Без доріг та реставрації: чому в українські замки їде мало туристів

Замки та фортеці України, які можуть стати туристичними "магнітами"

Минулого року туристи почали активніше досліджувати туристичні місця в Україні, не виїжджаючи за кордон. Вивчати нові локації можна дійсно дуже довго, адже кількість історичних пам’яток в країні вражає.

Одних тільки фортифікаційних споруд на території нашої держави налічується близько 5 000. Найбільше їх на Вінничині, Тернопіллі, Закарпатті.

Значна частина замків добре збереглася до нашого часу та не була зруйнована унаслідок війн та під впливом часу. Але навіть в умовах закритих кордонів та популяризації в соцмережах подорожей по Україні, екскурсійні поїздки до історичних пам’яток не набули очікуваної популярності.

Чому замки та палаци в Україні обходять увагою - розбиралося РБК-Україна.

"Залишаємо машину і три кілометри йдемо пішки. По півметрових калюжах"

В Україні – велика кількість унікальних замків та подібних їм споруд, які могли б відвідувати тисячі туристів. Це могло б приносити немалі кошти до місцевих бюджетів, кажуть опитані РБК-Україна експерти. Проте багато замків не відновлюють десятиріччями. Також не йде мови про те, щоб будувати до них дороги та прокладати туристичні маршрути, відкривати готелі та ресторани.

Рівненська область, яка межує з автотрасою "Київ-Львів", могла б конкурувати в туризмі з сусідньою Львівською. Тут розташувались цікаві місця для індивідуальних туристів та екскурсійних груп.

Приміром, Губківський замок, розташований у мальовничих місцях над річкою Случ, датується 10-13 століттям. Після монголо-татарської навали він не зберігся у цілому стані, проте міг би стати однією з "родзинок", які щороку відвідували багато туристів.

Фото: Панорама з видом на Губківський замок (wikipedia.org)

Головна проблема локації - відсутність якісної дороги та необхідної навігації, каже РБК-Україна директор туристичної фірми Taistra Travel Наталія Горбачова. Самостійні туристи блукають у пошуках локації та не знають, що їхати сюди варто через Костопіль, Березне, Моквин та Соснове.

"Місцевій громаді варті подбати про паркувальний майданчик, вказівники, щоб туристи не блукали по кладовищу чи городам", - вважає Наталія.

Клеванський замок зі старовинним віадуком попри руйнування, радянські "поліпшення" та пожежі, непогано зберігся до наших днів. Сьогодні місцевість, де розташований замок, більше знають за атракцією "Тунель Кохання". Реставрація замку могла б дати потужний поштовх для розвитку туризму до Клевані.

Поруч пролягає дорога, що сполучає Рівне та Луцьк, є вдосталь готелів різної категорії, закладів харчування. Але сама споруда наразі виглядає спустошеною. Але, якщо потрапити сюди з ерудованим гідом, Клеванський замок вразить туриста легендами та історіями про події, які тут розвивалися багато століть тому.

Деякі траси у 2020-му відремонтували. Але варто з них звернути, і дороги починаються дуже погані, говорив раніше РБК-Україна керівник школи готельного бізнесу "Michelle" Олександр Чорний.

Фото: Руїни одного із замків в Україні (надане Лалою Тарапакіною)

"Простий приклад – Камінне село. З Києва до нього – 250 кілометрів. І якщо 230 можна проїхати за дві години, то решту 20 кілометрів – ще за півтори години, це якщо у вас повний привід і високий кліренс. Інакше залишаємо машину в найближчому селі та три кілометри йдемо пішки. По бруду і півметрових калюжах. Або - церква в Гусинцях. 10 кілометрів дороги через ліс між соснами по ярах", - згадує експерт.

За його словами, під'їзд до каньйону в Буках – це якщо зовсім не шкода машини та є гроші на ремонт.

"Як багато людей захочуть туди поїхати такими, з дозволу сказати, дорогами? А могли б їздити в тури вихідного дня, багато і часто. Особливо – коли кордони закриті. Ну це ж прекрасний варіант - дослідити свою країну і подивитися, наскільки вона красива. Заодне – заплатити за екскурсію, харчування. Чому ні?", - задається він питанням.

Не у всіх громад є бачення, як розв'язувати проблеми

Дубенському замку пощастило більше за попередні. Судячи з відгуків туристів, місцеві палаци, каземати, підземелля та легендарна вежа Беатка комплексу та довколишня інфраструктура вражають гостей. Замок щороку відкриває нові експозиції та локації.

Розвинена інфраструктура дає можливість не тільки зануритися в історію, а й смачно пообідати, придбати сувеніри у крамниці музею.

На сайті є 3D-екскурсія, яка дає реалістичне уявлення про замок. Цікавим є саме місто, але за строкатою зовнішньою рекламою втрачається його шарм. На думку Наталії Горбачової, владі та громаді варто звернути увагу на "обличчя" Дубно.

Фото: Садиба Даховських у Черкаській області (надане Лалою Тарапакіною)

Острозький замок – найвідоміший із подібних споруд у регіоні. Розташувався на пагорбі над річкою Вілія, являє собою великий комплекс. До нього входять Богоявленська церква-фортеця, Надбрамна вежа, Кругла та Мурована вежі.

