Чужі морські організми та шум. Чому туристи в Антарктиці можуть зашкодити екосистемі
Найпівденніший континент планети – Антарктида – може зазнати шкоди від туристів, які відвідують заповідний регіон. Йдеться про загрозу незайманій морській екосистемі Антарктики, розповіли фахівці BBC.
Негативний вплив можуть спричинити немісцеві морські види, які можуть прибути разом із численними кораблями, які відвідують регіон.
Науковці відстежили, що судна, які заходять в Антарктику, загалом бували в 1500 портів світу, а отже, можуть привезти "живність" буквально звідусіль.
Які туристи відвідують Антарктику і яка реальна загроза практично ізольованим територіям існує в наші дні – в матеріалі TRAVEL РБК-Україна.
В Антарктику прибувають кораблі з 1500 портів світу
Дослідницька група, яка складалася із науковців Британської антарктичної служби та Кембриджського університету, визначила масштаби антарктичного трафіку кораблів, спираючись на дані супутників та міжнародні бази даних судноплавства.
"Дивним виявилось, що у суден не має якогось одного порту приписки, звідки вони ходять туди-сюди. Ці кораблі подорожують по всьому світу", - пояснює провідна дослідниця Арлі Маккарті з Кембриджського університету.
Глобальний рух кораблів пов'язує ізольовані частини Антарктики з понад 1500 портами по всьому світу.
"Це означає, що майже скрізь може бути потенційне джерело інвазивних видів. Вони можуть створити абсолютно нові середовища існування, через що дивовижним антарктичним тваринам може бути важче знайти власне місце для життя", - відзначає вона.
Оскільки немісцеві види, на думку британських науковців, можуть повністю змінити екосистему, до кораблів необхідно вживати суворіші заходи контролю, щоб попередити завезення "чужих" видів.
Які організми можуть причепитися до кораблів
Науковці стверджують: "вторгнутися" в екосистему може будь-який морський вид, що здатен причепитися до корпусу корабля і вижити під час подорожі до Антарктики.
Втім, найбільше занепокоєння викликають види, яким властиво прикріплюватися до корпусів суден: ракоподібні, мідії, краби, а також водорості. Цей процес називається біообростанням.
Вчені кажуть: у холодних полярних водах можуть виживати мідії. Оселяючись на дні, вони фільтрують воду, що змінює її хімічний склад навколо та впливає на харчовий ланцюг.
"Антарктика - останнє місце у світі, де у нас немає морських інвазивних видів.Тож у нас поки що є можливість захистити його", - пояснює Маккарті.
Вчені кажуть: оскільки автохтонні види Антарктики були ізольовані від світу упродовж останніх 15-30 мільйонів років, чужорідні види стають однією з найбільших загроз для їхнього біорізноманіття. Тому в Антарктиці значно вищі ризики втратити абсолютно унікальні види.
Чому загрозу несуть туристичні судна
Дві треті людей, які прибувають до Антарктики – туристи, показало дослідження. На туризм припадає 67% відвідувань Антарктики. Науковців з метою досліджень прибуває 21%, а для рибальства - 7%.
Туризм у цьому регіоні регулюється і туристичні судна мають дотримуватися протоколів біозахисту. За даними міжнародної асоціації антарктичних туроператорів, перед пандемією у сезоні 2019/20 року Антарктику відвідали понад 70 тисяч людей. Кількість відвідувачів постійно збільшується з 1950-х років, відколи перші кількасот туристів з Чилі та Аргентини прибули на Південні Шетландські острови.
"Ми бачимо інші види впливу людини на довкілля - випадковий викид відходів, забруднення, зіткнення з дикою природою, шум", - перераховує Маккарті.
Хоча біозахистом – очищенням корпусів суден – займаються у невеликій групі "портів-шлюзів" в Антарктиці, дослідники закликають покращити протоколи біобезпеки. Це стає більш актуальним із зростанням температури океану через зміну клімату. Науковці переконані, якщо нічого не змінити, якісь інвазивні види таки будуть заведені в регіон.
