Не лише Тбілісі. Неочевидні локації Грузії для занурення у місцеву культуру

Історія, природа, їжа та трохи політики: куди вирушити, побачивши обов'язкові пункти програми

У цій подорожі побуваємо в двох не найпопулярніших, але цікавих пам'ятках в Тбілісі, новому дендропарку олігарха на узбережжі і рибному ринку в Батумі.

У столиці Грузії кожен турист насамперед вирушає погуляти в старе місто. Пройтися старими вуличками, перепробувати всі місцеві страви, подивитися на знаменитий дитячий театр, перейти річку по новому скляному мосту і піднятися канатною дорогою наверх, до монумента Матері Грузії. І коли найсмачніші хачапурі і хінкалі вже спробували, саме час побувати в Мцхеті.

"Там, где, сливаяся, шумят, обнявшись, будто две сестры, струи Арагвы и Куры, был монастырь" — знамениті рядки Лермонтова про Джварі.

Фото: Мцхета, де зливаються річки Арагва і Кура (Катерина Колонович/для РБК-Україна)

Після обов'язкових пунктів програми можна відправитися в менш розкручені місця. І хоча про Етнографічний музей в Тбілісі пишуть, що це один з найбільш відвідуваних музеїв, ми не зустріли тут інших туристів навіть у вихідний день.

Тільки музиканти проводили репетицію на сцені — в ці дні проходив музичний фестиваль. Випадково побачили Ніно Катамадзе, яка заїхала на репетицію. Грузія — невелика країна: в музеї зустріли відому співачку, а в ресторані в Мцхеті за сусіднім столиком обідала міністр культури.

Етнографічний музей під відкритим небом у Тбілісі

Етнографічний музей під відкритим небом представляє всі регіони Грузії. Це велике село, в якому можна заходити в будинки різних епох і знайомитися з життям різних станів.

Краще взяти екскурсовода: він пояснить значення предметів побуту, іноді зовсім незвичайних для нас. Так, в одному з будинків здивувало пристосування для розправи над мишами — важка колода з ручкою, яку опускали на шкідників.

Фото: У музеї можна побачити, серед іншого, незвичайне пристосування, яке виктористовували для захисту рук під час жнив (Катерина Колонович/для РБК-Україна)

Спеціальні "кігті" з дерева надягали на пальці під час жнив, щоб не поранитися. А в дитячому ліжечку лежав дерев'яний предмет схожий на трубку — екскурсовод назвала його древнім "памперсом".

Подібних речей для того, щоб дитина залишалася сухою, в наших музеях не зустрінеш — грузини перейняли цей спосіб у азіатських кочових племен. Біля порога будинку в землю закопаний квеврі — глиняний посуд витягнутої форми, в якому традиційно витримують вино в Грузії.

"Коли народилася дитина, закопують посудину, ставлять бродити вино і закупорюють верх. А відкривають на весілля", — каже екскурсовод.

"А якщо не буде весілля?", — уточнюємо. "Тоді на ювілей!", — грузини не губляться.

Фото: В музеї краще скористатися послугами екскурсовода (Катерина Колонович/для РБК-Україна)

Запам'ятовується древній тип грузинського житла дарбазі — кам'яне укриття з багатогранним куполоподібним покриттям у центрі. Світло в середину проникає тільки з колодязя зверху, тому досить темно, як в печері. Звичний вигляд житла для гірської місцевості — основне приміщення викопували на схилі.

Над будиночками, розкиданими по схилу, височіє вежа. Традиційна оборонна споруда гірського регіону Сванетія. Непокірні свани використовували чотиригранні вежі і як родове житло, і як сторожові пости для захисту від нападів.

Фото: Музей представляє всі регіони Грузії. Це житловий будинок "Ода сахлі" з села Марані Абашского району, Західна Грузія, Мегрелія (Катерина Колонович/для РБК-Україна)

Звідси можна помилуватися видом на місто, а після насиченої екскурсії по музею піднятися трохи вище до черепашачого озера. Тут є ресторан, пляж і ті самі черепашки, які дали ім'я водоймі.