У 2020 році заповідник Острога реалізував проект "Інклюзивний музей в Острозькому замку": відтоді у музеї запрацював аудіогід англійською, польською та українською мовами, з’явилися тактильні копії експонатів, путівник з адаптованим текстом для людей з порушеннями слуху та зору, згадує Наталія Горбачова.

Приклади Острозького та Дубенського замків - вдалі для наслідування в контексті того, як можна розвивати туристичні об’єкти в регіоні та в Україні, кажуть гіди.

Проблема замкової спадщини в Україні – комплексна, коментує засновниця Фонду з відновлення українських замків "12 вартових" та організаторка подорожей по Україні #FollowBlueBird Лала Тарапакіна.

"Наразі історичні об'єкти переважно знаходяться на балансі ОТГ (об’єднаних територіальних громад). Але громади поки що не мають відповідних знань, освіти та бачення розв'язання проблеми. Брак вартісної проектно-кошторисної документації часто не дозволяє починати відновлювальні роботи", - пояснює експертка.

Ще одна проблема - високий ступінь руйнації будівель та відсутність охорони на місцях. А дороги є найменшою з перепон, вважає Лала Тарапакіна.

Фото: Брак вартісної проектно-кошторисної документації часто не дозволяє починати відновлювальні роботи (надане Лалою Тарапакіною)

"Замки можуть стати туристичними "магнітами" регіонів. Поруч зі спорудами є інші цікаві об’єкти, які в комплексі формують у туристичні пропозиції. Державно-приватне партнерство дало б поштовх до створення мінімальної інфраструктури регіону", - каже вона у коментарі РБК-Україна.

У Польщі замки передають приватним власникам

Значно краща ситуація з інфраструктурою навколо пам’яток - у сусідній Польщі. Там стародавні замки переважно підтримують у відмінному стані. У державі функціонують Фонди культурної спадщини, які надають кошти на їх утримання. Надається підтримка й з боку ЄС. Але більшість замків держава передала на утримання у приватні руки.

За словами директора офісу по туризму Польщі в Україні Влодзімєжа Щурека, під наглядом відповідних служб бізнес може створювати готельні комплекси. Так вдалося повністю відбувати Замок хрестоносців Рин у Вармінсько-Мазурському Воєводстві поблизу міста Ольштин. Раніше там розміщувалась Рада місцевого самоврядування.

"Новий власник кілька років проводив реставраційні роботи, щоб привести об’єкт до ладу, а Рада тим часом переїхала до іншої будівлі. Стандартно у таких готелях-музеях є загальна музейна частина, ресторан, де можна смачно пообідати, та готельні номери. Прибуток від готельного бізнесу дозволяє підтримувати об’єкти, розвиваючи туризм. І бізнес, і держава, залишаються у виграші", - пояснює експерт.

Прикладів відновлення замків в Україні не так багато

Тим часом в Україні є лише кілька прикладів, коли об'єкти історичної спадщини вдалося відновити приватним власникам.

Територію покинутого колись австрійського фортифікаційного комплексу 19-сторіччя у центрі Львова відреставрували власники одного з готелів за узгодженням з місцевою владою. Вдалося відбудувати та привести до ладу й територію навколо споруди. Зараз це популярне для відпочинку туристів місце, і з пагорбів фортифікаційної споруди відкривається чудова панорама на місто.

Художник Йосип Бартош намагається відновити замок 15 сторіччя у селі Чинадійово на Закарпатті. Процес відновлення пам’ятки йде не системно та триває вже кілька десятиліть: художник залучає гроші волонтерів, угорської та місцевої влади, часто - власні кошти.

Фото: Замок Сент-Міклош у Чинадійово на Закарпатті власними силами відновлює місцевий художник (wikipedia.org)

Історико-культурний комплекс "Замок Радомисль" у Радомишлі Житомирської області - приватний музейний комплекс, якийпрактично заново відбудувала лікар та політик Ольга Богомолець.

Комплекс довго стояв закинутим, а навколо його території було багато сміття. Замок відновили у 2007 році довкола великого млина, датованого 1902 роком. Місце досить швидко стало популярним для проведення урочистих церемоній. Туристи приїздять сюди самостійно і групами у супроводі екскурсоводів.

Деякі замки планують відновити

Цьогоріч Міністерством культури та інформаційної політики планується реалізація проєкту "Велика реставрація". Він передбачає розвиток культурного та туристичного потенціалу України, кажуть РБК-Україна у Державному агенстві розвитку туризму.

"У межах цього проєкту здійснюватимуться заходи зі збереження та відновлення об’єктів культурної спадщини, відбуватиметься реставрація замків, музеїв, історичних садиб, палацо-паркових комплексів, тощо", - розповіла очільниця відомства Мар'яна Олеськів.

Фото: "Велика реставрація" торкнеться в тому числі Чортківського замку у Тернопільській області (wikipedia.org)

За її словами, більшість із запланованих до реставрації об’єктів - це потенційні та діючі туристичні атракції, які притягують до себе як внутрішніх, так і в’їзних туристів.

"Суть проєкту "Велика реставрація" полягає не лише у збереженні спадщини, а й у тому, щоб після оновлення об’єкти стали самодостатніми - змогли заробляти кошти коштом туристів та проведення різноманітних розважальних подій, фестивалів, офіційних заходів", - уточнює Голова ДАРТ.

Нагадаємо, раніше ми писали, чому у Славсько взимку їде мало туристів.

Також повідомлялося, що заважає туристам подорожувати по Україні та відкривати нові туристичні місця.