В окупації з першого дня. Як переживає війну заповідник Асканія-Нова на Херсонщині

Асканія Нова – відомий український заповідник у південних степах України. Його знають практично всі – і діти, і дорослі. Це важливий туристичний напрямок Херсонської області, який включають до безлічі екскурсійних маршрутів регіоном.

За минулий рік у заповіднику побували 117 тисяч туристів. На 2022-й тут були ще більш амбітні плани. Але всі плани порушила війна та вторгнення Росії, а частина Херсонської області опинилася в окупації.

TRAVEL РБК-Україна дізнавалися, як живе легендарний парк під час війни та як можна допомогти знаменитій туристичній локації.

Від маєтку до першого заповідника в країні. Хто заснував Асканію-Нову

Все почалося з того, що у 19 сторіччі тут збудував собі маєток заможний промисловець Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн. Він дуже любив природу і сам досліджував її. Крім підприємництва, Фальц-Фейн заклав основи сучасної заповідної справи нашої країни та став одним з перших екологів-практиків. Перші дослідницькі роботи розпочалися в регіоні ще у 30-х роках позаминулого сторіччя.

Завдяки організованій у 1899 році експедиції до Джунгарської Гобі в Асканію-Нова були доставлені перші у Європі коні Пржевальського. А у 1898 році Фальц-Вейн заповідав свої 600 гектари степу та заклав дендрологічний парк площею 28 гектарів.

Відео: Туристичні локації Херсонської області (youtube.com/Херсонщина Туристична)

Офіційною датою заснування заповідника вважається 8 лютого 1921 року. Тоді будинок Фальц-Фейна Асканія-Нова Дніпровського повіту та суміжний маєток Дорнбург оголосили Державним Степовим Заповідником. У 2022 році Асканії Новій виповнився 101 рік.

Але якщо заглибитися в історію, то стане зрозуміло, що заповідник формально створили ще раніше. Так, у 1919 році Асканія-Нова була спочатку оголошена Першим державним народним парком "Чаплі". Але назва не прижилася, і навіть на обкладинках наукових видань цієї установи у дужках продовжували писати "Асканія-Нова".

На середину 1960-х років площа вже становила 11054 гектари - вона була найбільшою у Європі заповідною степовою ділянкою. Дендрологічний парк на початку 70-х років ХХ століття становив понад 160 га, а зоопарк з напіввільним утриманням тварин зі 100 гектарів розрісся до 23 квадратних кілометрів.

Відомий німецький дослідник дикої природи Бернхард Гржимек відвідав у 60-х роках Асканію-Нову і широко розрекламував наш природний рай у західній пресі. Також у 1980-х тут побував легендарний британський зоолог та письменник Джеральд Даррелл.

Барон Едуард Олександрович Фальц-Фейн (1912-2018), меценат та нащадок засновника заповідника, довгі часи дбав про відновлення заповідника.

Відео: Загадки унікального біосферного заповідника Асканія-Нова (youtube.com/https://www.youtube.com/Мир Наизнанку)

Нині Біосферний заповідник "Асканія-Нова" має ім'я Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна та зберігає найбільший в Європі типчаково-ковиловий степ. Такі степи підлягають збереженню і вивченню за програмою ЮНЕСКО "Людина і біосфера".

Й сьогодні у заповіднику на постійній основі проводять масштабні наукові дослідження. Тут діє сектор екологічної освітньо-виховної роботи та лабораторія збереження різноманіття диких тварин.

Весна – найкраща пора для відвідування парку: тут буйно розквітає зелень, а у тварин та птахів з’являється малеча, за якою цікаво спостерігати. У заповідну зону з зимівлі злітаються птахи: за ними люблять "полювати" фотографи-анімалісти.

Гроші на рахунках "зависли", а доставити їжу було неможливо

Херсонська область разом з заповідником опинилися в окупації з першого ранку війни. Вже 24 лютого тварини і персонал вмить залишилися без постачання харчування та ліків: їх просто неможливо було доставити до заповідника. Початок весни парк зустрів без кормів, палива, сільськогосподарської техніки та будь-яких необхідних ресурсів.

Запаси їжі та палива в "Асканії" були лише до кінця зими, розповідає у коментарі РБК-Україна представниця парку.

На 2022 рік до бюджету заповідника вже заклали понад 50 млн грн. На весну мали здійснити нові тендерні закупівлі у кінці лютого, але не встигли через раптовий напад окупанта.

"Оскільки обласний центр Херсон, де відкритий рахунок підприємства, також опинився у скрутній ситуації, до парку фактично доходять лише окремі статті витрат. Це оплата заробітної плати співробітникам та витрати на комунальні послуги. Інші кошти, що "зависли" на рахунку, не можуть використати через блокування банківських операцій", - розповідає співрозмовниця.

Фото: Джеральд Даррелл у заповіднику "Асканія-Нова", 1985 рік (uk.wikipedia.org)

При цьому Асканія – це не тільки парк, який здебільшого знають відвідувачі. Це ще й величезний степ:

"Зараз починається період, коли ми активно готуємося до сінозаготівельної кампанії, необхідної для утримання тварин. А для цього потрібно паливо, запчастини для техніки та інші ресурси, яких наразі немає", - розповідає вона про критичний стан справ у парку.

На корм для тварин потрібно 80 000 гривень на місяць

З самого початку війни заповідник точково підтримували друзі, волонтери та науковці: вони активно піднімали питання щодо стану парку серед спільноти. Інформаційна кампанія із закликом допомоги та залучення благодійних фондів трохи врятували ситуацію. Заповіднику надсилають переважно приватні перекази – від 20 до 5000 гривень. На ці гроші закуповують корм та паливо.

