Що змінилося в місті з нетиповою для України історією
Славутич – наймолодше місто України. Йому 34 роки. Це місто-анклав: розташоване в одній області, але адміністративно підпорядковане іншій. Місто, де немає громадського транспорту – в ньому просто немає необхідності, адже це місто-парк та місто-музей під відкритим небом. Маючи такі відмінності й особливості, місто поступово стає новим "туристичним магнітом" регіону. Як це відбувається – у матеріалі.
Славутич був збудований за неповні два роки як новий атомоград замість Прип’яті після аварії на ЧАЕС у 1986 році. Будували його представники 8 союзних республік, і кожна внесла у забудову частку своєї історії й культури. Тому квартали міста насичені національним колоритом і названі відповідно: Ризький, Тбіліський, Єреванський тощо. Врешті-решт вийшло, що все місто – наче музей архітектури під відкритим небом.
Наразі в кварталах міста зібрані зразки традиційної архітектури житлової забудови радянських республік, нині – незалежних країн. Місцеві мешканці кажуть: щоб відвідати всі їх водночас, достатньо приїхати до Славутича.
Фото: Вірменський квартал (тут і далі - фото надані автором публікації)
Щоб познайомитись з автентичною архітектурою міста, можна прогулятися ним самостійно або ж взяти екскурсію в місцевому туристично-інформаційному центрі. Вам розкажуть, які архітектурні особливості кожного з кварталів, як вони зводились, які матеріали використовувалися, (спойлер: в кожному кварталі є висотна та котеджна забудова, затишні двори зі збереженим аутентичним "лісом" та арт-об’єктами).
Загалом місто спочатку сприймалося як осередок чорнобильського туризму, але потім почали розвиватися й подорожі безпосередньо "до Славутича", бо тут є на що подивитися. Туристи приїжджають як самостійно, так і організовано.
Фото: Квартали Славутича
Після зупинки ЧАЕС Славутич, втративши статус міста-супутника великого діючого підприємства, що наповнює бюджет, заново відкрив себе. Тут вирішили робити ставку не на моногалузь енергетики, а акцентувати увагу на культурній і креативній сфері, туризмі. Місцеві активісти розуміли, що Славутич опинився в епіцентрі чорнобильського туризму і що паралельно можна розвивати туристичну привабливість самого міста.
Починалося все з малих приватних ініціатив і подорожей до Зони. Потім на Славутич звернули увагу урбаністи, які були в захваті від цілісності міста та можливості за годину ознайомитись з архітектурою постмодерну радянського періоду – 8 країн водночас! Долучилися й спортсмени, які почали приїзжати до міста та користуватися потужною спортивною інфраструктурою для зборів.
Фото: Скульптура "Косулі"
Крок за кроком від нішевих ініціатив Славутич прямував до більш масштабних – культурних, спортивних. Завдяки цьому тут з’явилися окрема категорія подієвих туристів.
Звичайно, не все було гладко. Спочатку рух не фінансувався містом, були питання, чи буде від цього зиск. Саме життя дало відповідь на це питання. Наразі Славутич з міста, що планувалося як місце для відпочинку, перетворюється на справжній туристичний продукт.
Фото: Типова забудова міста
Загалом Славутич – дуже людиноцентричний. Його жителі такі ж молоді, як і саме місто – їхній середній вік складає 38 років. Вони відкриті до спілкування й охоче роблять це, наприклад, за приготуванням їжі біля великого спільного мангалу, справжнього витвору мистецтва із рожевого туфу, який розташований в одному з кварталів міста.
Тут навіть проводять офіціальні презентації міста. Мангал для всіх у дворі – така проста й красива ідея, що сприяє добросусідству й об’єднанню.
Фото: У дворі одного з кварталів міста встановлений великий мангал для всіх
Останнім часом у Славутичі з'явилося багато локацій безбар’єрного й доступного простору для всіх – в тому числі маломобільних людей, родин з дітьми.
Якщо деінде знайти пандуси для з’їзду – той ще квест, то у Славутичі ними поступово стають обладнані все більше громадських місць – краєзнавчий музей, всі центральні магазини міста, громадська вбиральня у Сіті-квадраті, інклюзивно-ресурсний центр.
