомендувала своїм авіакомпаніям облітати повітряний простір Республіки Білорусь, а потім і взагалі підтримала заборону на посадку літаків білоруських авіаперевізників в аеропортах ЄС.
Давайте спробуємо розібрати описаний випадок з правової точки зору і зрозуміти, чи такий він унікальний у світовій практиці.
"Конституцією" міжнародного повітряного права є Чиказька Конвенція 1944 року - стаття №1, яка не двозначно визначає повний суверенітет будь-якої держави в повітряному просторі над її територією. Більшість країн світу, включаючи Білорусь, є підписантами цієї Конвенції.
Фото: Підписання Чиказької конвенції у грудні 1944 року (wikipedia.org)
Також в рамках документа вдалося створити багатосторонню угоду про свободу прольоту комерційних рейсів над територіями держав і право здійснювати технічну посадку, відому як Угода про транзит по міжнародних повітряних лініях (IASTA). Саме в порушенні права авіакомпанії на вільний проліт найчастіше звинувачують Білорусь у ЗМІ.
Ось тільки Білорусь, слідом за Росією, так і не підписала угоду IASTA, а тому в праві пропускати літаки через свій повітряний простір на власний розсуд.
Офіційною причиною посадки літака Ryanair білоруська влада вказала наявність вибухового пристрою на борту, який начебто мав активуватися над територією Вільнюса.
Фото: Рейс авіакомпанії Ryanair FR4978 "Афіни-Вільнюс" посадили у Мінську, щоб зняти з борту і затримати білоруського опозиціонера Романа Протасевича (wikipedia.org)
Керуючись такою інформацією, білоруські авіадиспетчери мали повне право наказати літаку сісти в будь-якому аеропорту на території Республіки. Це право надається державам статтею №3 цієї ж Чиказької конвенції.
Однак, якщо вірити записам, опублікованим білоруською авіаційною владою, диспетчери не стали наказувати нещасливому літаку. Вони просто повідомили про можливу наявність бомби на борту і запропонували капітану сідати в Мінську. Білоруська влада наполягає на тому, що це було саме рішення екіпажу, що в цілому знімає з білорусів будь-яку юридичну відповідальність.
Подібні ситуації у світовій практиці досить рідкісні, але не виняткові. Розглянемо деякі з них.
У 2016-му році Україна в примусовому порядку розвернула літак "Белавіа", щоб зняти з його борту проросійського журналіста Армена Мартиросяна. Після того як борт приземлився, журналіста зняли з рейсу, а лайнер полетів до Мінська без нього. Через якийсь час затриманого відпустили.
Фото: У 2010 році в Ірані примусово посадили літак авіакомпанії Air Kyrgyzstan (wikipedia.org)
У 2010 році іранська влада посадила в місті Бендер-Аббас Boeing 737 авіакомпанії "Киргизстан", що прямував з Дубая в Бішкек. Після посадки літака заарештували лідера опозиційного угруповання" Джундалла" Абдулмаліка Рігі, який пізніше був засуджений і страчений.
11 вересня 2001 року, після вибуху світового торгового центру, у США наказали сісти всім рейсам в авіаційному просторі країни.
Теоретично будь-яка держава може посадити будь-який пасажирський літак, який пролітає над її територією, якщо є підозри, що він використовується в цілях, несумісних з Чиказькою Конвенцією.
Не є чимось унікальним і заборона на прольоти над територіями тих чи інших держав. Такі заборони виникають регулярно з політичних мотивів і з міркувань безпеки.
До 1990-х років більшість західних авіакомпаній, які здійснюють перельоти з Європи в Азію, облітала території Радянського Союзу і Китаю, сідаючи для дозаправки в аеропорту Анкорідж на Алясці.
Сьогодні велика частина країн і страхових компаній забороняють польоти в повітряному просторі Північної Кореї.
Фото: Boeing 737-490 авіакомпанії Alaska Airlines на зльоті з міжнародного аеропорту Анкорідж імені Теда Стівенса (wikipedia.org)
Федеральне агентство авіаційного транспорту США (FAA) і Європейська асоціація з безпеки повітряного транспорту (EASA) забороняли своїм підопічним авіакомпаніям здійснювати перельоти над східною і південною частиною України після катастрофи малазійського Боїнга на рейсі MH-17 у 2014 році.
Своєю чергою Україна закрила небо для російських авіакомпаній, які здійснювали польоти до Криму, розширивши обмеження згодом. У 2015 році Україна ввела заборону на перетин повітряних кордонів для військових російських літаків і таких, які здійснюють військові транзитні перевезення. А потім ввели в дію і рішення про повне закриття авіаційного простору України для всіх російських літаків. Спочатку небо було закрите для "Аерофлоту" та інших авіакомпаній. Останньою компанією, якої торкнулося обмеження, стала UTair. Ця заборона діє й сьогодні.
До 2020 року ізраїльським літакам заборонялося залітати в повітряний простір Саудівської Аравії, а до 2018 року ця заборона поширювалася також на літаки інших країн, що здійснюють польоти до Ізраїлю. Є проблеми з польотами на Тайвань через китайський повітряний простір.
Нагадаємо, раніше ми порівнювали сервіс, ціни на парковку та на ПЛР-тести в головних аеропортах України.
Також пропонуємо почитати, наскільки дорого купити та утримувати приватний літак.