З часів СРСР місцеві готельєри прагнули максимально заробити, а проблеми сервісу та екології ніхто не вирішував. Тепер же все зміниться.
Медузна навала на курортах Азовського моря у 2021 році хоч і не була повною несподіваною ні для власників готельного житла, ні для місцевої влади, але за фактом застала всіх зненацька — ніхто з них не мав готового рішення, що ж зробити, щоб зберегти відпочиваючих на курортах. Та й, в цілому, зберегти репутацію регіону.
На порозі нового сезону вже пора підвести проміжні підсумки і озвучити прогнози, що ж туристів чекає у 2022 році в звичних місцях відпочинку, атакованих медузами-корнеротами, пише головний редактор НІАП Кирилівка.Укр Євген Смельчаков у колонці для "РБК-Україна".
Минулий сезон повною мірою показав, що багаторічний розвиток індустрії вітчизняного пляжного туризму на узбережжі Азовського моря виявився всього лише мильною бульбашкою, залежною від одного єдиного природного фактора — моря, екологічним здоров'ям якого практично ніхто ніколи не цікавився.
Так, практично ніколи. Адже майже півстоліття тому вже була схожа ситуація з навалою медуз-корнеротів. Тільки проблема в тому, що вона (проблема) пішла сама собою, а ніякої наукової і технічної бази не було сформовано. Також не було знайдено ефективних методів боротьби з інвазивним видом.
У 80-ті роки без зовнішнього втручання після кількох паводків на Дону знизилася солоність Азовського басейну. Потім після краху СРСР проблема і зовсім зійшла нанівець. В першу чергу через те, що рисові поля на Кубані, які споживали масу прісної води для зрошення, виявилися занедбаними.
Фото: У Кириллівці, Бердянську та на Арабатській стрілці більшість готелів хотіли максимально монетизувати будь-які елементи комфорту (Кирилівка.Укр)
І так тривало до початку програми імпортозаміщення в РФ, що змусила заново освоїти рисові поля. Тільки цього разу ще й з купою мінеральних добрив, а також будівництвом трьох нових ГЕС на все тій же Кубані. Цих факторів в сукупності із загальною посухою і потеплінням у наших широтах виявилося достатньо, щоб медузи повернулися. Повернулися, щоб залишитися надовго. І ось тут "бульбашка" курортів Азовського моря луснула.
По суті, останні три десятки років у Кирилівці, Бердянську та на Арабатській стрілці більшість рекреаційних господарств були орієнтовані тільки на надання житла і максимальну монетизацію будь-яких елементів комфорту. Так було і за часів СРСР, так залишилося і після його краху.
- Є санвузол в номері? - Це вже "люкс"! Так досі щиро вважають багато жителів прибережних сіл і селищ, а також сильно дивуються — аж до обурення, якщо намагаєшся назвати цей номер "економом" або хоча б "стандартом".
- Мангали, шампура, дрова, шезлонги, wi-fi, стоянка для авто — все платно. Не у всіх, зрозуміло, але у дуже багатьох.
- Прибирання? Звичайно ж, самостійно. І це при ціні номера, яка часто не нижче (а іноді і істотно вище).
- Харчування в кафе, риба в будь-якому вигляді, та й просто продукти — все набагато дорожче, ніж у місті. Бо курорт. Хоча рибу ловлять тут же.
І це все методи монетизації одного єдиного природного багатства — того самого Азовського моря, яке ніхто не зберігав.
У підсумку, після появи медузної проблеми і часткової "втрати" моря тільки одиниці готельних господарств виявилися здатними зберегти відпочиваючих на майбутні сезони.
Раніше велика частина готельєрів щиро не розуміла, навіщо витрачати гроші на басейни, на дитячу анімацію, на озеленення, на хороше кафе ресторанного типу і, врешті-решт, навіть на рекламу. Але тепер виявилося, що тільки ті деякі, які "тринькали" гроші на все це "непотрібне", і опинилися" на коні" й "зі щитом".
Фото: Раніше багато готельєрів на морі не розуміли, навіщо витрачати гроші на озеленення, басейни, дитячу анімацію (unsplash.com/ciudad-maderas)
Тепер раптом пересічний клієнт з жебрака, який намагався домогтися, щоб його обслужили хоч якось, опинився на своєму місці — людину, яка на свій розсуд платить тим небагатьом, хто надає хороший сервіс, і яку на руках готові носити, щоб вона приїхала ще раз. Дуже невластива раніше ситуація для "українського моря".
За фактом, зараз майже всі курорти Азовського моря опинилися у слабкій позиції, тому вже пора зрозуміти, що стара історія закінчилася, і тепер — початок нової епохи.
Епохи пропрацьованого сервісу, заздалегідь продуманої організації дозвілля відпочиваючих та їх дітей, гідного гастротурів громадського харчування, гідної вечірньої прогулянки і посиденьок на території.
Та й взагалі розуміння, що клієнт — це наш дорогий гість, а не просто джерело грошей для господарів житла. Готелі Азова несподівано для себе стали учасниками нової гри на виживання, що полягає в "мистецтві гостинності за гроші". Новою для нашої людини, але звичною у всьому світі зрілого туризму.
Зрозуміло, на всіх цих курортах є незначна кількість готелів, які і раніше були не так вже далекі від поняття "якісний сервіс" , і зараз саме з них має розпочатися трансформація туристичного бізнесу в регіоні. Саме вони можуть і мають показати, що за належної вправності і зусиллях можна бути майже повністю завантаженим навіть в той момент, коли на пляжі значної частини готелів лише чайки позують замість відпочиваючих.
