Уздовж двох морів у Туреччині: як пройти по одному із наймальовничіших у світі маршрутів

Лікійська стежка: бюджет поїздки, поради та тонкощі походу

Вперше про Лікійську стежку в Туреччині я почула, коли йшла по іншому відомому туристичному маршруту - шляху Святого Якова в Іспанії. Тоді випадковий попутник розповів, що Лікійська стежка – це щось неймовірне. І я відразу собі відзначила цей маршрут як обов'язковий до відвідування.

Пізніше мені вдалося спланувати такий самий похід і пройти частину стежки самостійно. Розповім головне про те, що варто знати, якщо ви хочете отримати такий цікавий і яскравий досвід.

Чим відома і цікава Лікійська стежка

Вона тягнеться на 540 кілометрів уздовж узбережжя на півдні Туреччини. Весь маршрут можна подолати в середньому за 30 днів, але можна пройти й частинами.

Лікійська стежка - це маршрут, який входить до топ 10 найкрасивіших у світі. Гори, Середземне та Егейське моря, ліси, атмосферні міста та села: тут вражає буквально все.

Фото: Лікійська стежка вважається одним з найкрасивіших пішохідних маршрутів (Ельміра Асланова)

Стежку можна пройти по Західній і Східній стороні. Західна стежка починається з Олюденіза: це класичний її початок.

Але також дуже популярна Східна стежка, яка починається з Гейнюка (Кемер).

Рішення про похід на Лікійську стежку я прийняла дуже спонтанно і швидко: не було часу вникати в усі нюанси, хоча зараз по цьому маршруту в інтернеті можна знайти дуже багато інформації. Я вибрала для себе Західну стежку з тієї причини, що Егейське узбережжя Туреччини дуже красиве.

Відео: Похід Лікійською стежкою в Туреччині (Youtube.com/Bulut Ertosun)

Отже, як потрапити на Лікійську стежку:

Прилетіти в аеропорт Даламана. Я летіла з Харкова з пересадкою в Стамбулі: квиток в обидва боки коштував 5200 грн.

Мій рейс був 3 травня: тоді ще не було прямих чартерних рейсів. Але зараз можна летіти прямим чартерним рейсом "Харків/Київ-Даламан".

Фото: Західна стежка проходить уздовж Егейського узбережжя Туреччини (Ельміра Асланова)

На виході з аеропорту стоять автобуси, які довозять до Фетхіє десь за 45 хвилин. А звідси потрібно дістатися до Олюденіза, де і починається стежка. Орієнтир - готель Garcia Resort. Там неподалік є покажчик "Lykia Way/Lykia Yolu" - це початок.

Стежка відзначена червоно-білими знаками, які вказують напрямок. Є також багато мобільних додатків, які вказують шлях, якщо ви заблукали. Один з самих популярних додатків - це Trail Smart (Російська мова в додатку є).

Фото: Стежка відзначена червоно-білими знаками, які вказують напрямок (Ельміра Асланова)

Дорогою можна ночувати як в наметах, так і в готелях. Але тим, хто вибирає ночівлю в готелі, як і я, потрібно заздалегідь грамотно вивчити й вибудувати маршрут, хоча б на день вперед, тому що іноді відстані між містами та селами може бути великим. Темніє досить рано, приблизно о 19: 00.

Найкраще йти навесні й восени, коли ще не так жарко. Проживання в готелі коштує в середньому 150 лір за ніч. Я жила одна, але це завжди був двомісний номер.

Фото: Для походу Лікійською стежкою варто вивчити маршрут хоча б на день вперед (Ельміра Асланова)

Що взяти з собою:

- Трекінгові черевики або кросівки. Це дуже важливо. Шлях часто проходить по камінню, спусках і підйомах. І у звичайних кросівках можна травмувати ногу - я такі випадки бачила;

- рюкзак;

- трекінгові штани/шорти;

- трекінгові палки (бажано);

- панама або кепка. Навіть навесні та восени сонце досить сильне;

- сонцезахисний крем;

- перекуси: я брала фрутково-горіхові;

- пару футболок;

- флісова кофта: вечорами іноді прохолодно;

- трекінгові шкарпетки;

- купальники/плавки: можливостей поплавати буде багато;

- трекінгові сандалі або крокси;

- power bank;

- сорочку з довгими рукавами;

- пляшка для води (водою потрібно добре запасатися);

- я також брала спальний мішок на випадок, якщо не встигну дійти до готелю. І він мені знадобився, коли один раз не встигла дійти до готелю, і орендувала намет у кемпінгу;

- для тих, хто йде з наметами, список речей буде більший.

