Палац Гредлів (або палац баронів Грьодлів) - цікава архітектурна споруда XIX століття, яка знаходиться в Сколе, Львівської області. Про цей палац рідко говорять, але він має дуже цікаву історію.
Що це за палац, коли та як був побудований і чому він може бути цікавий для туристів, розповідає РБК-Україна.
Палац Гредлів спорудили в середині XIX століття як резиденцію барона Еугеніуш Кінскі на землях, які він викупив у графа Потоцьких. Будівля у стилі необарокко мала два поверхи та шикарний парк.
Наприкінці століття будівлю викупили брати Бернард Гредль і Альберт Гредль з шанованої єврейської родини. Брати в той час контролювали місцеву промисловість і перетворили палац на адміністративний центр великого лісопромислового комплексу. Палац налічував площу майже 2,5 тис. м, мав два поверхи, розкішні інтер’єри, парк.
Брати Герман, Бернард й Альберт Гределі народилися в середині ХІХ століття в сім’ї єврейського підприємця Цадика Гределя в німецькому місті Фрідберг.
Брати Гределі започаткували свою промислову імперію ще у 1870-х в Трансильванії - "Трансільванська лісова індустріальна компанія". Згодом вона стала найбільшою у світі, а штаб-квартира була саме у Сколе.
В околицях з'явилися тартаки, каменоломня, кузня, фабрика скринь, цегельня, механічні майстерні та гідроелектростанція. 1900 року в володіннях Гределів з'явився перший охоронний округ на 69 гектарів - це було відповіддю на критику за знищення дерев у Карпатах.
Ще барони створили музей природи в Демні (околиці Сколе). Одне з джерел в національному природному парку "Сколівські Бескиди" й досі називають Альберт - кажуть, що один з братів вилікував місцевою водою виразку шлунку.
Палац Гредлів у 1930 році (фото: Вікіпедія)
Під час Першої світової палац постраждав, були зруйновані деякі елементи. Палац горів і був частково зруйнований. Олені встигли втекти, а інші стали жертвою браконьєрів - ешелони з оленячим м'ясом відправляли до Росії. Як тільки фронт відступив, місцевий лісничий видав перший природоохоронний наказ у Карпатах і заборонив відстріл оленів.
Відновленням будівлі та маєтку зайнявся Ріхард Гредель після війни. Він перекрив дах і значно розбудував сам палац. Започаткував винні підвали та поставив мисливський будиночок "Бесіда". Барон не шкодував грошей і постійно підгодовував тварин у лісі поруч.
В кінці 1930-х у палаці часто бували гості, наприклад онук цісаря Франца Йосифа та князь Віндіш-Грац. Аристократи виходили на полювання, а потім робили фото з оленячими головами. У ті часи Сколе називали "європейською Меккою мисливців", а самі барони називали маєток "Держава Сколе".
В 1939 році Сколе окупували радянські війська, а в палаці вони зробили відділ НКВС. Таке ж призначення приміщення було й у 1944 році та тривало до 1948 року. Ріхард потрапив до концтабору, але зумів вижити. Шикарна оранжерея була знищена. З 1941 по 1944 у палаці розмістився угорський військовий шпиталь.
За радянських часів, з 1956 року у палаці діяла школа-інтернат на 260 дітей. Перший поверх мав початкові класи, бібліотеку та блок харчування. На другому були спальні.
Палац Гредлів у 2023 році (фото: Вікіпедія)
Комплекс розташований на околиці Сколе, у межах Національний природний парк "Сколівські Бескиди", що одразу дає перевагу: поєднання архітектурної пам’ятки й природного середовища.
Адміністрація парку планує відкрити в палаці туристичний центр, перенести сюди офіси, облаштувати музейну та виставкову зону. Також у дворі вже встановили інформаційні стенди з аудіогідом, QR-кодами та шрифтом Брайля - для доступності всім відвідувачам.
У парку зараз зростають рідкісні види дерев, які перебувають під особливою охороною. Зокрема є тюльпанове дерево та 5 видів столітніх дубів.
Будівля потребує значного ремонту - зокрема даху та фасадів. У 2023-му на реставрацію виділили понад 400 тис. євро від іноземних донорів. Проте для повноцінної ревіталізації необхідне фінансування та проєктно-кошторисна документація - лише для першого етапу потрібно кілька мільйонів гривень.
Реставратори та архітектори, які обстежували палац, розповіли, що найкраще стіни, стелі, ліпнина та столярка збереглися на першому поверсі та у підвалі. Кожен поверх, кожне крило відрізняється, має своє особливе наповнення та різний стан збереження.
Найцікавіше те, що у підвалі розписи збереглися найкраще - можливо туди не добрався вогонь під час пожежі. Згодом підвал використовували для господарських потреб, хоча на стіні були розписи, гарна декоративна плитка на підлозі, вишукані решітки на вікнах.
У деяких приміщеннях залишилися дивні споруди, які дослідники поки що не можуть ідентифікувати. У тому ж підвалі є споруда, облаштована з кутових підмосток, яка схожа на жертовник.
Об’єкт уже доступний для відвідування: проводяться екскурсії, зокрема виїзні з Львова. Прогулюючись територією, можна побачити парк, мальовничі алеї, фасад будівлі - хоч частина інтер’єру поки недоступна.
Рекомендуємо одягнутися комфортно, взутися зручно - територія має нерівний рельєф. Варто заздалегідь ознайомитися з датою і часом екскурсій, адже кількість місць обмежена.
Вас може це зацікавити:
Під час написання матеріалу були використані такі джерела: Вікіпедія, Львівська ОДА, Pragmatika, Zaxid.net, Замки та храми України.