Маршрут подорожі глибинкою країни для вивчення "справжньої" Франції
Мрієте про Париж? Безумовно, це прекрасне місто. Але душа Франції живе у французькому селі. Щоб побачити справжню Францію, потрібно їхати в глибинку – туди, де шанують традиції, виготовляють сир і вино, де немає столичного лиску.
Колись мені попався на очі список найкрасивіших містечок і сіл.
Виявилося, що багато сіл з цього списку знаходяться в Бургундії – Франш-Конте і Провансі. Поставивши точки на карті, ми вирішили об'їхати ці села, замки, абатства і шато.
Фото: Дороги Провансу (Ірина Савіна / для РБК-Україна)
Я запланувала візит до села Флавіньї-сур-Озрен тому, що люблю переглядати фільм "Шоколад". Коли я дізналася, що це місце існує на карті Бургундії, без сумнівів включила до нашого маршруту подорожі.
У будинку, де знімали шоколадну крамницю, ми побачили забиті двері, які давно ніхто не те, що не змащував – навіть не відкривав. Зате на головній площі виявили автентичне кафе з бургундськими равликами, чудовим пирогом з яблуками та сиром tarte a I Epoisses et aux pommes.
Фото: Колоритне село Флавіньї-сур-Озрен (Ірина Савіна/для РБК-Україна)
Флафіньї виявився маленьким сонним містечком, в якому старих більше, ніж молодих. А багато будинків і зовсім під вивіскою "продається". На деяких будівлях портрети тих, хто тут колись жив. Мені це здалося мило, подібну ідею я зустрічала в Лісабоні в районі Альфама.
Фото: Недалеко від фабрики стоїть просто казковий бон-Бон-мобіль, який розвозить цукерки своїм замовникам(Ірина Савіна/для РБК-Україна)
Ще у Флавіньї є маленький магазинчик з анісовими цукерками Anis de Ravigny. Драже за рецептом, придуманим ченцями ще в 1591 році, і досі виготовляють на території абатства.
Поруч з фабрикою стоїть просто казковий бон-бон-мобіль, який розвозить цукерки своїм замовникам.
Сюди ми приїхали заради замку Шатонеф, який був побудований на стратегічному місці між Діжоном і Отеном. Зараз це замок-музей у фантастично автентичному селі.
Зверху видно пагорби та канал Бургундії, а всередині містечка все збереглося так само як було багато століть назад.
Фото: В автентичному селі розташований замок-музей (Ірина Савіна/для РБК-Україна)
Ми зайшли попити каву у відкриту таверну - всередині горів камін, на стінах висіли картини, з маленьких віконець струмувало вечірнє світло. Я ніби провалилася в минуле, хоча другий день подорожі не припиняла з нього виринати.
Фото: Замок Шатонеф (Ірина Савіна/для РБК-Україна)
Золотий вік Бургундії припав на період 11-15 століття, коли були побудовані відразу кілька видатних монастирів, які тепер включені до списку спадщини ЮНЕСКО.
Абатство Фонтене сховалося від сторонніх очей серед лісистих пагорбів, де навіть не ловить жодна мережа мобільних операторів.
Фото: Абатство Фонтене знаходиться посеред лісистих пагорбів (Ірина Савіна/для РБК-Україна)
Абати-цистерціанці розумілися на відокремленому житті, читали вечорами молитви у величезній церкві, кували плуги у власній кузні та не знали горя. Поки не прийшла французька революція, після якої абатство закрилося і було продано родині Монгольф'є – тієї самої, брати якої стали засновниками повітроплавання.
Ще одне із найкрасивіших містечок Бургундії, що зберегло старий замок, покриті бруківкою вулиці й стародавні костели.
Місто на пагорбі огинає річка Армансон, затиснувши петлею замок на пагорбі, вона утворила півострів зі стрімкими стінами. Це місто з'єднують з "великою землею" Середньовічні Мости – Пон-Жолі та Пон-де-міні. Саме ці містки привернули увагу своєю мальовничістю, змусивши примчати, щоб побачити цю середньовічну красу.
