7 незвичних способів вітання у різних країнах, які вразять іноземців

Нова Зеландія

У маорі, корінного народу Нової Зеландії, є вітання "хонгі", що полягає в торканні носами й лобами. Це символ обміну "ха" - диханням життя, що об’єднує людей духовно.

Хонгі є частиною офіційних церемоній і сприймається як велика честь. Участь у цьому ритуалі означає прийняття до спільноти маорі й глибоку повагу до їхньої культури.

Тибет

У Тибеті висунутий язик - це зовсім не насмішка, а щира демонстрація добрих намірів. Такий жест виник як спосіб довести, що людина не є втіленням жорстокого правителя з чорним язиком.

Сьогодні він є частиною щоденної культури, яка викликає усмішку та встановлює дружню атмосферу. Хоча для туристів це здається дивним, місцеві мешканці ставляться до цього абсолютно природно.

Так вітають у Тибеті (фото: YouTube/Learn English by Pocket Passport)

Таїланд

Традиційне вітання в Таїланді - "вай" - символізує мир і повагу. Людина складає руки долонями одна до одної та злегка нахиляє голову, що свідчить про відсутність зброї.

Висота розташування рук і глибина поклону залежать від віку, статусу та рівня поваги. "Вай" - це також форма культурного взаєморозуміння, яку вивчають навіть іноземці.

Індія

Жест "намасте" означає "божественне в мені вітає божественне в тобі". Людина складає долоні на рівні грудей і трохи схиляє голову, що виражає повагу та вдячність.

Цей жест широко використовується в Індії не лише як привітання, а й під час прощання, молитви та занять йогою. Він втілює філософію пошани до кожної душі, незалежно від віку чи статусу.

Жест "намасте" (фото: Freepik)

Гренландія

Гренландське привітання "кунику" полягає в тому, що людина притискає ніс і верхню губу до щоки або чола близького. В цей момент вона вдихає запах іншої людини - жест глибокої прив’язаності.

Це вітання використовують лише з тими, кого дуже добре знаєш і любиш: членами родини чи партнером. Така дія говорить більше, ніж тисячі слів - це турбота у найщирішій формі.

Філіппіни

На Філіппінах жест "мано по" означає повагу до старших. Молодша людина бере руку старшої та притискає її тильною стороною до свого чола - ніби всмоктує мудрість.

Такий ритуал глибоко вкорінений у філіппінській культурі та сімейних зв’язках. Це не просто привітання, а спосіб навчити молодших поваги до традицій і старшого покоління.

Жест "мано по" (фото: YouTube/Learn English by Pocket Passport)

Японія

У Японії традиційне привітання - це поклон "одзиги", глибина якого залежить від рівня поваги. Чим глибше нахил, тим більше шанування виражається співрозмовнику.

Поклони також використовуються для вибачень та подяки, що робить цей жест універсальним у японській культурі. Цей звичай вивчають з дитинства і дотримуються навіть у сучасному діловому середовищі.