Фото: У Славутичі побільшало локацій безбар’єрного й доступного простору для всіх – в тому числі маломобільних людей, родин з дітьми
Всі велодоріжки у місті, які тут були закладені з самого початку, зараз реконструюються з дотриманням вимог інклюзивності. Побудовані станції обслуговування велосипедів, проводяться спеціальні велоекскурсії.
У 2009 році в Славутичі створили скейт-парк. Тепер він дуже популярний серед молоді і не тільки. Спершу на території парку хотіли створити штучне водоймище - був навіть готовий проект його будівництва.
Однак молодіжна рада звернулася до міста з проханням створення локації саме для катання на скейтах. Врешті місто стало четвертим в Україні, що може похвалитися такою атракцією. До речі, тут є й майданчик для гри у петанк. Ви вмієте? Тоді вам сюди.
Фото: З 2009 року тут є скейт-парк
Минулого року Славутич виборов звання Малої культурної столиці України-2021 і поставив перед собою нові цілі: сприяти перезавантаженню країни в культурному й креативному контексті, відкрити великі можливості маленьких міст.
Місто може притягувати до себе цікавими туристичними продуктами (тут і архітектура, й Чорнобильська зона, і музей ЧАЕС, й новостворений Музей сучасного мистецтва) і загалом розвивати місто як привабливу туристичну локацію.
Також Славутич є чи не єдиним у світі цілісним прикладом модернізму та урбаністики. У ньому нема старовинної архітектури, адже це останнє місто, споруджене СРСР за планом – спроєктоване всього за 2 місяці та збудоване за 2 роки.
Є спеціальний архітекрутний путівник Славутичем авторства Євгенії Губкіної. В цій серії є лише Славутич з маленьких міст, всі інші – великі всесвітньо відомі міста. Але путівник Славутичем має найбільш продажів серед книг цієї серії.
Фото: Молодіжний центр
Потреби зводити нове житло або ж додаткову інфраструктуру в місті зараз немає, бо тут є все – 4 школи, 6 садочків, 1 ліцей, 5 супермаркетів, школа мистецтв, кіноконцертний комплекс, палац дітей та молоді, бібліотека, 2 басейни, 5 культурно-оздоровчих комплексів. Потрібна тільки реконструкція.
У Славутичі зробили бізнес-парк (оренда 1 кв метра – всього 3 грн), відкрили новий музей сучасного мистецтва, в процесі – створення міського родинного спортивно-оздоровчого центру. Також з наступного року запрацює інтерактивна виставка "Чорнобиль-подорож", яка була створена до річниці трагедії та цього року вже вразила киян.
До пандемії Славутич щороку відвідувало 2,1 тисяч туристів, але в найближчі 5 років цю цифру планується збільшити до 10 тисяч. Рахують подорожуючих за допомогою туристичного збору та методології туристичного калькулятора.
Збільшити кількість туристів планується за рахунок комбінованих турів Славутич-Чорнобильска зона з атракцією "Ніч в музеї". А також розвитку подієвого туризму й турів, що об’єднують регіональну дестинацию та екотуризм: Славутич-Любеч, Славутич-Чернігів тощо.
Відвідати водночас наймолодше місто України й одне з найстаріших – це ж цікаво! Крім того, в місті проводяться велотури і навіть "грибтури".
Фото: Осінь у Славутичі
Деякі проєкти наразі вже реалізовані. У місті з’явилася нова цікава туристична локація – виставки та інсталяції в покинутій поліклініці. Це також громадська ініціатива – міжнародної студентської асамблеї архітекторів та урбаністів.
Центральною локацією для проведення воркшопів SESAM 2021 Poliklinika стала стара будівля поліклініки, що не працює з 2014 року. Цей міжнародний семінар, що промотує неформальну освіту у сферах архітектури та урбаністики, проходив у Славутичі протягом серпня.
Така подія відбулася в Україні вперше. Креативні витвори мистецтва в поліклініці робили з тьюторами молоді архітектори та урбаністи з усієї Європи. Результатом цих експериментів стали різноманітні арт-об’єкти, інсталяції, перформанси, реінтерпретації, фільми. Всі ці набутки залишилися Славутичу для подальшого дослідження, розвитку та втілення ідей, які можна побачити наочно, завітавши до поліклініки.
