Дністровський парк, "магічний" Яворів, "столиця" Гуцульщини та бурхливий Черемош: детальний маршрут Івано-Франківщиною для літньої мандрівки
Прикарпаття. Скільки історичних, природних, архітектурних пам'яток має цей регіон? Мабуть, достеменно і невідомо. Проте точно можна сказати, що їх кількість на Івано-Франківщині - цілком достатня для довгої мандрівки та яскравих вражень.
Відома тревел-блогер, телеведуча та автор каналу Tour de Ukraine Валерія Мікульська недавно повернулася з масштабної експедиції Івано-Франківщиною й разом з командою підготувала великий фільм за мотивами своєї мандрівки.
У першій частині матеріалу для РБК-Україна вона вже розповідала про "серце" регіону - Івано-Франківськ, Галицький форт, "Карпатський трамвай", Коломию, мистецькі скарби Косова.
Цього разу телеведуча відкриває нам чарівний світ карпатських гір, відкриє завісу над тим, де знаходиться музей ліжникарства, чим відома "столиця" Гуцульщини та які таємниці приховує унікальний Дністровський парк.
Далі - пряма мова Валерії Мікульської.
Відео: Івано-Франківська область/Tour De Ukraine/Прикарпаття (youtube.com/Tour de Ukraine)
Живий процес завжди подобався мені більше, ніж експозиції. Тому наступним для нашого маршруту я обрала саме живий мистецький і домашній музей ліжникарства. Яворів. Невеличке транзитне село розтяглося вздовж одного із гірських серпантинів і відволікає водіїв своїми картатими парканами.
Це місце здавна славиться ліжникарством, особливим вовняним тканням. Щоби вам було зрозуміліше, розшифрую.
Ліжник - від слова "лежати". Це така товста вовняна і дуже тепла ковдра, з об'ємною поверхнею та довгим пухнастим двостороннім ворсом. І про те, як ці вироби створювати, вам цікаво розкаже майстриня Наталя Кіщук.
Фото: Яворівські ліжники (Віталій Зубрицький/для РБК-Україна)
Справу жінка перейняла ще від бабусі разом з усім ткацьким цехом, прялкою і раритетним верстатом. Яворівський музей ліжникарства не схожий на музей. Тут немає ні вивісок, ні стендів, лише живе мистецтво на горищі родинного будинку. І не знаю, як вам, а мені таке знайомство з народним мистецтвом до душі.
Верховина - "столиця" Гуцульщини. Сучасна назва цього високогірного містечка подобається мені набагато більше, ніж історична - Жаб’є. Чи то жаб тут було забагато, чи колишній пан носив говірке прізвище.
Версій чимало. Але Верховина звучить красивіше і виправдано. Містечко "розтеклося" вздовж берегів бурхливого Чорного Черемоша, на висоті більш ніж 600 метрів і давно полюбилося туристам своєю традиційністю і надзвичайно широким вибором музеїв. Їх тут зо кілька десятків.
Фото: Верховина - "столиця" Гуцульщини (Віталій Зубрицький/для РБК-Україна)
Ми гайнули у живий, смачний і найвищий - на полонинну ферму. Без сумніву, це найромантичніше органічне виробництво.
І саме тут на високих полонинах народжується "біле карпатське золото", гуцульська коров’яча та овеча бринза. Місцеві мешканці виготовляють її кілька віків на висоті не нижче ніж 700 метрів прямо на диких пасовищах. Або ж на високих фермах.
Фото: Місцевий сир навіть має власне географічне зазначення (Віталій Зубрицький/для РБК-Україна)
До речі, тепер це не просто локальний сир, а продукт, що має власне географічне зазначення. Така особлива позначка, що підкреслює аутентичну і належність до конкретного регіону земної кулі. Ну й, окрім усього, це дуже смачно.
Мандруючи Івано-Франківщиною, навряд чи вам вдасться втриматись і оминути гори. Та й навіщо? Смарагдові горби, що нависають над селами та містечками – це надзвичайно яскравий магніт і це окраса будь-якої мандрівки.
Горгани, Чорногора, Покутсько-Буковинські Карпати, Гриняви, Чивчини. Гірська частина області оздоблена Східними Карпатами й пропонує сотні екологічних маршрутів різних видів складності.
Фото: Скелі Довбуша (Віталій Зубрицький/для РБК-Україна)
У цьому регіоні розкинувся перший і один з найбільших в Україні національних природних парків - Карпатський. По всій його площі створено зо 5 десятків туристичних, екологічних і навіть науково-пізнавальних маршрутів загальною протяжністю, вдумайтесь, понад 400 кілометрів.
Частина їх стартує від Верховинського району. Праліси, скелі, водоспади. Усе це заманило нашу команду до високогірного села Дземброня. І саме звідти ми рушили до не надто популярної, складної, але видовищної гори Смотрич.
Фото: Видовищна гора Смотрич (Віталій Зубрицький/для РБК-Україна)
1898 метрів над рівнем моря. Це не найвища, але точно одна із найкращих панорамних точок у Карпатах. Звідси й весь Чорногірський хребет, як на долоні, і навіть Румунські Альпи. Тож насолоджуйтесь, будьте обережні та неодмінно беріть з собою надійну компанію.