З часом заповідник вже зміг адаптуватися до нових умов та налагодив поставки з сусідніх сіл, які також знаходяться в окупації, але ще мають запаси деяких продуктів.

"Все знаходиться поруч, що зручно і дуже рятує, адже ланцюги логістики з початком війни перервалися", – каже співробітниця заповідника.

Фото: Перебуваючи в окупації з першого дня вторгнення Росії, Асканія-Нова потребує коштів на корм для тварин (facebook.com/AskaniaNovaZapovednik)

За словами співробітників парку, протриматися треба до перших літніх місяців, коли з'явиться врожай. Влітку персонал вже самостійно займається вирощуванням овочів, необхідних для годування тварин. Значна частина тварин парку - у вільному випасі в степу. Завдяки появі свіжого корму - зеленій траві навесні – переживати важкий період стало значно легше.

На один тиждень життя тварин в Асканії потрібно до 3 тонн зернових культур і додатково – овочі. На корми за сім днів витрачають приблизно 20 000 грн, тобто близько 80 000 грн на місяць.

"Коли прозвучали перші вибухи і небо запалало, всі співробітники як один вийшли на роботу"

У заповіднику сьогодні працює 268 осіб. Перший тиждень тут працювали в кризовому режимі. Робили лише вкрай необхідну роботу, але виходили на робочі місця всі без виключення, каже РБК-Україна представниця парку.

"Тваринам все одно потрібен догляд, тому ми працюємо, як раніше. Однак часто приїжджають російські військові. Перевіряють документи. Раз на тиждень оглядають територію й техніку, яка у нас є", — розповідає вона.

Фото: Заповідник пережив дві світові війни, і зараз страждає через вторгнення Росії (facebook.com/AskaniaNovaZapovednik)

Втім, в Асканії були важкі часи й раніше — заповідник пережив вже дві світові війни. Керівництво в захопленні від того, як працівники ставляться до своєї роботи у такий важкий час.

"Навіть з самого ранку, 24 лютого, коли прозвучали перші вибухи, і небо на горизонті запалало, всі працівники як один вийшли на роботу. Вони нагодували тварин та зробили всю господарську роботу, і тільки потім повернулися до своїх домівок".

Пожежі через підпали та складність евакуації тварин

Небезпеку для степу також становлять пожежі, які починаються у весняно-літній сезон. Загальна площа степу складає близько 11054 га. У 2020 році в Асканії вигоріло 90 га степу (0,8 % всієї території) через навмисний підпал. Пожежу швидко загасили здебільшого власною технікою, але вигоріли рослини, внесені до Червоної книги України. Втрати тоді склали 210 млн грн.

Найбільша пожежа за останні 10 років сталася тут у 2012 році, коли вигоріло 17,8% степу. Вогонь дістався до дендропарку, і до подолання стихійного лиха долучились також місцеві жителі. У заповідному степу крупні тварини (вовки, лисиці, зайці, птахи та інші) залишили небезпечні місця.

У заповіднику заспокоюють: зазвичай степ горить зонально і швидко не поширюється, а на пожежі тут оперативно реагують. У ДСНС у Херсонській області тоді прокоментували складність гасіння пожежі у заповідних зонах:

"Оскільки це заповідна зона, там є деякі обмеження щодо роботи пожежно-рятувальних підрозділів та спеціальної техніки. Не можна орати землю, робити смуги, і тому розповсюдження вогню залишається гасити лише за допомоги пожежної техніки водою. Якщо висота стерні дуже велика, то йде більший фронт пожежі, він розтягується на кілька кілометрів, необхідно достатньо сил та засобів для гасіння цієї пожежі".

Через бойові дії та потрапляння ракет або їх частин на територію заповідника можливі загорання сухостою та міграція або травмування тварин.

Варто зазначити, що національна екологічна мережа входить до Пан’європейської екомережі. Тому її збереження мало б розглядатися європейською науковою спільнотою, вважають фахівці.

Фото: Степи заповідника Асканія-Нова влітку (wikimedia.org)

Оскільки більшість тварин перебувають у напіввільних умовах, спостерігати за їх реакцією на бойові дії вкрай складно. Всього в парку нараховують понад 1000 диких копитних тварин та понад 2000 видів птахів.

Втім, питання евакуації тварин Асканія-Нова взагалі не розглядає. Річ у тому, що тут проживають багато тварин та птахів, яких просто не можливо кудись вивезти фізично. Крім того, заповідник населяют здебільшого "вільні" тварини, які ніколи не жили в клітках. Тому для них це буде травматично та заподіє стрес, кажуть в адміністрації заповідника.

Як допомогти заповіднику "Асканія-Нова" під час війни

Наразі єдиним реальним механізмом допомоги до відновлення транспортної логістики лишається постійний переказ коштів. За реквізитами нижче кожен може перерахувати будь-яку суму для утримання тварин.

5168 7573 9035 4795, ПриватБанк.

PayPal account: starovoitovatetana@gmail.com

Перекази в іноземній валюті на рахунок Української Природоохоронної групи UNCG – за посиланням з приміткою «Допомога для заповідника "Асканія-Нова".

Нагадаємо, раніше ми писали, як у Києві рятують тварин під час війни.

Також повідомлялося, що тваринам у відомому парку Беремицьке на Чернігівщині потрібна допомога.