Зашморг для своїх, рай для чужих: чому в Італії можна купити будинок за ціною старої "євробляхи"
Чому італійці готові віддавати житло за копійки
Для звичайної італійської родини порожній будинок десь у Калабрії чи на Сицилії - це не романтична дача, а постійний головний біль і діра в бюджеті.
Ось чому місцеві намагаються якнайшвидше позбутися цих квадратних метрів:
- Податковий зашморг - в Італії діє дуже суворий закон: якщо у тебе є друга нерухомість (окрім тієї, де ти реально живеш), держава щороку вираховує за неї величезні податки. Навіть якщо хата стоїть пусткою, платити доводиться на повну;
- Родичі не можуть поділити спадок - часто старий дідусів будинок переходить у власність одразу кільком онукам чи кузенам. Один живе в Мілані, інший у Лондоні, третій у Римі. Їм простіше швиденько продати будинок за символічні гроші та розділити готівку, ніж щомісяця скидатися на утримання будівлі;
- Страх перед штрафами - якщо від старості з даху впаде черепиця і розіб'є комусь машину або, не дай Боже, травмує перехожого, власника затаскають по судах. Штрафи такі, що простіше віддати хату за безцінь першому зустрічному.
Куди тікає італійська молодь і чому села порожніють
Самі італійські села неймовірно красиві: гори, виноградники, сонце та смачна їжа. Але жити там місцева молодь просто не може. У цих містечках (їх називають "борго") немає жодної роботи, окрім дрібної торгівлі чи фермерства.
Тому молоді люди масово пакують валізи та їдуть до великих мегаполісів - у Мілан, Турин, Рим, або взагалі в інші країни ЄС. Їм потрібні офіси, кар'єра, сучасні лікарні, хороші школи для дітей та супермаркети під боком.
У селах залишаються переважно старенькі пенсіонери. Коли вони відходять у засвіти, будинки зачиняються на замок і роками стоять пусткою.
Якщо спадкоємці взагалі відмовляються платити податки або просто не з'являються, таку нерухомість зрештою офіційно передають муніципалітетам (місцевим меріям).
Чиновникам ці руїни теж не потрібні, тому вони дозволяють виставляти їх на продаж за смішні суми, аби лише в село приїхав хоч хтось, у кого є гроші на ремонт.
Чи варто купляти такі будинки українцям?
Цей італійський розпродаж викликає в наших людей не просто подив, а конкретний практичний інтерес. І ось чому:
Повний розрив шаблонів про Європу - ми звикли думати, що житло в ЄС доступне лише мільйонерам. Факт того, що цілу хату в теплій Італії можна купити за ціною старенького авто, шокує та змушує переглянути свої плани на життя;
Реальний вихід для емігрантів - мільйони українців зараз розсіяні по всій Європі. Вони бачать, що винаймати куток в умовному Мюнхені, Парижі чи Варшаві за півтори-дві тисячі євро на місяць - це робота на унітаз, а на власне житло там не заробиш ніколи. Італійські села пропонують готову альтернативу: замість кабальних кредитів на тридцять років - свій куточок за кілька місячних зарплат;
Ідеальний варіант для віддаленої роботи - айтівцям, дизайнерам, копірайтерам та всім, хто працює за ноутбуком, не потрібні заводи в селі. Їм потрібні лише тиша, красивий краєвид за вікном та інтернет. Багато італійських мерій зараз спеціально проводять швидкісний інтернет у глушину, щоб заманити таких людей. Для українського фрілансера це шанс жити в екологічному раю, витрачаючи на життя
Реальна ціна "будинку за 1 євро"
Символічна ціна в 1 євро - це не кінцева вартість, а лише юридичний договір про майбутні інвестиції. Муніципалітети ставлять перед покупцями жорсткі умови:
- Гарантійна застава: покупець вносить на рахунок комуни від 2 000 до 5 000 євро. Якщо ремонт не виконано вчасно, ці гроші згорають.
- Суворі терміни: новий власник зобов'язаний розробити проєкт та повністю відреставрувати житло протягом 3 років.
- Місцеві підрядники: часто влада просить наймати саме місцевих будівельників та архітекторів, що повертає гроші в економіку села.
- Реальний бюджет такого проєкту з урахуванням податків, послуг нотаріуса, дозволів та капітального ремонту (часто там немає навіть даху, води та світла) стартує від 25 000 до 70 000 євро.
Проте для жителів мегаполісів США чи Західної Європи отримати власний двоповерховий будинок в Італії за такі гроші - це все одно фантастично дешево.