Чим відоме свято "Божоле нуво" і як здійснити подорож винними дорогами Франції, Іспанії, Італії та Португалії
Щороку в третій четвер листопада рівно опівночі на французьку землю приходить "Божоле нуво" (Beaujolais Nouveau) — свято молодого вина, яке за останні роки поширилося по Старому і Новому світу.
Цього року свято випадає на 18 листопада - ще можна встигнути вирушити до Франції. Також можна вибрати один з винних маршрутів Європи, щоб зануритися в тему винного туризму, який з кожним роком набирає популярність і в нашій країні.
Розповідаємо про найцікавіші винні регіони та маршрути Європи з древніми традиціями створення цього напою.
Свято "Божоле нуво" з'явився в середині 20 століття у Франції в невеликому однойменному регіоні на північ від Ліона. І з'явилося воно не просто так: вино з винограду сорту "гаме", який традиційно вирощують в регіоні Божоле, не входить до списку великих вин і помітно поступається за якістю продукції виноробів Бургундії (Бургонь) і Бордо.
Справа в тому, що Божоле не пристосоване для довгого зберігання, зате дозріває швидше, ніж бордо або бургундські вина. А ще це вино має багатий смаковий і ароматичний букет, і відмінно веселить – як будь-яке молоде вино.
Поміркувавши, винороби Божоле вирішили перетворити недоліки свого продукту на благо і проголосили третій четвер листопада святом вина нового врожаю. Ризикнувши одного разу, вони з не найпопулярнішого вина створили модну традицію - Божоле буквально розлітається по ресторанах всього світу, щоб взяти участь у світовому святі молодого вина і "дня винороба".
Фото: Бургундія - Дорога великих вин (Ірина Савіна/для РБК-Україна)
Поїхати до Франції на "Божоле нуво" - ідеальний варіант відсвяткувати цей день. Ще цікавіше побачити старт "нового винного року" в містечку Божо: винороби запалюють факел з виноградної лози, з урочистою ходою виходять на міську площу, на якій заздалегідь встановлені бочки з молодим вином.
А опівночі з бочок починає литися рікою вино. І це не образне поняття – свято розпивання "Божоле нуво" триває до ранку. Цього ж дня знамените молоде вино відправляється в подорож по всьому світу.
Якщо вам захочеться продовжити знайомство з винними традиціями Бургундії, вирушайте на північ, в подорож по La Route des Grands Crus – винній дорозі, яка простягнулася з Діжона в село Сантані. Це один з найпопулярніших у Франції винних маршрутів, в який входять 37 комун з іменитими виноробнями. Недарма її назвали "Дорогою великих вин" і " Єлисейськими полями Бургундії".
Тут можна продегустувати найвеличніші вина на тлі надзвичайно гарної природи. Пагорби, засаджені виноградниками, простягаються вздовж річки Сона. Ще в XII столітті тутешні ченці-цистерціанці посадили першу виноградну лозу поруч зі своєю обителлю, а до початку XIV століття загальна площа виноградників вже досягла нинішніх обсягів – понад 22 тис.гектарів.
У 1937 році Рада департаменту Кот-д'ор створила цей маршрут для прогулянок і дегустації вина. Бургундській дорозі "Гран Крю" вже більше 80 років, її занесли до списку спадщини ЮНЕСКО.
Фото: Виноградники Бургундії (Ірина Савіна/для РБК-Україна)
"Винною дорогою" можна подорожувати на автомобілі – ми проїхали весь маршрут за два дні. Це всього близько 50 км, протягом яких ми робили зупинки на виноробнях, влаштовували пікніки у виноградних полях, фотосесії і просто милувалися околицями.
Можна приїхати і оселитися в одному з сіл, щоб щодня ходити пішки вздовж виноградників або крутити педалі велосипеда – кому що до душі. У кожному селі знаходиться по кілька винних господарств, і часто при них є невеликі готелі.
Тільки уявіть, як вранці в розкриті вікна будуть доноситися аромати свіжої мезги (вичавки перебродилого винограду). А ввечері забронювати столик в ресторані, щоб, насолоджуючись смаком равликів і півня у вині, порівнювати смаки вінтажів з різних схилів Бургундії.