Монумент "Історія Грузії". Творіння Зураба Церетелі

На іншому кінці міста над спальним районом височить монументальний пам'ятник "Історія Грузії".

Здається, що ти опинився не в кавказькій країні, а в стародавньому єгипетському храмі або грецькій колонаді (власне, колони і зустрічають гостей на початку сходів) — велично і несподівано помпезно.

Фото: Величний монумент "Історія Грузії" (Катерина Колонович/для РБК-Україна)

Зураб Церетелі зводив комплекс 20 років з середини 80-х, але робота так і не була закінчена. Барельєфи на колонах розповідають історію країни картвелів: внизу — біблійні сюжети, в центральній частині — фігури видатних національних діячів (царі, письменники, просвітителі і військові), нагорі — побутові сцени збору врожаю і святкувань. Якщо дивитися на монумент зверху, то видно, що колони утворюють хрест.

Попри величезні розміри споруди — його навіть називають місцевим Стоунхенджем — тут не виникає почуття незначності. Навпаки, біля пам'ятника відчувається простір і легкість.

Фото: Споруду, яку зводили протягом 20 років, називають місцевим Стоунхенджем (Катерина Колонович/для РБК-Україна)

Туристи рідко доїжджають сюди через віддаленість локації від центру. При нас місцеві жителі гуляли з дітьми, а молодята проводили фотосесії. Але відвідати "Історію Грузії" варто: крім самого історичного місця, зверху відкривається приголомшливий вид на тбіліське море — найбільше водосховище в країні.

Дендрологічний парк в Шекветілі. Символ влади однієї людини

Переміщаємося з Тбілісі на узбережжя. До селища Урекі туристів ваблять магнітні Піски — чорний пісок містить мінерал магнетит і має лікувальні властивості. Якщо вирушити на прогулянку по чорному березі в бік Батумі, то вийдемо до нового дендропарку в сусідньому селищі Шекветілі.

Ми потрапили на море в шторм, тому під дощем вирішили прогулятися в парк. Узбережжя було завалено деревами, принесеними морем, — небувале видовище. Місцеві жителі збирали будматеріали на пляжі.

Фото: Новий дендропарк в селищі Шекветілі (Катерина Колонович/для РБК-Україна)

На жаль, зайти в парк з боку моря не можна, доведеться йти до входу на трасі. Перші враження змішані: з одного боку, чудова природа і безліч птахів з усього світу на озері, з іншого боку, відчуття в'язниці — всюди за тобою стежать камери, включаються гучномовці "не заходьте на газони" (хоча ми і не збиралися) і навколо озера натягнуті дроти під напругою.

Дендропарк — творіння і примха колишнього прем'єр-міністра, лідера правлячої партії і мільярдера Бідзіни Іванішвілі. На березі моря він побудував одну зі своїх резиденцій, а частину парку зробив вільною для відвідування.

Фото: Узбережжя після шторму було завалене деревами, принесеними морем - небувале видовище (Катерина Колонович/для РБК-Україна)

Відкриття відбулося влітку 2020 року, і напередодні осінніх парламентських виборів сюди возили працівників бюджетних організацій, щоб вони могли "порадіти" подарунку від сірого кардинала Грузії.

Сам парк є яскравим символом абсолютної влади однієї людини. Вікові дерева звозили з різних регіонів Грузії, і вибирати їх їздив особисто Іванішвілі.

Фото: Парк — дуже красиве місце, але одночаснно він є символом абсолютної влади однієї людини (Катерина Колонович/для РБК-Україна)

Перші жарти в мережах з'явилися, коли величезне дерево перевозили по морю.

