"Майже не було людей у масках": українка про відпочнинок на морі та про пляжі Одеси

Що відбувається в Одесі в розпал сезону відпусток

Киянка Олеся Хошобіна нещодавно побувала на відпочинку в Одесі саме під час карантину та в розпал сезону відпусток. Із РБК-Україна вона поділилася деталями своєї поїздки.

"Ця маленька подорож – повернення у великий світ"

Із закриттям кордонів та введенням карантину Олеся зрозуміла, що втрачає навичку подорожувати.

"От, знаєте, втрачаю те вміння бути своєю в різних куточках світу, коли на перехресті навіть у Дубаї питають, як пройти, маючи за тутешню. А тепер ще й працюю з дому, то часом навіть відчувала страх поїхати в центр рідного міста, не те що в іншу країну! В душі поселилася якась невизначеність і тривога. Відчувала себе замкненою, наче в клітці. Наче мені підрізали крила. А ця маленька подорож – повернення у великий світ", - зізнається Олеся.

Вона вирішила летіти у Одесу з Києва літаком. Придбала квитки буквально за день до вильоту – одна з авіакомпаній саме пропонувала досить прийнятні ціни на переліт в обидва боки.

"Квитки коштували десь 3200-3400 гривень", - каже жінка.

Фото: Переліт з Києва в Одесу під час карантину (Олеся Хошобіна)

Як проходив переліт з Києва в Одесу

Загалом процедура потрапляння в аеропорт доволі проста.

"Головне – мати маску на обличчі й документи на виліт. Сканування на вході, плюс - вимірювання температури, потім – реєстрація (я отримала посадковий талон онлайн), далі – безпековий контроль і все: ти вже в залі очікування”, – розповідає туристка.

У залі очікування була кав’ярня із самообслуговуванням. Бармени й баристи були в масках із прозорим захистом та в рукавичках. В наявності у кав’ярні було спиртне різних видів. Можна було сидіти за столиком на одну людину.

"З “мінусів” - від сидіння в масці пітніють скельця окулярів і починає боліти голова: чи від некомфортного дихання, чи від їзди в таксі з відчиненими вікнами", каже вона.

Переліт зі столиці в Одесу займає менше години.

“Як же приємно літати: 40 хвилин – і ти в Одесі! Не знаю, чи це я так скучила, чи за час карантину світ покращав, але команда в літаку була україномовною! І це так приємно! Команда, стюарти, оголошення – все українською чи англійською. Я була вражена”, - згадує Олеся.

Фото: Олеся Хошобіна в Одесі (фото автора)

Аеропорт Одеси – невеличкий, але свіжий і доглянутий. Було видно, що недавно його ремонтували. Загалом, не гірше, ніж який-небудь польський “Новий Двур” чи турецький “Кайзері”, навіть кращий, додає туристка.

“Таксист сам попросив одягти маску”

Загалом на вулицях міста майже не було людей у масках, згадує Олеся.

“Але заклади харчування працювали за правилами: офіціанти - в масках та рукавичках, за столиками - до чотирьох осіб”, - каже вона.

Таксист, який віз туристку в аеропорт перед поверненням додому, сам попросив одягти маску. Він був похилого віку, зауважує пані Хошобіна.

“Хотіла купити квитки в Зелений театр - там мав бути Одеський симфонічний оркестр. Але не змогла. Все було продано, а вхідні квитки заборонені, тому мені відмовили. Тобто теж було за правилами”, - згадує туристка.

Фото: Так виглядають міські пляжі в розпал сезону (Олеся Хошобіна)

“Море - бірюзове! Чайки - над головою! Вітрильники - на обрії!”

Олесі здалося, що порівняно з її попередніми відвідинами Одеси, пляжі цього разу були дуже пристойними.

“Шезлонг коштував 70 гривень, була камера схову. Тітонька на барі погодилася взяти гаманець на зберігання, поки я поплаваю. Персонал пляжної обслуги - в масках і рукавичках. Карантин є карантин. Але й люди є люди. Сидять один на одному в смузі прибою, бо де ж це видано - пройти 5 метрів до моря від лежака. Десь поряд "вибухнула" сварка між відпочивальниками і працівником пляжу - не вникаючи, я просто запхнула в вуха навушники. Через 20 хвилин повернула голову в той бік – вони ще сварилися”, - каже Олеся Хошобіна.

Фото: Море у липні (Олеся Хошобіна)

“Але море - бірюзове! Чайки - над головою! Вітрильники - на обрії! Щастя - ось воно! Повалялася й наплавалася, а тоді вирішила проінспектувати пляжі, розташовані вздовж так званої "Тропи здоров’я" - від Аркадії до Ланжерона. Їх тут безліч, починаючи від гламурно-прилизаної Ібіци і закінчуючи дикими кущами десь між Жовтим каменем і Відрадою. На будь-який смак і гаманець. Чесно кажучи, деякі локації такі, що й не подумаєш, що це рідна українська Одеса. Швидше нагадують якісь далекі тропіки”, - згадує Олеся.

Дорогою вона зазирнула на Одеську “канатку”:

“Їй років сто, вона скрипуча й старезна, але краєвиди - крутяцькі. Щоправда, кілька разів мало серце не вискочило зі страху, так рипіли троси. Але що не зробиш, щоб задовольнити власні примхи”, - каже Олеся.

“Попутно зазинула в “Брістоль”, де Соня "чистила" фраєрів, як липку, а ще – на те місце, де знімали “Ліквідацію”. Я, правда, не в захваті від імперських архетипів, закладених в цьому серіалі. Але, як кажуть самі одесити, атмосфера тої пори й одеський колорит в цьому кіно були відтворені ідеально”, - згадує вона.

Нагадаємо, раніше український турист розповів, як відпочиває в Бодрумі влітку.

Також радимо почитати, які ціни на відпочинок за кордоном пропонують українцям в цьому році під час карантину.