Фото: Тільки уявіть, як вранці в розкриті вікна будуть доноситися аромати свіжої мезги - вичавки перебродилого винограду (Ірина Савіна/для РБК-Україна)
Культура виноробства і споживання вина в Іспанії зародилася сотні років тому. І попри те, що молодь частіше замовляє в барах пиво, вино залишається важливим пунктом культурного коду сучасних іспанців. Червона Ріоха знаменита на весь світ - смак місцевого вина відомий далеко за межами Іспанії.
Напевно багато хто бачив фотографії з фестивалю "винна битва", який щорічно в кінці червня проходить в маленькому містечку Аро. Щороку "війська" селища Міранда де Ебро з провінції Бургос б'ються з "військами" селища Аро з провінції Ріоха. Вони поливають один одного з пляшок і водяних пістолетів вином, а заводила на цьому святі величезний брандспойт, який поливає всіх вином з величезної бочки.
Фото: Осінь - ідеальний час, щоб вирушити до Європи для дегустації вин (Ірина Савіна/для РБК-Україна)
Але восени битви стихають, проходить збір врожаю і настає час, коли в спокійній тиші підвалів можна пробувати вино. Ідеальний час, щоб відправитися по винному маршруту Ла Ріохи. Всього на її території розкидано 15 пішохідних маршрутів, з яких відкривається захоплюючий вид, на виноградники в передгір'ях Горбеа. Але найпопулярніший - це винний шлях з Логроньо, столиці Ла Ріохи, вздовж річки Ебро.
Села і міста вздовж маршруту пропонують всілякі сорти вин: від дрібних виробників до великих старовинних виноробень, яким налічується більше 100 років. Деякі спеціалізуються на певних сортах вина.
Наприклад, Сан-Асенсіо - колиска кларета. При цьому скрізь можна спробувати вино з сорту Темпранільо:
Фото: Ріоха (або Ла-Ріоха) - провінція й автономна область на півночі Іспанії, що межує з Країною Басків (Ірина Савіна/для РБК-Україна)
В Італії налічується понад 500 сортів вина. Також тут є величезна кількість винних маршрутів. Наприклад, South Tyrolean Wine Road — відома 70-кілометрова дорога, що йде вздовж долини річки Адідже в Північній Італії через 15 комун.
Знакові винні регіони - П'ємонт і Тоскана: приголомшливі види на пагорби з виноградниками і кипарисами кого завгодно зведуть з розуму.
Дорога в Тоскані Nobile di Montepulciano починається в місті Монтепульчано і 165 км тягнеться через долину з мальовничими виноградниками. Але якщо ви зважитеся спробувати щось дійсно особливе, вирушайте у винний тур по Сицилії.
Згідно з даними Італійської Ради з туризму, Сицилія — третій за значенням виноробний і гастрономічний напрямок Італії після Тоскани і П'ємонту. Енотуризм на Сицилії зосереджений біля однієї знакової точки — навколо вулкана Етна. Цей нескінченно тліючий вулкан підноситься на 3357 метрів над рівнем моря.
Фото: Вина Сицилії в регіоні Етна (Ірина Савіна/для РБК-Україна)
Шлейфи пари та диму регулярно піднімаються з його кратерів і нагадують всім про його руйнівну силу – красуня Етна своїми розплавленими потоками здатна стерти з лиця землі десятки міст.
У той же час сотні років сицилійці вирощують виноград на родючих вулканічних грунтах, причому смак вина з одного і того самого сорту змінюється від висот, на яких росте виноград. На нижніх схилах Етни народжуються насичені вина з яскравими смаками, але чим вище, тим вино стає більш мінеральним з тонкими смаковими нотами.
Фото: Протягом сотень років сицилійці вирощують виноград на родючих вулканічних грунтах (Ірина Савіна/для РБК-Україна)
Вино з автохтонних сортів Нерелло Маскалезе і Нерелло Капуччо змагається з класикою Піно Нуар. Відмітна фішка винних маршрутів навколо Етни – їх можна досліджувати не тільки на автомобілі, але і на поїзді.