Антарктичний туризм: тисячі мандрівників під вітрилами або на велетенських лайнерах
За останній перед пандемією рік на станції "Академік Вернадський" побували 5 тисяч туристів, але зараз туризм стоїть на паузі, розповів у коментарі РБК-Україна Євген Дикий, керівник Національного антарктичного наукового центру.
"Станція – дальня точка і далеко не всі туристичні маршрути до нас доходять. Ми сподіваємося, пандемія закінчиться і антарктичний туризм знов повернеться. Доти він зростав дуже швидкими темпами", - каже він.
За словами науковця, потрапити в Антарктику може будь-хто охочий, достатньо придбати тур. Бувають два види турів – на вітрильних яхтах і круїзних кораблях. Але спершу необхідно долетіти до Аргентини і вирушати у плавання звідти, наприклад, з найпівденнішого порту Ушуайя.
"Вільно поїхати "диким" туристом не вийде, а купити тур через туристичну компанію можливо, якщо можете собі це дозволити. Антарктичний туризм недешевий. Відносно дешевий екстремальний туризм на вітрильних яхтах – вартість туру зазвичай від 6 тисяч євро з людини, найчастіше ціна 7-8 тисяч євро плюс переліт", - пояснює він.
Тривалість перебування на яхті – тиждень-два-три. В цьому виді туризму є величезна перевага – мандрівник відчує і побачить Антарктиду повністю, зазначає Євген Дикий.
За його словами, така мандрівка – для витривалих людей, адже витримати жорсткий побут на тісній яхті та сильне гойдання на хвилях можуть туристи, які точно знають, що у них немає морської хвороби. На яхтах в Антарктиці подорожують чимало жінок.
"Також можна купити тур на великих круїзних лайнерах (але зараз круїзний туризм повністю "на паузі"). Вартість стартує від 15 тисяч доларів. Це велике судно на 100-500 пасажирів з усіма розвагами і ресторанами, яке ходить по кільком "накатаним" маршрутам. Але Антарктиду з високої палуби ви побачите менше, ніж із яхти", - розповідає він.
На окремих островах і полярних станціях туристів висаджують на берег шлюпками, в той час як із яхти можна вийти на сушу майже в будь-якій локації.
За словами керівника Національного антарктичного центру, українців серед туристів, які прибували на станцію "Академік Вернадський", було небагато. За останні роки найбільше гостей були із Китаю, США та країн ЄС. Туристам проводили екскурсії, показували лабораторії та пригощали в барі. В проекті модернізації станції – виготовлення інформаційних матеріалів для тих відвідувачів, які вперше дізнаються про Україну в Антарктиді.
Українців дуже мало серед антарктичних туристів через високу вартість таких мандрівок, хоча з 2018 року почали працювати перші дві українські круїзні яхти компанії Paganel Studio, зазначає він.
Чим приваблює мандрівників поїздка в льоди Антарктики
Туристичний сезон в Антарктиці збігається із антарктичним літом – з грудня до березня. В подорожі можна побачити найменш зіпсовану людиною частину планети, каже фахівець.
"Антарктиді пощастило – її відкрили всього 200 років тому, тому її територія збереглася у первозданному непорушеному людиною вигляді. Можна побачити інший світ – світ криги і каменю, написаний без гарячих кольорів, лише пятсот відтінків від білого до синього: айсберги, море, льодовики. Ви зрозумієте, що до Антарктиди про кригу і сніг не знали нічого", - описує він враження від місцевості.
Але найпотужніше враження науковця від Антарктиди – "ефект Едемського саду", де тварини не бояться людей.
"Вони не лише не тікають, а навпаки на деяких островах пінгвіни можуть зібратися навколо туриста і дзьобами смикати за штани. Жоден тюлень не звільнить людині дорогу, ще й можуть обгавкати, що їм заважають лежати", - розповідає він.