Недавно у місті пройшов "GOLDenFest", щорічний міжнародний культурно-мистецький фестиваль для осіб "золотого віку". Його також був створений за ініціативою громади: у масштабний фест переріс рух громадської організації "Ще не вечір". Річ у тому, що у Славутичі – молоді й активні пенсіонери: значну кількість містян складають працівники ЧАЕС, що порівняно рано йдуть на пенсію.
Загалом зараз тема ейджизму стоїть гостро – люди у 50+ почуваються молодими не лише душею, і суспільство має змінити свою думку про них, впевнені у місті. Це відбувається в тому числі й завдяки таким фестам.
В Славутичі відкрили сучасний інноваційний музей – завдяки тому, що у вересні тут вже втретє пройшла арт-резиденція семантичного сюрреалізму OFAR (Open Format Art Residence) за темою "Апофеоз імперії". Роботи, створені під час неї, а це близько 50 реальних та віртуальних експонатів авторства 55 різнопланових митців, у підсумку й увійдуть до фондів новоствореного Музею Мистецтв Славутича.
Фото: Мурал "Лис"
Вартий уваги й краєзнавчий музей Славутича і Чорнобильської АЕС: він докладно знайомить з тим, що вже стало історією й занурює в минулі часи. В прямому сенсі: тут є типова радянська квартира з дбайливо, до найменших деталей, відновленим інтер’єром, що складається із справжніх предметів, наданих містянами.
Ніби машина часу, вона переносить відвідувачів у 80-ті, породжуючи ностальгічні почуття. Можливо, у когось з вас були такі ж меблі, посуд або іграшки? З великою вірогідністю – так. Ще музей може похвалитися багатою бібліотекою того ж періоду.
Однак не зупиняйтесь! Якщо любите фуги – крокуйте до зали урочистих подій. Тут часто звучать концерти органної музики, оскільки у Славутичі є свій власний орган. Він з’явився завдяки громадському проекту "Центр органної музики", автором якого є славутичанка Юлія Ландау – органістка та організаторка багатьох концертів органної музики.
Фото: Тут часто звучать концерти органної музики, оскільки у Славутичі є свій власний орган
За культурним відпочинком вирушайте у City-квадрат. Це громадський проект, обладнаний модульними меблями та естрадою. Щоб додати в життя більш яскравих фарб, тут також створена інсталяція з різнокольорових зонтів.
Протягом усього теплого сезону, тобто з травня по жовтень, тут проходять події різного формату – творчі коворкінги, фестивалі вуличних мистецтв, майстер-класи "Світ захоплень", виставки та ярмарки, пізнавальні та концертні програми, дитячі дискотеки, події перформативного мистецтва, виставки-продажі hand-made виробів, презентації, покази мод. Завдяки цій платформі багато людей отримають нові можливості для проведення дозвілля – цікавого й змістовного.
Фото: City-квадрат - громадський проект, обладнаний модульними меблями та естрадою
Звісно, це далеко не все. Також у Славутичі можна (і варто!) завітати до кіно-концертного комплексу, де для вас організують живий арт-квест "Двері", або ж відвідати один з найкрутіших на Київщині бібліотечно-інформаційних центрів (БІЦ), щоб зробити собі власний оберіг – ляльку-мотанку разом з досвідченою майстринею.
У місцевому туристичному центрі (ТІЦ) вам розкажуть все про туристичні принади міста. У цій оазі туризму можна отримати будь-яку консультацію, придбати тур або ж сувеніри, зроблені самими містянами. Окрім чашок-футболок тут є й екологічна продукція місцевих підприємців. Все, що душа забажає!
Загалом ТІЦ – дуже приємне місце. Такий собі хаб інтересів у самісінькому центрі, з Wi-Fi і смачною кавою. Він задумувався як точка тяжіння та місце зустрічей не лише для туристів, а й для місцевих, і, власне, саме таким і став.
У будь-яку пору року Славутич на вас чекає, тож ви завжди будете вчасно!
Нагадаємо, раніше ми писали, як у Чернігові відновлюють самобутні дерев’яні будиночки, які стали туристичним брендом міста.
Також пропонуємо почитати, чому місто Славутич може стати справжнім відкриттям для туристів.