Скандинавська мрія. Вражаючі екозвички шведів та норвежців, які варто запозичити українцям

Екологічні рішення в Осло та місцеві традиції очима туриста

Давно відомо, що скандинавські країни є лідерами у впровадженні екосвідомого ставлення до природи. Екологічні звички мешканців Скандинавіїзі слів туристів та у історіях ЗМІ - не якесь перебільшення. Зараз звички сортувати сміття, рідко викидати старий одяг і не смітити на вулицях так глибоко увійшли у побутове життя мешканців Норвегії, Швеції та інших скандинавських країн, що змушувати їх це робити вже давно не потрібно. Особливо це помітно тим, хто приїздить до цих країн як турист.

Плануючи подорож до Швеції, Норвегії, Данії або Фінляндії, в мережі можна натрапити багато історій про те, наскільки там дбайливо ставляться до природи та екології.

Сьогодні північні країни й справді ставлять собі за мету скоротити об’єми автотранспорту на третину (Норвегія) та перейти на електромобілі (Швеція) до 2030 року, скорити вдвічі викиди у портовій зоні до 2030 року (Норвегія), а до 2050 року стати країнами з нульовими викидами вуглецю. Але ще цікавіше те, що турбота про екологію - звичайна частина життя рядових норвежців та шведів.

Автор статті РБК-Україна недавно повернулася із подорожі по Швеції та Норвегії, де намагалася з'ясувати, звідки у скандинавів з'явилися такі корисні звички та які з них варто запозичити українцям.

Шлях до екологічності

В скандинавських країнах справді багато думають про трансформацію великих міст в екологічні населені пункти. Перше, що бачить турист в Осло - чисті вулиці та громадські місця, людей, які бігають або купаються в морі навіть в холодну погоду, дуже мало машин.

Норвежці є прихильниками екології та боротьби зі змінами клімату. Чи не кожен житель країни вважає своєю особистою задачею зберегти навколишнє середовище і впроваджує принципи сталого розвитку в повсякденному житті. Скандинави дбайливо ставляться до природи, яка давно стала туристичним брендом північних країн. Мальовничі фіорди, архіпелаги, гори, річки та безкраї дикі території - це все скандинавські "родзинки", розкидані по великій території.

Норвежці сьогодні віддають перевагу екоготелям, і самі місцеві при плануванні мандрівок частіше обирають місця, які мають туристичний сертифікат сталого розвитку.

Туристичні компанії, що впроваджують “зелену” діяльність, можна знайти у мандрівці по країні за спеціальним знаком Green Travel. Навіть спостереження за життям у дикій природі тут відбувається з обережністю до неї. А кількість авто у центрі великих міст намагаються звести до нуля.

Snøhetta - видовий майданчик для спостереження за оленями в Норвегії

(фото: instagram Agnesetalesa)

Зараз Норвегія - єдина скандинавська країна, яка володіє великими запасами нафти, що й зробило її заможною. Однак держава активно впроваджує екологічну політику та сталий розвиток на всіх рівнях - від бізнесу до повсякденності. До слова, Норвегія була такою заможною не завжди: запаси нафти там виявили лише у другій половині 20 сторіччя.

Швеція не поступається Норвегії за екологічними поглядами на життя. Данія впроваджує розумні технології в містобудуванні та пропагує життя у стилі еко, кожного року намагаючись зменшити вуглецеві викиди.

Скандинави кажуть, що турбуються про екологію вже дуже давно. Втім, системний шлях до екологічності у Швеції почався близько 50 років тому, коли в країні заснували першу державну агенцію з захисту навколишнього середовища. Тоді країна заслужила репутацію піонера в галузі екології. У Норвегії схожі інституції почали впроваджувати приблизно в ті самі роки.

Фото: Вільний природний і громадський простір та екологічні ферми можна побачити прямо посеред вулиць Осло (instagram.com/miljohovedstaden)

Саме в Швеції у 1972 році проходила перша конференція ООН, присвячена питанням навколишнього середовища. Її результатом якої стало створення Програми Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища (ЮНЕП) – провідного міжнародного органу з екології до сьогодні.

Європейські “зелені столиці”: як виглядає екологічна інфраструктура

Між скандинавськими країнами побудована розгалужена система залізничних полотен, тому тут легко і екологічно можна дістатися з одного міста однієї країни в іншу. Так, з Осло курсує потяг через Швецію (з зупинками у Гетеборзі та Мальме) аж до Данії (Копенгаген). Також є прямі поїзди до Стокгольму та інших міст.

Якщо є бажання провести один день з життя норвежця, почніть його з ранкового купання в Північному морі, потім прогрійтесь у гарячій сауні, і сповненими заряду енергії вирушіть у пішу або велосипедну прогулянку містом. До речі, тут всюди популярно пересуватися саме пішки або на велосипеді - і для здоров'я корисно, і екології не шкодить.