Фото: На службах бронювання 95% запитів у серпні 2021 року стосувалося тільки баз відпочинку і готелів з басейнами (unsplash.com/paulo-almeida)
Чи є у нашого моря шанси проти медуз? Шанси, звичайно ж, є, але тільки при певному збігу обставин. І, зокрема, при рясних опадах восени і навесні, а також холодної сніжної зими. Ці фактори допоможуть тимчасово знизити солоність і не дадуть медузам успішно перезимувати.
Та й практично однозначно — у травні та червні, поки море прохолодне, медуз не буде, або їх кількість буде мінімальною. Тепер цей період ризикує стати по-справжньому високим сезоном на вітчизняних курортах.
Але проблема в тому, що в умах більшості споживачів вже сформувалася фобія, яка навіть в кращому випадку не зникне миттєво. Тому, наприклад, на службах бронювання 95% запитів у серпні 2021 роки стосувалося тільки баз відпочинку і готелів з басейнами.
Тобто, турист, який буде їхати в червні, все одно буде перестраховуватися. І навіть якщо новим літом медуз не буде зовсім, споживач ще дуже не скоро буде готовий витрачати такі самі гроші за море, в якому з якоюсь ймовірністю він не зможе викупатися.
У підсумку у нас залишається не так вже й багато шансів догодити клієнту, який вже став нашим "дорогим гостем". Якщо немає гарантованого моря, тобто хоча б оздоровче морське повітря і великий піщаний пляж. Але тепер, без моря, до цього всього потрібно додати як мінімум басейн. Причому не 3х6 метрів, як це часто робилося "для галочки в рекламі", а повноцінний — метрів хоча б 12х20 з підігрівом і хорошою системою очищення (в коронавірусний час!).
Але і цього буде мало. Басейн можна знайти в будь-якому великому місті за ціною 150-300 гривень з людини на день. Їхати 200-500 кілометрів тільки заради морського повітря? Задоволення на любителя. Максимум 2-3 дні — і басейн набридне. Не кажучи вже про ціну.
Фото: Травень та червень, коли море ще прохолодне й медуз немає — цей період може стати високим сезоном на вітчизняних курортах (Кирилівка.Укр)
Щоб зберегти попит і мотивувати клієнта приїхати на узбережжя, середній готель має зробити ціну і набір зручностей як мінімум еквівалентними для конкуренції з міськими басейнами і приміськими базами відпочинку, на які часто їдуть на добу для смаження шашлику. Але, на відміну від сезонних курортів, їдуть хоча б цілий рік, а не три місяці на рік.
Вже на цьому місці статті має стати зрозуміло: ентузіастів, які поїдуть на море тільки заради прогулянок уздовж пляжу за ціною "повноцінного" моря, не так вже й багато. А іншим крім басейну доведеться дати такі варіанти дозвілля, щоб реально хотілося приїхати.
Але з іншого боку будь-яка криза призначена якраз для того, щоб її долати. Ось давайте подивимося на одному прикладі:
Відео: Як же без поїздки або прогулянки на катері на Рожеве озеро для ефектних селфі?(youtube.com/ Кирилівка.Укр)
Можна ж подібне реалізувати? Поки що питання риторичне — звичайно, можна.
Але все це вимагає величезних зусиль з грамотним маркетингом і відчутними фінансовими витратами. При цьому готелі на узбережжі для початку мають стати не просто "кімнатами для здачі", як це є в більшості своїй зараз, а повноцінними готелями. До того ж, з функцією організації дозвілля, причому за заздалегідь спланованою програмою. Це завдання не на рік і не на два. І організацією пари концертів або декількох фестивалів з боку влади вона не вирішується.
В новій реальності, все це комплексна робота — і самих готельєрів, які хочуть вижити і створити нову історію, і місцевої влади, які опинилися в такій самій незвичній ситуації.
Більшість експертів, які зараз займаються проблемами туризму на Азовському морі, сходиться на думці, що зараз трансформація курортів — це марафон, а не спринт.
Тобто швидко нічого глобального зробити не вийде, а криза в тій чи іншій формі все одно неминуча.
Фото: Більшість готелів у 2022 році буде вдосконалювати сервіс та розробляти нові "фішки" (unsplash.com/paul-postema)
Але однозначно:
- у більшості готелів у найближчий рік з'являться басейни;
- більшість готелів буде удосконалювати сервіс і розробляти нові "фішки", які могли б "зачепити" туриста;
- більшості готелів доведеться багато вкладати в залучення і утримання клієнта — це і реклама, і програми лояльності, і не тільки;
- однозначно з'являться нові екскурсії та методи організації дозвілля, в тому числі на муніципальному рівні — починаючи з організації фестивалів і подібних заходів;
- практично напевно місцева влада потурбується тими інфраструктурними проблемами, які ігнорувалися десятиліттями і без вирішення яких дороги до "світлого майбутнього" вже точно немає. А це як мінімум дороги, освітлення, комарі, парки, вивезення сміття і прибирання пляжів, водопровід з каналізацією, адекватне оформлення "туристичних магнітів" і ще купа дрібних, але важливих моментів, які кожен окремо з власників готелів вирішити точно не зможе.
Так, готелям доведеться стати кращими. Курортам на муніципальному рівні — тим більше, а інакше податки нікому буде платити.
Ну і, зрозуміло, коли ми говоримо про ціну відпочинку у2022 році, то клієнт буде вирішувати, скільки платити за наші готелі, а не навпаки.
Нагадаємо, раніше Євген Смельчаков писав, де на Азовському морі шукати цілорічні курорти для комфортного відпочинку.
Також пропонуємо почитати, чому попит на відпочинок в Йорданії у 2021 році виявився нульовим, і українці відмовляються від путівок у популярній країні.