Фото: Приголомшливо красиві середньовічні мости в містечку Семюр-ан-Осуа (Ірина Савіна/для РБК-Україна)
Семюр колись був могутньою фортецею, що захищала місто. Замок в цей час частково напівзруйнований, але збереглися високі вежі та головна стіна, що підпирає внутрішню частину міста.
Тут нічого не змінилося з часів середньовіччя. Все так же вчасно б'є дзвін в церкві Нотр-Дам і так само тече річка Арманкон, обіймаючи з усіх боків маленьке і затишне містечко.
Фото: Семюр-ан-Осуа (Ірина Савіна/для РБК-Україна)
У Везлі ми заїхали дорогою з Семюра в Отен – тут знаходиться Базиліка святої Марії Магдалини. Від неї починається один з маршрутів Каміно де Сантьяго, що ведуть до іспанського міста Сантьяго-де-Компостела.
На вузьких вуличках цього середньовічного села пліч-о-пліч розташовані будинки в романському стилі й епохи Відродження. У Везле ми зазирнули в абатство, пройшлися по місту і з'їли величезні гужере – заварні булочки з сиром.
Фото: Базиліка святої Марії Магдалини у Везле (Ірина Савіна/для РБК-Україна)
Далі дорога лежить по ущелині річки Кюр, на якому збудовані старовинні млини.
Біля однієї ми зупинилися, щоб просто подивитися – млин, який переобладнали в житловий будинок. З неї вийшов господар і запросив нас помилуватися її чудовим перетворенням на житловий простір. Парижанин викупив це диво і тепер живе всередині старовинного млина.
Фото: Млин у Везле (Ірина Савіна/для РБК-Україна)
Отен – одне з найстаріших містечок Франції, відоме насамперед своїм романським собором Сен-Лазар, вхід над яким прикрашає арка з дуже виразними скульптурами на тему раю і пекла. В Отені досі збереглися римські стіни й руїни.
Фото: Одне з найстаріших містечок Франції – Отен (Ірина Савіна/для РБК-Україна)
Річ у тому, що місто було засноване ще за часів ранньої Римської імперії імператором Августом і було римською столицею галльських племен Едуї. А ще в Отені навчався Наполеон Бонапарт – майбутній імператор блукав тією ж бруківкою, якою ми прогулювалися під дощем.
Село Горд, розташоване на мальовничому прованському пагорбі, відома за фільмом "Хороший рік".
Тут проходили зйомки, і атмосфера в ньому передана ідеально – сонне містечко, в яке іноді заїжджають зграйки туристів, щоб поїсти в кафе на головній площі. Навколо простягаються провансальські долини, засаджені виноградниками та оливами.
Фото: У селі Горді знімали фільм" Хороший рік" (Ірина Савіна/для РБК-Україна)
Поруч знаходиться Абатство 12-го століття – Senanque Abbey з найвідомішим лавандовим полем. А ще за десять кілометрів знаходиться шато Chateau la Canorgue, де проходили основні зйомки фільму.
У шато туристам вхід заборонено – це приватна територія. Але перед входом знаходиться та сама виноробня, в яку можна приїхати та продегустувати місцеве вино, купити парочку пляшок, поговорити з продавцями і, якщо пощастить, то й з господарями маєтку.
Фото: Шато біля села Горд (Ірина Савіна/для РБК-Україна)
Маленьке село Мустьє Сент-Марі стало своєрідними "воротами" до Вердонської ущелини.
У цьому дивовижному місці в 5 столітті нашої ери оселилися ченці – на скелі, куди ведуть круті сходи, був побудований монастир і каплиця Нотр-Дам-де-Бовуар.
Фото: Село Мустьє Сент-Марі (Ірина Савіна/для РБК-Україна)
Над ними сяє позолочена зірка, підвішена на ланцюзі, розтягнутою між двома скелями.
За легендою, зірку привіз з хрестового походу лицар Бозон де Блак на знак подяки богу за звільнення з сарацинського полону. Місце і вид звідси дуже красиві, а сусідство з ущелиною, в якому влітку можна провести активний день – байдарки та трекінг, роблять його ще привабливішим для туристів.
Нагадаємо, ми писали, де дегустувати вино в Європі: кращі локації й маршрути.
Також радимо почитати, чому варто запланувати поїздку північчю Іспанії.