Алея сакур та "німецький" квартал: кращі ідеї для прогулянок на вихідних
Поїздки Києвом на велосипеді - гарна ідея для періоду, доки у місті діють посилені карантинні обмеження, а у громадський транспорт можна потрапити тільки за перепустками.
Раніше ми вже писали про кілька маршрутів, якими можна проїхати на правому березі Києва та про те, які цікаві місця там побачити. Сьогодні пропонуємо вам прогулятися лівим берегом столиці. Таку велоподорож пропонуємо почати з набережної на правому березі - вулиці Набережно-Хрещатицька та Набережного шосе. На вашому шляху - красиві краєвиди Труханового острова, якими можна милуватися в будь-який момент подорожі.
Якщо їхати зі сторони Подолу, то на шляху вам також зустрінуться Арт-Причал, цікавий монумент “Сонце Правди Шевченкового Слова”, різноманітні графіті та мурали - 8 кілометрів свіжого повітря і краси навколо. Далі - переїжджайте через міст Патона і відкривайте для себе Лівобережжя.
Лівий Берег: будинки 1930-х років
Район ДВРЗ Дарницького вагоноремонтного заводу - це маленький "куточок" з архітектурою робітничого кварталу 1930-50-х років. Він наче застиг у часі. Тут часто знімають фільми, кліпи.
Фото: У районі ДВРЗ - немало будівель 30-50-х років 20 сторіччя (РБК-Україна/Віталій Носач)
Це район, назва якого напряму походить від Дарницького вагоноремонтного заводу. Знаходиться він у східній частині Дарниці.
Мікрорайон з'явився у 1930-х роках. Тоді це було селище Дарницького депо, а згодом - ДВРЗ. Основна частина архітектурної забудови району створена у 1930-50 роках.
Тут, у порівнянні з іншими районами столиці, мало нових житлових комплексів. Тому прогулянка цією місцевістю занурить вас в атмосферу Києва першої половини 20-го сторіччя.
Фото: Старі будівлі району ДВРЗ (РБК-Україна/Віталій Носач)
Проїхавши трошки далі, ви потрапляєте до лісу з озером Лісовим в Биківні.
Серед місцевих жителів, рибалок чи грибників ви часто почуєте інші назви цього озера - "Берізка" та "Веселка". В 1930-ті роки ліс став свідком страшних розстрілів. Сьогодні є можливість відвідати Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили".
Алея сакур та "німецький" квартал
Парк Кіото був заснований у 1972 році на знак дружніх відносин відразу після підписання договору про співпрацю та розвиток міст - Києва та культурної столиці Японії - Кіото.
Ще трошки часу - і у парку вже розквітнуть сакури. Тутешня алея сакур занесена до Книги рекордів України. Її довжина складає майже кілометр - 987,45 метра, вздовж якої посаджено 360 саджанців. Тут є справжня японська пагода, ставок з водоспадом, острівцем і ажурними містками.
Фото: Природна інсталяція в парку Кіото (uk.wikipedia.org)
Аварійне селище, відоме також під назвою Німецький квартал, розташоване недалеко від станції метро Чернігівська. Аварійне селище було майже повністю зруйноване під час Другої світової війни. А уже в мирний час виникла потреба будівництва житла для робітників Дарницького шовкового комбінату та комбінату "Хімволокно". Тоді до будівельних робіт залучили й німецьких військовополонених.
Окрім серійних радянських проектів, тут зустрічаються і будинки, що нагадують приміську забудову міст Німеччини 30-х років 20 сторіччя.
Сьогодні забудова кварталу зноситься задля зведення багатоповерхових житлових будинків, тому наполегливо рекомендуємо вам побачити цю незвичну архітектуру - приклади повоєнної житлової забудови Києва.
Недалеко від Дарниці знаходиться Соцмістечко. У 1934 році, отримавши статус столиці УРСР, Київ почав активно розбудовуватися. Було затверджено план розвитку київського Лівобережжя, згідно з яким тут мали постати нові заводи й фабрики, а навколо них — вирости сучасні житлові масиви з усією інфраструктурою на 150 тисяч жителів.
Фото: Алея сакур в центрі парку Кіото (uk.wikipedia.org)
На жаль, станом на сьогодні довоєнних споруд "зразкового району" залишилося лише дев’ять. І невідомо, скільки ще протримаються ці будиночки, тож хуткіше їдьте на розвідки.
