Українська Маланка - це унікальне обрядове дійство, яке поєднує в собі дохристиянські міфи, християнські традиції та сучасний карнавальний хаос. Це свято, де магія предків переплітається з гострою сатирою, а вулиці селищ стають сценою для масштабних перформансів.
У яких селах України можна побачити Маланку, яку ви точно ніколи не забудете, розповідає РБК-Україна з посиланням на Dovkola.media.
Сьогодні Маланка - це обрядовий карнавал, під час якого щедрівники у костюмах ходять селом, вітаючи господарів із новим роком і бажаючи достатку. Коріння цього свята сягає дохристиянських часів, коли для хліборобів і скотарів було критично важливо “задобрити” майбутній урожай і плодючість худоби.
Дослідники пов’язують образи Маланки й Василя з давніми язичницькими божествами: Мокошшю - покровителькою родючості, та Велесом - захисником худоби.
З приходом християнства магічні сенси поступово трансформувалися, а шлюбні мотиви вийшли на перший план. За новоюліанським календарем Маланку святкують 31 грудня, Василя - 1 січня. Водночас у багатьох селах і досі тримаються "старого стилю" - 13 та 14 січня.
У традиційному дійстві беруть участь Маланка, Василь, дід, баба, чорт, ведмідь, Місяць. У різних регіонах з’являються й додаткові персонажі - від лікарів і поліцейських до смерті чи кози. Класично в Маланці беруть участь лише чоловіки та хлопці.
Одна з найвідоміших і наймасштабніших Маланок проходить у Красноїльську - селищі за кілька кілометрів від румунського кордону. Саме тут можна побачити культових солом’яних ведмедів, які виглядають радше як фантастичні істоти, ніж традиційні маски.
Маланкують у Красноїльську переважно румунською мовою, що додає дійству особливого колориту. Святкування стартує ввечері 13 січня, а вже наступного дня вулиці заповнюють ватаги маланкарів. Вони влаштовують "боранки" - театралізовані, а часом і цілком реальні сутички, співають і розважають глядачів.
Тут легко натрапити й на сучасні образи: імпровізованих поліцейських, фантомасів або персонажів попкультури. Місцями туристів можуть навіть "викрасти" - звісно, з жартами й символічним викупом. Часто до святкування долучаються й гості з румунських прикордонних сіл. Якщо хочеться масштабів і хаосу - це точно сюди.
У багатьох селах України Маланку святкують за старим стилем - 13 січня (фото: Getty Images)
Вашківці - ще один маланковий центр Буковини, але з зовсім іншим настроєм. Тут ставка зроблена на сучасність, шоу й технології. Учасники об'єднуються в команди та готують не просто костюми, а цілі пересувні платформи з перформансами.
Увечері 13 січня містом рухається карнавальна колона: кораблі з Маланками-юнгами, хатини на колесах із відьмами, лазні, снігурки - фантазія місцевих не має меж. Щороку з’являються нові теми, у які вкладають чималі ресурси.
Попри це, серед рейвової атмосфери можна побачити й класичних ведмедів та циган у старовинних строях. Після карнавалу всі сходяться в центрі міста - тут тривають співи, боранка й нічне щедрування. А вранці - традиційна купанка в озері.
Одеська область здатна здивувати - і Маланка в Осичках цьому доказ. Це невелике село зберегло унікальний формат святкування. Тут Маланку грає маленький хлопчик, а головними персонажами стають "дідки" - образи духів предків.
Вони бігають селом, чіпляються до глядачів, ловлять чоловіків і змушують ходити разом із Маланкою, жартують і влаштовують дрібні бешкети. Межу між світом людей і духів символізує колода, яку дідки носять селом. Тих, хто наважується її переступити, можуть "покарати" нагайкою.
Зрештою всі ватаги сходяться в центрі Осичок, де відбувається спільне частування святковою юшкою. Це Маланка з сильним магічним підтекстом і дуже архаїчним настроєм.
Автентичні Маланки у селах вражають своїми масштабами (фото: Getty Images)
Белелуя запам’ятовується з першого погляду. Місцеві костюми більше схожі на маски реслерів або персонажів коміксів - чортів, смертей і “жидів” із яскравими саморобними масками.
Ключова подія тут - боранка. Представники чотирьох кутів села змагаються між собою за звання найсильніших. Усе село збирається подивитися на поєдинки, а вболівальники підтримують своїх так, ніби це фінал чемпіонату світу. Є судді, тренери й чіткі правила.
Після боїв молодші й старші маланкарі разом ідуть щедрувати до хат незаміжніх дівчат, а завершують вечір гучною забавою на зібрані гроші.
Про Маланку в Бабині довгий час майже ніхто не знав. Село заховане в глибині Карпат, дорога сюди - ґрунтова, і в негоду дістатися непросто. Саме ця ізольованість і допомогла зберегти автентику.
Маланкують тут, за словами місцевих, з покоління в покоління. Останніми роками до дійства долучилися резиденти культурного простору "Хата-Майстерня", які виготовляють власні костюми.
Свято починається в центрі села - з танцями й сценками. Потім усіх пригощають баношем, звареним просто неба, і маланкарі розходяться щедрувати по численних хатах, розкиданих по горах. У Бабині Маланка - це ще й серйозне фізичне випробування.
Гучні святкування Маланки у селі варті того, щоб їх побачити хоча б раз (фото: Getty Images)
Маланку за старим календарем святкують у десятках сіл Західної та Центральної України, особливо на Буковині. Самобутні дійства можна побачити в Пістині, Косові, Космачі, Горошовій, Великому Кучурові, Горбовій та інших населених пунктах.