Далі у місцевого населення наростало роздратування: через транспортування гігантських дерев утворювалися пробки на дорогах, величезні крони обривали лінії електропередач і люди в селах сиділи без світла, а на залізницях демонтували дроти, щоб провезти чергове дерево. І це не кажучи вже про шкоду грунту і навколишнім рослинами через те, що дерево виривали зі звичного середовища.

Фото: Доріжки між деревами відводять у плантації бамбука і до берега озера, на якому живуть десятки видів птахів з усіх континентів (Катерина Колонович/для РБК-Україна)

Тепер столітні магнолії, евкаліпти, гінкго і секвої стоять в парку, як ніби завжди тут росли. Єдине, що видає немісцеве походження — це залізні розпірки, що підтримують дерева. Доріжки між деревами ведуть у плантації бамбука і до берега озера, на якому живуть десятки видів птахів з усіх континентів — рожеві фламінго, пелікани, чаплі, качки. А якщо прогулятися серед евкаліптів, можна помилуватися тим, як вони скидають кору довгими стрічками.

Пар — красивий, доглянутий і приваблює відвідувачів, але найбільше вражає історія його створення.

Рибний ринок у Батумі. Краще, ніж вечеря в ресотрані

Місто-порт, місто-курорт, в якому старий центр сусідить з величезними новобудовами вздовж усього узбережжя, — Батумі повний туристів. І коли ви нагуляєтеся уздовж нескінченної набережної, можна вирушити на вечерю не в звичайний ресторан в центрі, а на рибний ринок.

Перед цим можна покататися на канатній дорозі "Арго". Кабінка піднімає туристів на висоту 260 метрів над рівнем моря, звідки відкривається вид на все місто. Біля входу на канатку сідаємо на маршрутку до ринку, всього кілька зупинок — і ви на місці.

Фото: Канатна дорога "Арго" (Катерина Колонович/для РБК-Україна)

Можна пройтися пішки близько 15 хвилин, але під палючим сонцем або в холодну погоду краще вибрати транспорт.

Фото: Замість звичайного ресторану можна вирушити на рибний ринок (Катерина Колонович/для РБК-Україна)

Рибний ринок являє собою невеликий павільйон, в якому починається особливе шоу: самостійно вибираєш рибу, тобі її чистять, а далі вирушаєш з "уловом" в ресторанчик на березі, в якому цю рибу посмажать.

У всіх продавців — приблизно однаковий асортимент товару, і вони активно зазивають покупців. Недосвідченому туристу легко розгубитися в цьому різноманітті, тому ми вибрали найскромніших продавців, які ніяк не намагалися привернути увагу.

Фото: Тут можна самому вибрати рибу - її почистять, а далі ви понесете "улов" в ресторан, де вам її приготують (Катерина Колонович/для РБК-Україна)

Асортимент риби великий: мерланга, катран, ставрида, кефаль, скумбрія, форель, лосось, барабулька, дорадо, сібас і камбала. Вибираєш товар на свій смак, і за 2 ларі (приблизно 16 гривень) продавець почистить рибу.

Забираємо здобич і йдемо до одного з ресторанчиків відразу за павільйоном. Тут за 3 ларі рибу готують на мангалі. Також в меню можна вибрати салати, соуси, випічку і напої.

Фото: Недосвідченому туристу легко розгубитися в цьому різноманітті (Катерина Колонович/для РБК-Україна)

Похід на рибний ринок точно запам'ятається більше, ніж звичайна вечеря в ресторані. Адже де ще ви самі виберете рибку, а потім, погойдуючись на понтонній платформі ресторанчика, під келих домашнього грузинського вина спробуєте її, тільки зняту з гриля. Об ноги буде тертися місцеве кошенятко, і ви точно не зможете не пригостити його шматочком риби.

Нагадаємо, раніше ми писали про триденний похід по трекінгу Лікані-Марелісі у знаменитому національному парку Боржомі-Харагаулі в Грузії.

Також пропонуємо почитати, що подивитися в Грузії, якщо ви вже не вперше їдете в цю країну.