Затишне озеро та "район-острів"
На околицях Троєщини є Озеро Алмазне, хоча іноді на мапах Києва воно позначається як Лісове. Це штучна і проточна водойма. Цікаво, що за площею (1,65 квадратних кілометрів) воно є найбільшим озером Києва, а максимальна його глибина сягає 19,7 метра. Озеро дуже красиве, а навколо нього можна покататися сосновим лісом.
Проїжджаючи у цій місцині, ви також можете помітити "космічну" будівлю недобудованого асфальтного заводу. Його будівництво почалося в середині 1980-х і було зупинено на початку 90-х. Одні кажуть, що подумали про здоров'я людей і екологію. Але, скоріш за все, процес зупинили за браком коштів. Як би там не було, але зараз це дуже антуражне місце для "інстаграмної" фотосесії.
Фото: Захід сонця на озері Алмазне у Деснянському районі (uk.wikipedia.org)
Русанівка. Це перший житловий масив у тодішньому СРСР, який спорудили на штучному острові. Увесь пісок, який викопували для створення каналу, був використаний для побудови "основи" району. Загалом для створення знадобилось 4 мільярдів кубічних метрів піску. На острові заборонене будівництво заводів і шкідливого виробництва. До речі, це був і перший масив у Києві, де почали зводити багатоповерхівки.
Сьогодні острів з'єднують три автомобільних і два пішохідних мости. Ними й можна об'їздити цей затишний острів. Сьогодні нового будівництва на острові немає, натомість є багато місць з видами на Дніпро і зовсім скоро запрацюють відомі світлозвукові фонтани “Київської Венеції”, побудовані ще у 1970-х.
Приємно проїхатися на ровері від метро Лівобережна в бік Русанівських садів і потрапити до урочища Горбачиха. Ще трошки, й ця місцина стане місцем для гарних фотосесій. Недаремно її називають “Київською Амазонією”, аже ця місцина оповита виноградними "джунґлями". Є побоювання, що скоріш за все її забудують, тож поспішайте побачити один з небагатьох незайманих куточків дикої природи Києва.
Фото: Урочище Горбачиха - куточок живої природи у місті (uk.wikipedia.org)
На Лівобережжі - багато цікавих мозаїк і монументальних панно радянського часу. Одним з таких є мозаїчне панно “Природа і люди” (загальна площа - біля 100 квадратних метрів) із зображенням великої кольорової квітки, в центрі якої дві жіночі постаті — уособлення науки й природи. Вважається однією з наймасштабніших мозаїк періоду "розвиненого соціалізму". А біля станції метро Чернігівська - не менш цікавий мозаїчний рельєф на стіні Інституту загальної та комунальної гігієни.
Труханів острів та яхт-клуб, заснований у 1887 році
Одна найприємніших і найпопулярніших велопрогулянок у Києві - звичайно, Трухановим островом. І здається, ми вже все бачили там і побували в усіх куточках. Але пропонуємо зробити невеличку розвідку і знайти залишки колись найшикарнішого яхт-клубу Києва, який з'явився тут у 1887 році.
Фото: Гавань київського яхт-клубу. Листівка початку 20 століття (uk.wikipedia.org)
У 80-х роках ХІХ купець Марголін розпочав забудову Труханового і першим організував перевезення пасажирів на острів. Тоді ж професор Київського університету святого Володимира Олександр Рінек став ініціатором створення на острові яхт-клубу. Врешті він став першим у Києві річковим яхт-клубом.
Окрім головного літнього павільйону, на території яхт-клубу розмістились електростанція, верф-майстерня, елінги, альтанка на острівці перед гаванню для суддівської комісії та оркестру, тир, кегельбан, тенісний корт, купальні з роздягальнями. Майже все як сьогодні.
Фото: Велопрогулянки на Трухановому острові (kyivcity.gov.ua)
Яхт-клуб сприяв появі на Дніпрі вдосконалених типів вітрильних та веслувальних суден замість традиційних човнів.
А до наших днів збереглися залишки набережної київського яхт-клубу та водомірний знак з позначками рівня води у Дніпрі під час повеней. Пропонуємо знайти ці локації й вам.
Фото: Нова архітектурна споруда на острові (kyivcity.gov.ua)
До слова, пересуватися Трухановим островом на велосипеді стало дещо зручніше. Восени 2020 року впорядкували 5,5 гектарів території острову. Тут з'явився й навіс-пергола – архітектурна споруда, яка вдень захищає від спеки, а вночі на ній вмикається підсвітка.
Нагадаємо, раніше ми писали про найцікавіші локації для велопрогулянок на правому березі Києва.
Також пропонуємо почитати, куди поїхати неподалік від Києва на вихідних.