Фото: Гори та ліси за маршрутом змінюються колоритними селищами й містами (Ельміра Асланова)

Маршрут дуже красивий: гори, ліси змінюються атмосферними селищами та невеликими містами. Велика частина маршруту проходить уздовж моря.

Я пройшла по такому маршруту: Олюденіз–Долина Метеликів–Фарелья–Шинок–Райський пляж – Гей-Бел–Гауралия–пляж Патара.

Потім на таксі я переїхала у місто Каш. Побула там кілька днів, і потім на автобусі поїхала в Фетхіє (45 лір за додатком obilet).

Після Фетхіє я відвідала стародавнє грецьке покинуте місто Кая Кей (Каякой). Спочатку Лікійська стежка проходила через нього. Тут навіть розмітки збереглися.

Фото: Значна частина маршруту проходить уздовж моря (Ельміра Асланова)

Далі з Фетхіє на таксі я доїхала в аеропорт Даламана за 200 лір. Міста дуже красиві, але я була в Туреччині під час локдауну. І, звичайно, через це не вдалося повністю відчути атмосферу міст: дуже багато закладів було закрито, людей на вулицях було дуже мало.

Харчування: оскільки я жила в готелях, сніданки вже входили до вартості. Сніданки - стандартні турецькі: яєчня, овочі, оливки, кілька видів сиру, масло, джем, мед, хліб. Дорогою зустрічаються невеликі кафешки з місцевою кухнею, в середньому ціна – 15-80 лір (приблизно 48-253 гривні).

Фото: Дорогою зустрічаються красиві чисті пляжі (Ельміра Асланова)

У селищах і містах є невеликі магазини й супермаркети. Дуже популярний супермаркет Migros, де хороші ціни. При кожній можливості раджу запасатися водою, тому що не скрізь є можливість її купити. І якщо в супермаркеті літр води може коштувати 2 ліри, то по дорозі може бути ціна й 10 лір.

Що ще варто враховувати: мої рекомендації

Як я вже казала, шлях часто йде гористою місцевістю, з камінням, то вгору, то вниз, і швидко йти не виходить – небезпечно. А навколо така краса, що хочеться зупинятися і насолоджуватися. Тому свій шлях потрібно грамотно розраховувати, щоб встигнути дійти й не залишитися вночі в лісі.

Розмітки не завжди добре видно. Якщо доріг три, то потрібно по кожній трохи пройти, щоб знайти позначку. Я до цього ходила по шляху Святого Якова в Іспанії. І там, звичайно, з розмітками справи набагато кращі.

Фото: Маршрут потрібно грамотно розраховувати, щоб не залишитися ночувати в лісі (Ельміра Асланова)

Іноді є кілька варіантів проходження одного маршруту. Наприклад, ділянка Кабак–Алинджа. Якщо піти вліво, то це короткий шлях, через водоспад. Якщо піти правіше, то це довший шлях, але йде він уздовж берега моря: там дуже красиво. Шлях виводить на Райський пляж (Cennet koyu), який дуже раджу.

Також раджу спілкуватися з місцевими. Вони найчастіше орієнтуються по місцевості краще будь-якої програми. Але англійську не скрізь знають, тому раджу мати при собі якийсь російсько-турецький перекладач.

Фото: Маршрут Лікійською стежкою підходить і для новачків, але з урахуванням коротких дистанцій (Ельміра Асланова)

Маршрут доступний і для новачків, але з розрахунком коротких дистанцій. По дорозі я познайомилася з великою компанією: кілька сімей з дітьми різного віку. Дітей було більше, ніж дорослих, але вони всі активно і весело йшли. Але при цьому дорослі розраховували маршрут так, щоб діти не втомилися.

Тому Лікійську стежку сміливо раджу! І сама ще обов'язково туди повернуся, щоб пройти весь маршрут.

Пропонуємо також почитати, чим цікаве туристам місто Каш, яке знаходиться на шляху Лікійської стежки.

Крім того, повідомлялося, які країни ЄС відкриваються для українців цього літа.