Осло отримало звання Європейської зеленої столиці в 2019 році. У 2012 році в місті почали перебудовувати портові зони на громадські. Так на місці колишніх широких шосе для автомобілів з'явилися піші зелені зони, нові ресторани, музеї, майданчики для відпочинку.

Журнал New York Times про Осло: “Острів Тьювхолмен (Tjuvholmen), колишня брудна занедбана промзона сьогодні стала ідеальним місцем для культурного міського відпочинку”.

Для дослідження Осло як екологічного міста розробили спеціальну мапу з позначеннями ключових точок та екомаршрутів. Така еко-мапа нам натрапила на очі в готелі.

У “зеленому місті” закликають дотримуватися стилю життя 3R: Reduce, Reuse та Repair. Ходити пішки замість їздити на таксі, сідати за кермо електромобіля замість звичайної автівки, користуватися велосипедом та міським транспортом - так робить середньостатистичний норвежець щодня.

Фото: В готелях Осло та серед місцевих поширюють еко-мапи міста (Ольга Орєхова)

Осло вдало підходить для піших прогулянок. На дорогах міста діє обмеження швидкості 50 км/год, та і багато автівок ви тут не побачите, тому відсутність трафіку та чисте повітря тільки сприятиме пішому туризму.

На вулицях достатньо станцій прокату велосипедів Blue Oslo City Bikes. Користуватися автобусом, поромом, трамваєм та метро легко завдяки єдиному квитку, що діє впродовж 90 хвилин або проїзному Oslo Pass. Тому зупинитися на нічліг зручно як в центральній частині міста, так і далі від нього - залежно від ваших туристичних цілей.

До речі, в Осло створюють екоферми прямо в місті - їх створюють з ідеєю на перетині екології, міської культури та соціально корисного бізнесу.

Фото: Широкі автостради в Осло почали перебудовувати на громадські простори (instagram.com/miljohovedstaden)

Заощаджуй та повторно використовуй: рядові звички у Норвегії

• Тут у побуті людей популярний принцип reduce - термін перекладається як “зменшуй викиди сміття”.

В супермаркетах Осло діють знижки на продукти та їжу в кінця дня, аби уникнути потрапляння харчів на смітник. Такі точки можна знайти через мобільний застосунок Too Good To Go та на сайті foodlist.no, що буде корисним зекономити на харчуванні під час поїздки, адже продукти в Норвегії не з дешевих.

• Принцип reuse - повторне використання речей.

Ви будете здивовані, скільки всього можна орендувати в Осло замість того, щоб це купувати. Це і камери, і гамаки, і навіть бездротові колонки, крім того, це лижі, високоякісний одяг, приладдя для кемпінгу та решта. Тому з собою не можна везти великі валізи з усіма речами, зекономивши на вартості авіа квитка. Місця, де можна знайти речі в оренду шукають тут: Nabohjelp, frigo.no, tooler.no.

Фото: В магазинах часто бувають знижки на продукти, в яких спливає термін придатності. Та й самі скандинави намагаються звести викидання продуктів до мінімуму (Getty Images)

Купувати речі в секонд-хендах або віддавати їх на реюз (повторне використання) - увійшло у звичку норвежців, не дивлячись на широкі можливісті придбати щось нове. І думають тут найперше про навколишнє середовище, ніж про заощадження сімейного бюджету.

В місті ми нарахували 6 магазинів секонд-хенду з одягом і не тільки. Тому, якщо ви забудете взяти з собою теплу річ або взуття, вам сюди.

• Repair - ремонт речей. Норвежці закликають надавати нове життя старим речам та ремонтувати їх. Для цього навіть проводять спеціальні події та розробили онлайн гід tavarepa-detduhar.no.

Фото: Давати нове життя старим речам замість того щоб викидати їх - поширена звичка скандинавів (instagram.com/miljohovedstaden)

Пластикові відходи так чи інакше потрапляють до моря. Тому влада розробила екологічні програми для вирішення цієї проблеми. По місту встановлені контейнери для роздільного сортування сміття - на вулицях дуже чисто. Також впроваджено депозитну систему для повернення бляшанок та пластикових пляшок у супермаркети. До речі, можете таким чином спробувати заощадити кошти та долучитися до екопрограми міста.

Міські автобуси на вулицях міста їздять переважно на біопаливі, виробленому з продуктових відходів - для цього мешканці складають залишки їжі у зелені пакети, а пластикове сміття - у сині. Як це все працює можна побачити на сайтах sortere.no та rusken.no.

Влада закликає використовувати багаторазову тару для води та гарячих напоїв замість одноразового посуду, а деякі заклади дають знижку на каву, якщо ви прийдете зі своєю термокружкою.

Звідки у скандинавів звички турбуватися про екологію

Екологічні ініціативи в скандинавських країнах впроваджують не тільки державні інституції чи приватні фірми. Часто ініціатива йде від звичайних мешканців. Вони звикли брати участь у різних обговореннях, долучаються до локальних проектів, які можуть поліпшити щось в окремому районі або на конкретній вулиці.

