Гори, океан та евкаліпти: де шукати "іншу" Іспанію, про яку мало хто знає

Рятунок від "овертуризму" та відсутність спеки

Головна біль Барселони - це мільйони туристів, забиті пляжі та протести місцевих жителів. В Астурії всього цього немає. Регіон пропонує спокійний, розмірений відпочинок без штовханини біля пам'яток.

Крім того, на тлі аномальних хвиль спеки в Каталонії та Андалусії, де влітку термометри стабільно перетинають позначку в +40 градусів, північний Кантабрійський прибережний пояс пропонує ідеальний "кліматичний притулок".

Завдяки близькості до Біскайської затоки, літня температура тут комфортно тримається в межах +22 +26 градусів. Це ідеальні умови для тих, хто погано переносить спеку.

"Канадські" пейзажі та дика природа

Якщо південь Іспанії асоціюється з випаленою сонцем землею, то Астурія - це буйство зелені, евкаліптові ліси та глибокі річкові каньйони.

Головна гордість регіону - національний парк Пікос-де-Еуропа (Picos de Europa). Це величні вапнякові гори з гострими піками, альпійськими луками та кришталевими льодовиковими озерами Ковадонга.

Краєвиди тут настільки монументальні, що більше нагадують Канаду чи Швейцарію, ніж звичну Іспанію. При цьому від гірських вершин до океанічного узбережжя можна доїхати на автомобілі всього за годину.

Унікальні пляжі без натовпів

Пляжі Астурії кардинально відрізняються від середземноморських "піщаних конвеєрів". Вони оточені високими скелями, покритими зеленою травою, що спускається прямо до води.

• Пляж Гулпіюрі (Playa de Gulpiyuri): унікальний внутрішній пляж посеред лугу, який не має прямого виходу до океану - вода сюди потрапляє через підземні тунелі в скелях.
• Пляж дель Сіленсіо (Playa del Silencio): пляж Тиші, який вважається одним із найкрасивіших в Іспанії через свою закриту від вітрів амфітеатрову форму та драматичні кручі.

Це рай для серферів та любителів дикої природи, де немає щільних рядів шезлонгів та галасливих пляжних барів.

Сидр замість сангрії та автентична гастрономія

Астурія - це зовсім інша кулінарна культура. Тут не готують паелью і не п'ють сангрію. Головний національний напій - натуральний яблучний сидр (Sidra natural), який є частиною місцевої ідентичності.

Ритуал ескансіадо: місцеві офіціанти наливають сидр особливим способом - піднімають пляшку високо над головою і тонкою цівкою цілять у склянку, яку тримають на рівні колін. Це робиться для того, щоб напій наситився киснем і розкрив свій справжній смак. Пити його треба одразу, буквально в один ковток.

Головна страва регіону - фабада (Fabada asturiana). Це неймовірно ситна густа зупа з великої білої квасолі, свинячої лопатки, автентичної ковбаси чорізо та кров'яної морсільї.

Також регіон славиться своїми неймовірно смачними сирами, зокрема блакитним сиром Кабралес, який витримують у карстових печерах.

Доступні ціни та королівська спадщина

Оскільки Астурія ще не розпещена масовим міжнародним туризмом, ціни на житло, оренду авто та харчування в ресторанах тут в середньому на 30-40% нижчі, ніж у Каталонії чи Мадриді. За ціною скромної вечері в туристичному центрі Барселони в Астурії можна отримати величезне гастрономічне меню з кількох страв та пляшкою сидру.

Крім того, столиця регіону - Ов'єдо - та портове місто Хіхон пропонують багату дороманську архітектуру 9 століття, яка внесена до списку ЮНЕСКО і зберегла дух древнього Астурійського королівства.