Фото: Вулкан Етна (Ірина Савіна/для РБК-Україна)
Навколо вулкана була побудована залізниця circumetnea протяжністю 111 км, якою їздять електрички. Є навіть "винні поїзди", що курсують за маршрутом, в який включили одні з кращих виноробів регіону. В ціну квитка включений проїзд на поїзді і дегустаційні сети, які можна спробувати, сидячи на вулкані з видом на схили і бірюзове море.
Батьківщина портвейну – колоритне португальське місто Порту, яке розкинулося по обидва боки річки Дору. Уздовж її звивистих і високих берегів розсипалися різнокольорові будиночки Рібейри – старого міста з пошарпаними черепичними дахами і маленькими балконами.
З моста Понті-ді-Дон-Луїш I відкривається чарівний вид на річку і човники рабера, на яких раніше перевозили бочки з портвейном. На протилежному боці в районі Віла-Нова-ді-Гая розкинулися нескінченні склади і льохи, в яких зберігаються незліченні скарби і кров Португалії. Це портвейн Taylor's, Graham's, Ferreira, Sandeman, Kopka – і це тільки найвідоміші назви торгових марок.
Фото: Порту – човен для перевезення портвейну рабера (Ірина Савіна/для РБК-Україна)
Портвейном може називатися тільки те вино, що зроблене з винограду долини Дору і витримане в бочках в Вілла-Нова-де-Гайя. Його історія сягає у XI століття, коли Генріх II Бургундський, одружившись на доньці останнього короля Кастилії і Леон, отримав в придане території вздовж річки Доро.
Тут він розвинув виноробство, португальські вина стали продаватися в Англію, яка в ті часи страждала від ембарго вин з Бордо. Вина з Дору погано переносили тривале морське транспортування, і комусь спало на думку додавати в бочки з вином невелику кількість бренді. Завдяки цій ідеї народився абсолютно новий напій – портвейн.
Якщо спробувати портвейн 10-річної витримки і старше, солодкість в ньому пропадає, а смак вина тяжіє до міцного бренді. Саме цей запах витає вздовж складів Віла-Нова-ді-Гая, куди не глянь – скрізь дегустаційні зали ваблять прохолодою льохів.
Звідки ж привозять в ці підвали портвейн? Це вино роблять неподалік – у долині річки Дору. Вище за течією на пагорбах і терасах розкинулися нескінченні виноградники. Річка Дору протікає по глибоких долинах від кордону з Іспанією до Порто, уздовж схилів зі сланцевих гір. Ці бідні суворі ґрунти були окультурені місцевими жителями, які з року в рік тут садили виноградники.
Фото: Порту - склади Віла-Нова-ді-Гайя (Ірина Савіна/для РБК-Україна)
Зелені влітку й вогненно-червоні восени виноградники створили унікальний ландшафт, внесений до Списку ЮНЕСКО. Район славиться своїми прекрасними пейзажами, знаменитими портвейнами, які виробляються тут вже не одне століття. А ще тут роблять сухі столові вина Дору, які в останні десятиліття стали популярні й отримали визнання за кордоном завдяки якості як червоних, так і білих і навіть рожевих вин.
Цікава особливість винного маршруту вздовж долини річки Дору: по ньому можна подорожувати на автомобілі, на поїзді і на круїзному кораблику, оскільки річка судноплавна від Порту до Барка-де-Альва, на кордоні з Іспанією.
Ідеально почати біля пірсу Віла-Нова-ді-Гайя і слідувати по річці до Регуа – тут знаходиться залізнична станція, від якої курсує старовинний паровоз. На ньому можна вирушити в історично-гастрономічну подорож по звивистій залізниці, що біжить по хвилях виноградних лоз.
І обов'язково заплануйте одну-дві ночівлі на винних маєтках, які століттями виробляють вино і портвейн Дору. Зрештою, що може бути краще, ніж спробувати келих портвейну, насолоджуючись прекрасним вином червоніючих лоз долини Дору? Особливо якщо це робити на землі, яка виробляє це найбільше вино.
Раніше ми також писали, де дегустувати сири, вино і морепродукти в Бессарабії.