Скандинави мають виважений підхід до речей - від культури споживання їжі (зайвого не купуємо, і харчі за можливості не викидаємо), до ставлення до навколишнього середовища. Цей спосіб життя називають “лагом” (lagom), який на інші мови якось конкретно не перекладається. Означає "стільки, скільки потрібно", "те що треба". Це комфортне, збалансоване існування та ключ до щасливого життя у гармонії з навколишнім середовищем.

Мистецтво брати стільки, скільки необхідно, виховується шведами з дитинства. Можливо, в цьому секрет здоров’я нації та формуванні сучасних поглядів скандинавів.

До слова, серед норвежців та шведів популярно виходити на природу навіть у холодну погоду. А коли навесні вперше пригріває сонечко, то в лісах та парках взагалі повно людей: тут влаштовують пікніки та багато спілкуються з родиною і друзями.

Фото: Скандинави люблять відпочивати на природі і влаштовувати пікніки за будь-якої можливості (instagram.com/miljohovedstaden)

Самі мешканці скандинавських країн пояснюють екологічні звички найчастіше тим, що це "давно частина культури". Мало хто пам'ятає, коли саме прийшло розуміння того, що екологію треба берегти. Втім, багато хто пояснює це особливо мальовничою природою навколо: "раз у нас такі красиві фьорди, то нащо там смітити?". Інші кажуть, що холодний клімат спонукав предків скандинавів більше думати про виживання. А як вижити в суворих умовах, не порозумівшись з природою?

"Це справді глибоко вкорінена частина нашої культури і для багатьох людей майже як релігія", — каже норвежець Аксель Бентсен, засновник і генеральний директор однієї з компаній обміну велосипедами в Осло.

Сьогодні швед або норвежець щиро здивується, якщо хтось викине в урну для пластику шкірку від банану, або якщо хтось не має вдома окремих пакетів для сортування сміття - скла, пластику, органіки. Для місцевих мешканців це просто нонсенс. У ЗМІ навіть з'являються новини про те, що шведи прагнуть, аби після смерті їх поховали екологічно без шкоди для довколишнього середовища.

Які скандинавські звички можна запозичити українцям

Філософія сталого розвитку в скандинавських країнах не є чимось захмарним, і в дечому близька для українців. Ремонт одягу та речей, їхнє повторне використання - це все звички, корисні не тільки для себе, а й для оточення і природи.

Перетворення занедбаних промзон на музеї, зелені зони та громадські місця відпочинку робить місто людиноцентричним і цікавим для туристів. Збільшення електротранспорту та перехід громадського транспорту на біопаливо зменшать викиди та зроблять міста привабливими для відвідування.

Фото: Екомандрівки в Україні могли б стати одним із популярних напрямків туристичної галузі (uk.wikipedia.org)

Окремий момент - залізнична інфраструктура. Саме важкодоступність навіть дуже цікавих місць створює зайві витрати часу та грошей. Налагоджена система перевезень в європейських країнах напряму позитивно впливає на розвиток туризму: зручний розклад поїздів сприяє сплануванню вікенду.

Екомандрівки в Україні могли б стати одним із популярних напрямків туристичної галузі. Це було б цікаво й іноземцям, які приїздять в нашу країну. Різноманітні природні багатства лише треба берегти від забруднення та зникнення, адже це, те що дано нам безкоштовно. І якщо туристичні фірми гучно заявляють про екотуризм, то це має бути без шкоди природі.

Коли ми купуємо тур на квадроциклах у Карпатах, то це, навпаки, не екологічно через викиди вуглецю в чисте повітря і гучні звуки, які відлякують тварин з їхнього звичайного ареалу. З роками такі розваги популяризуються. Це призводить до поступового зникнення дикої природи, заради якої ми долаємо сотні кілометрів.

Альтернативою джипінгу в лісах та горах є піші та велосипедні прогулянки, які набагато корисніші для здоров’я. Якщо ми йдемо в гори, то не зайвим будем прихопити з собою пакет для сміття, яке можна зібрати по дорозі. Саме так роблять норвежці та шведи.

Коли ми бачимо вирубку лісів, про це треба бити на сполох і відстоювати природні багатства. Пожежі від недопалків та залишені вогнища знищують великі території лісів, які відновлюються десятиріччями. Щоб цього уникнути, має бути відповідна екологічна інформаційна політика, і не лише з боку держави, а і з боку місцевого населення та екоактивістів.

Таким чином, ми збережемо природні багатства і підемо шляхом розвинених країн та втілимо в Україні скандинавську мрію - жити в екологічному середовищі, зручних чистих містах і насолоджуватися мальовничою природою.

Нагадаємо, раніше ми писали, як зекономити в Осло - одній з найдорожчих столиць світу.

Також ми писали, що означає хюгге - скандинавська ідея задоволення від дрібниць у житті.