Щороку мільйони туристів приїздять у гірські села Франківщини релаксувати, "вивітрювати" міську втому, а ще - побачити реальні дива. Вони впродовж семи століть стаються у Манявському монастирі.
Фото: Манявський монастир в гущавині гірських лісів (Віталій Зубрицький/для РБК-Україна)
Ця обитель вмостилася на гірському схилі прямо посеред густого лісу. І колись підступитися до неї було дуже складно, бо ж монастир був цілим духовним фортом.
Це унікальне єднання фортифікаційної архітектури та святилища. Ще тепер на подвір’ї можна побачити рештки захисних оборонних стін.
Фото: Манявський водоспад, озеро молодості (Віталій Зубрицький/для РБК-Україна)
Перше відлюдне поселення, праобраз монастиря у віддаленому скиті, якщо вірити переказам, було тут, довкола "Блаженного каменю".
Він досі стоїть у лісі неподалік монастирського подвір’я. Неодмінно навідайтесь, послухайте цю історію і спробуйте чудодійну воду Манявського джерела.
Фото: Блаженний камінь Маняви (Віталій Зубрицький/для РБК-Україна)
А потім - одразу на енергетичну підзарядку. Бо ж з іншого боку від диво-монастиря біжить з гір один із найвищих в Україні водоспадів. Не здивую, Манявський.
Цей потік падає із майже 20-метрової висоти у дикий дивовижних форм каньйон з особливої місцевої породи, карпатського флішу. Дивні геометричні форми нашаровувалися тут 50 мільйонів років, але не встояли перед гірським потоком.
Фото: Потік падає із майже 20-метрової висоти у дикий дивовижних форм каньйон (Віталій Зубрицький/для РБК-Україна)
У цьому місці річка Манявка скидає зі скелі кілька тонн води щохвилини. Свіжий, пишний, певно найкращий живий енергетик. До слова, місцеві вірять, що поряд із водоспадом можна зустріти лісових мавок. Тож поглядайте по сторонах.
Українське Середземномор’я. Ні, запрошую вас не на напівдень, якщо ви раптом подумали. Остання зупинка нашого маршруту - нетипове і реліктове Прикарпаття.
Я уже розповідала вам про Дністровський каньйон. Це щось магнетичне і направду унікальне на нашій мапі.
Він тягнеться на 250 кілометрів і досягає своїм "рукавом" Івано-Франківщини. І в цій своїй точці він здатний просто шокувати кількістю цікавих атракцій для туриста. У похід лісом, вглиб печер, у небо чи на воду. Усе це можливо на території Дністровського регіонального ландшафтного парку.
Фото: Дністровський РЛП, злітні майданчики повітроплавців (Віталій Зубрицький/для РБК-Україна)
Він розкинувся на 20 000 гектарах. І в теплі сезони це широченний "фестиваль" живої природи, бо ж як і в усьому каньйоні утворюється своєрідний мікроклімат, схожий на Середземноморський.
Квіти, трави - тут багато що лишилося із часів останнього льодовикового періоду. Тож раджу вам не ловити гав, а уважно дивитись по сторонах, блукаючи реліктовими урочищами.
Фото: Дністровський РЛП, печера Думка (Віталій Зубрицький/для РБК-Україна)
Вихили каньйону – територія повітроплавців. У них закручується вітер, навіть коли довкола повний штиль. Також тут є чимало галявин, ніби створених для зручного зльоту й посадки.
Тому сюди можна і варто приїжджати, щоби підкорити небо. А ще з таких оглядових майданчиків відкривається чудовий краєвид на Дністрові меандри.
Фото: Дністровський РЛП, заповідне урочище. Так росте лісова черемша (Віталій Зубрицький/для РБК-Україна)
А прямо з неба спускайтеся у печери Придністер'я. Над цими вглибленнями сотні мільйонів років тому існував древній океан Тетіс, а згодом - володарював вітер. Відносно невеликі, до 200 метрів, але дуже цікаві для спелеотуристів. І знаєте, їх так багато, що складніше зробити вибір, аніж продертися в котрусь з них. Лише на Івано-Франківщині у межах Дністровського каньйону - сотня.
Фото: Дністровський РЛП, меандри Дністра (Віталій Зубрицький/для РБК-Україна)
Але я таки обрала для нас зручну з цікавим минулим і назвою - Думка. Знаходиться вона неподалік села Одаїв. Печера в карстовому розломі колись слугувала житлом для людей, що жили у тодішньому Покутті 30 тисяч років тому.
Після такого насиченого відпочинку на берегах Дністра знову хочеться відпочити, смакувати усі красиві емоції й нікуди не поспішати. І тут є де гідно це втілити.
Нагадаємо, раніше ми зібрали для вас найкращі маршрути для літніх мандрівок по сусідніх з Київщиною областях.
Також повідомлялося, що подивитися у Черкаській області для знайомства з регіоном.