Таке спілкування з живою природою, яке можна зустріти в Антарктиді, на інших континентах уже стало неможливе. Серед тварин, які можна побачити в турі, Євген Дикий називає:
- різні види пінгвінів – від крихітних "адельок" до здоровенних імператорських;
- тюлені (морські котики, крабоїди, хижі морські леопарди, величезні морські слони):
- близько 20 видів китів – найчастіше трапляються горбаті.
"Важко описати словами, наскільки ці істоти красиві, граціозні, потужні", - описує він зустріч із касатками.
Яка існує загроза природі Антарктики від туристів
У зв'язку із потужним розвитком туризму в останні роки постало питання, що його необхідно регулювати, розповідає Євген Дикий.
"Хоча всі відвідування достатньо цивілізовані, туристи ходять із гідами по маршрутах, але там, де стало забагато людей, це стало впливати на антарктичні грунти, яких там дуже мало і на яких виростає якась зелень. 10 сантиметрів грунту можуть утворюватися 100 років, а збити його чоботом можна за один раз", - каже біолог.
Тому зараз в Міжнародній асоціації антарктичного і арктичного туризму активно обговорюється питання регуляції, скільки людей за день можна пускати на певні острови.
Антарктичні туристи не мають залишати після себе ніякого сміття, воно має вивозитися на тому самому круїзному кораблі.
"Антарктида 30 мільйонів років тому відокремилася від навколишнього світу системою циркумполярних (по колу навколо полюсу) холодних течій. Це є природнім бар'єром, який сильніший за гірські хребти. Здолати цю течію для морських істот непросто", - пояснює ізольованість видів Антарктики науковець.
Фото: Морський слон (pixabay.com)
Навіть за останні 200 років кораблі не завозили чужих видів, оскільки температура води в більшій частині Антарктики – мінус 1,5 – мінус 2 градуси. Тому шансів вижити у істоти з теплих країв небагато.
"Але за останні десятиліття ситуація почала різко мінятися. На сьогоднішній день район Антарктичного півострова, найбільш відвідуваний туристами – це регіон планети, де глобальне потепління відбувається найбільш швидкими темпами. Якщо в Україні середня річна температура за останні десятиліття піднялася на 1 градусів, то в Антарктиці – на 3 градуси", - розповідає Євген Дикий.
Тому води можуть настільки швидко потеплішати, що за якийсь час там почнуть виживати організми із помірних широт.
"Один такий випадок ми вже маємо – вздовж Антарктичного півострова масово поширюється один із видів великих крабів – близьких родичів камчатських крабів - який жив поруч, але не перетинав холодну течію. А оскільки це великий хижак, це призводить до перебудови всієї екосистеми", - звертає увагу експерт.
Він додає, що в Антарктиді ще не сталося страшних біологічних інвазій, що повністю змінили екосистему, внаслідок чого тварини в Антарктиді можуть почати гинути з голоду. Така інвазія відбулася у Чорному морі у 1980-роках: після вселення чужорідного виду реброплавів (схожі на медуз, живуть в північній Атлантиці – ред.) з баластних вод кораблів, улови основної чорноморської риби хамси впали у 15 разів.
"На щастя, зараз діють дуже жорсткі правила щодо баластних вод, а саме вони були механізмом, через яких завезли близько 90% інвазивних видів у різних морях в 20 столітті. Їх зливати не можна", - зауважує Дикий.
Залишається тільки один шлях перевезення організмів – обростання на корпусах, тому це менший набір видів. Логічним кроком було б ввести регуляцію, що коли круїзний лайнер приходить працювати на південь, зробити обов'язковою процедурою очистку корпуса – для цього достатньо найняти місцевих водолазів, пропонує рішення фахівець.
Нагадаємо, ми писали, чому авіакомпанії запланували тисячі "рейсів-привидів".
Також ми розповідали, які країни для відпочинку оберуть українці в новому сезоні.