Будинки над прірвою та таємні острови: найкращі куточки Іспанії, де майже немає туристів

Без вечірок та Airbnb

Іспанія останніми роками потерпає від надмірної кількості туристів і чимало громад готові йти навіть на радикальні міри, щоб захистити свій спокій та тишу. Мешканці Барселони використовували водяні гармати, а у Мадриді місцеві протестували проти зростання орендної плати.

З'явилися суворі обмеженні - заборонено вживати алкоголь в громадських місцях, проводити вечірки та використовувати такі платформи, як Airbnb. Минулого року жителі Майорки навіть написали відкритого листа туристам і просили їх не відвідувати острів, бо їх очікує "найгірше літо в історії".

Попри це туристи й далі їдуть у Барселону, Мадрид та інші міста, які найбільш популярні в Іспанії. А справжні перлини так й лишаються напівпорожніми.

Забута античність та скелі: куди поїхати

Меріда (Естремадура)

Якщо ви байдужі до пляжного відпочинку, але обожнюєте історію, Меріда стане відкриттям. Засноване римлянами у I столітті до нашої ери, це місто колись було столицею Римської Іспанії. Сьогодні тут розташовані одні з найвеличніших руїн у Європі: Римський амфітеатр, храм Діани та один із найдовших римських мостів через річку Гвадіана.

Естремадура загалом є одним з найменш заселених та відвідуваних регіонів країни. Більше того, місцева влада пропонує фінансову підтримку до 12 600 фунтів стерлінгів для цифрових кочівників, які наважаться перенести сюди свій мобільний офіс.

Ла-Гомера (Канарські острови)

У 2025 році весь Канарський архіпелаг потрапив до списків місць, яких радять уникати через екологічну кризу та засилля мандрівників. Проте, поки Тенерифе потерпає від черг, сусідня Ла-Гомера залишається острівцем спокою.

Статистика вражає: з майже 4 мільйонів туристів, що прилітають на Канари, сюди добираються лише близько 70 тисяч людей. Острів пропонує розкішні дикі узбережжя, унікальні пляжі з чорним вулканічним піском та автентичний канарський побут без гігантських готельних мереж.

Логроньо (Ла-Ріоха)

Це місто - справжній рай для гурманів та поціновувачів вина, розташований у самому серці культового виноробного регіону Ла-Ріоха. Головна фішка Логроньо - культура тапас-барів та локальних закусок пінчос.

Мандрівники можуть годинами переходити з одного затишного бару до іншого, дегустуючи свіжі делікатеси та вина світового рівня. Додатковий бонус - середньовічна архітектура та величний собор Санта-Марія-де-ла-Редонда з бароковими вежами-близнюками.

Куенка та Кудільєро (міста "висячих будинків")

Куенка розташована в центральній Іспанії, всього за дві години їзди від Мадрида. Місто занесене до Світової спадщини ЮНЕСКО завдяки своїм Casas Colgadas - висячим будинкам XV століття, які буквально застигли на краю стрімкої скелі над ущелиною річки Уекар. Оцінити цей запаморочливий вид найкраще з пішохідного мосту Сан-Пабло.

Схожу архітектурну ілюзію можна знайти на далекій півночі країни, в Астурії. Скромний рибальський порт Кудільєро оточений амфітеатром скель.

Будинки тут не звисають у порожнечу фізично, але каскадний спосіб їхнього будівництва створює неймовірне враження, ніби кольорові фасади ось-ось впадуть прямо у бірюзову гавань.

Естепона (Коста-дель-Соль)

Естепона доводить, що навіть на суперпопулярному узбережжі Коста-дель-Соль можна знайти тишу. У той час як Андалусію штурмують мільйони іноземців, до Естепони доїжджають заледве 2% від загального потоку.

На вас чекають побілені андалузькі будиночки, прикрашені яскравими горщиками з бугенвілією, кілометри чистих пляжів (зокрема Плайя-де-ла-Рада) та автентичні тапас-бари на Пласа-де-лас-Флорес, у кожному з яких годують неймовірно смачно.

Якщо ви хочете більшого масштабу, завітайте до історичного скельного міста Ронда, що за 90 хвилин їзди від Малаги. Це місто надихало Ернеста Хемінгуея та Орсона Веллса.

Тут немає пляжів, але архітектура в арабсько-мавританському стилі компенсує все. Головне - приїжджати сюди в міжсезоння або зупинятися в одному з крихітних сусідніх сіл, наприклад, у чарівному Монтехаке.