Мальовнича Чернігівщина: з чого почати знайомство з регіоном
Одна з найбільших за площею і чи не найбагатша історико-культруною спадщиною Чернігівщина здивує навіть бувалого мандрівника. Можна складати рейтинги й топи наційкавіших місць, але наскільки вони будуть об’єктивними – це вже питання. Зрештою, кожен обере своє. Не забуваємо, що надворі літо. А значить, хочеться природи, краєвидів, свіжих ягід, сонечка і водички. І цього на Чернігівщині не бракує.
Напевно, найпопулярнішим з літніх маршрутів залишаються Голубі озера, які так часто називають українськими "Мальдівами". Ні, це не Мальдіви. Проте найбіліший пісочок і найчистіша водичка вам гаратовані.
А додайте ще сезон чорниць і грибів, на які щедрі поліські ліси, гарну рибалку. І "смакоту" для вух - місцеві діалекти, які навряд чи подужає навіть найталановитіший актор. Зауважу, озера - рукотворні. І з’явилися не вчора, і навіть не за часів Незалежності. Проте лише за декілька десятиліть перетворилися на туристичну принаду віддаленого куточка Чернігівщини.
Фото: Цитадель Батуринської фортеці (Олег Божко)
Тим же, хто шукає сили ріки, щиро радимо Подесення - головну життєдайну артерію Чернігівщини. Від самісінського кордону, трохи вище Новгорода-Сіверського, Десна проривається на наші землі, щоб навесні розкритися у всій своїй красі, зачарувати розливами і продемонструвати всю силу води. Та цьогоріч Десна наповнювалася не снігом - літніми дощами.
Від княжого Новгорода до княжих Чернігова і Києва. Хто наважиться пройти водним шляхом, який здавна відомив князю й дружинникам? Мальовничими берегами, забутими місцями. З плином віків на зміну лодіям прийшли пароплавчики, а нині - байдарки для активних і човники з плотами для пасивних споживачів прекрасного.
Спуститися на байдарці стрімкими Сеймом чи Десною, пройтися лагідними Удаєм чи Сновом. Це незабутні враження - спостерігати світ з води. Хто не впевнений у байдарках, може скористатися човнами на ставках найкрасивішого палацового-паркового маєтку в Качанівці чи плотами у Седневі. Ну а хто геть не товаришує з водним транспортом, має нагоду приєднатися до лав тих, хто міряє Чернігівщину колесами власного велосипеда чи авто. І, безумовно, ніхто не скасовував мандрівних спільнот однодумців.
Фото: Батурин відомий як резиденція гетьманів Лівобережної України (Олег Божко)
Чернігівщина тим і особлива, що має чим привабити будь-якої пори і задовольнити будь-якого туриста. Найдавніша історія часів давньоруських - Новгород-Сіверський, Любеч, Чернігів - з городищами, курганами і найцікавішими храмами. Романтизована й героїчна козаччина з величними соборами й церквами, залишками фортець - Батурин, Ніжин, Прилуки, Седнів, Козелець, Чернігів.
Дворянські "гнізда" - садиби Тарновських і Галаганів, дивовижної краси парк Скоропадських у Тростянці. А для «гурманів» - літературні музеї Михайла Коцюбинського у Чернігові з особливої краси садом, Олександра Довженка у Сосниці, Пантелеймона Куліша - у Мотронівці на Борзнянщині. Стежки Шевченка приведуть вас до садиби Лизогубів у Седневі і де Бальменів у Линовиці, а шукати Гоголя треба в Ніжині.
Чи залишилися у вас ще вільні пальці? Адже ми ще не згадували народні промисли і традиційну поліську кухню. Сувеніри, без яких не повертається з мандрів практично жоден з нас.
Традиційна кераміка з місцевої глини, ніжних сіро-голубих відтінків вишивка, плетені з лози чи береста кошики. Та найкращий сувенір - смачний сувенір. Дари Полісся варто скуштувати - вареники, млинці чи пиріжки з чорницями, борщі-супи-картопля з грибами, риба - смажена, сушена, в’ялена, печена, варена… Відкрийте для себе Чернігівщину - на взір, на смак, на дотик!