Нічний Київ має свій окремий наратив - не парадно-листівковий, а глибинний, архетипний, той, що виринає лише після опівночі. Легенди й містичні історії, які десятиліттями передавали місцеві жителі: від примар на Подолі до загадкових явищ біля Андріївського узвозу та Дніпровських круч.
Які легенди та містичні історії приховує Київ від туристичного ока, розповідає РБК-Україна.
Стара легенда подолянів розповідає про "нічних пасажирів" на Річковому вокзалі. Кажуть, у туманні ночі можна побачити фігури, які мовчки чекають на причалі човен, що ніколи не прибуде. За переказами, це душі людей, які загинули під час повеней 19 століття та катастроф річкових суден між 1860-1900 роками.
Зафіксовані й сучасні свідчення: охоронці порту розповідали про силуети, що зникають, коли до них наблизитися. Науковці пояснюють це "ефектами вологої оптики".
Київський Річковий вокзал (фото: Вікіпедія)
Узвіз завжди був місцем підвищеної енергії: підземні води, пагорби, давні катакомби, поховання доби Київської Русі. Через це тут з’явилася легенда про "плач будинків".
Місцеві жителі стверджували, що в середині 20 століття ночами з деяких споруд було чути тихе виття чи стогін - неначе будинки "дихають".
Найчастіше про це говорили мешканці будинку №13, який і сьогодні має репутацію "найнеспокійнішого" на всій вулиці.
Андріївський узвіз (фото: Вікіпедія)
У Зеленій брамі Київської фортеці збереглася легенда про "нічних вартих". Вона походить із часів російсько-турецьких війн, коли через Київ проходили військові гарнізони.
За переказами, після півночі біля старого валу можна побачити постать у шинелі, яка вартує біля входу, але розчиняється щойно до неї підійти.
Вал та Північна брама Госпітального укріплення (фото: Вікіпедія)
Одна з тих історій, яка справді лякає навіть дорослих. Кажуть, у туманні ночі між 2:00 і 4:00 можна зустріти високу жіночу постать у чорному вбранні. Вона з’являється на схилах між Володимирською гіркою та Хрещатим парком.
За найстарішою версією легенди, це дівчина, яка кинулась з урвища у 20 столітті через нещасливе кохання. В іншій - вона була пов’язана з дореволюційною трагічною історією про жінку, що загинула під час пограбування.
Володимирська гірка (фото: Вікіпедія)
Давні ходи, що з’єднували Верхнє місто з Подолом і Печерськом, залишили після себе низку напівмістичних історій.
У 1920-1930-х роках реставратори та археологи справді знаходили невідомі підземні переходи. Деякі були засипані, інші - закриті для доступу. Частина майстрів розповідала, що зі стін лунали кроки й шурхіт, коли поруч не було людей.
Комплекс Національного заповідника "Софія Київська" (фото: Вікіпедія)
Найдивніше містичне явище, яке описують кияни останні сто років, - це короткі світлові спалахи над водою Дніпра, зазвичай між мостами Патона й Метро.
У 1970-х про це навіть писали у внутрішніх звітах гідрометеоінституту: світіння могло бути наслідком розрядів у вологому повітрі або біолюмінесценції водоростей.
Але містяни вперто вважають це "вогнями душ тих, хто не повернувся з ріки".
Дніпро у Києві (фото: Вікіпедія)
Вас також може зацікавити:
Для написання цього матеріалу були використані такі джерела: Український історичний журнал, Центральний державний історичний архів України, Інститут історії України НАНУ.