Паровози, осінні краєвиди і атмосфера 19 сторіччя. Вперше для українських туристів стали проводити ретро-тури на вузькоколійках

Де в нашій країні збереглися вузькоколійки та чому їх варто побачити мандрівникам

Днями на Кіровоградщині провели туристичну ретро-поїздку паротягом ГР-280 за маршрутом "Гайворон-Бершадь-Гайворон". Туристів провезли маршрутом довжиною у 50 кілометрів. Про це повідомляють на сторінці Гайворонської міської ради у Facebook.

Подібні тури планують проводити хоча б раз на сезон, щоб привернути увагу до проблеми збереження вузькоколійок, яких в Україні збереглося всього кілька штук. І також - активізувати інтерес до подібних подорожей, залізничного туризму й до вузькоколійок загалом, розповідає РБК-Україна Олег Заблудовський — співзасновник громадської організації "Дослідники історії вузькоколійних залізниць України". Він з командою залізничних ентузіастів займається збереженням і популяризацією українських вузькоколійних залізниць.

Разом з колегами для збереження вузькоколійок на початку року він вирішив проводити поїздки для туристів, фотолюбителів та поціновувачів залізничної техніки. В чому їхня унікальність та як часто проводитимуть ретро-тури — у матеріалі РБК-Україна.

Відео: Залізничний ретро-тур на Гайворонській вузькоколійці (youtube.com/Гайворонська міська рада)

Що таке вузькоколійки та чим вони цікаві туристам

Вузькоколійки - це унікальний історичний та культурний об'єкт, наша ретро-спадщина, каже Олег Заблудовський.

"Вузькоколійки - це залізниці з шириною колії 750 мм, тобто удвічі вужче за стандартну, "широку" колію. Їх активно будували наприкінці 19 та на початку 20 століття задля перевезення вантажів, доставлення матеріалів на заводи та вивіз готової продукції, оскільки тоді автотранспорт ще не був так активно розвинутий. Вузьку колію було простіше будувати у місцевостях зі складним профілем: в горах, ущелинах та перевалах. Оскільки колія - вужча, а рухомий склад - менше, то обслуговування та утримання виходить дешевше за звичайну залізницю, і такі перевезення на той час були вигіднішими", — пояснює він.

Фото: Одна із найдовших вузькоколійних залізниць — на Рівненщині (від села Антонівка до станції Зарічне) — 106 кілометрів (wikipedia.org)

Згодом у 50-х роках на вузькоколійках активно розвивали та запроваджували пасажирські перевезення для перевезення селян з віддалених сіл до райцентрів на роботу, у школу, на базар. Таким чином вони стали виконувати не тільки функцію перевезення якихось матеріалів, а й стали доступні широкому загалу.

Вузькоколійні залізниці збереглися й у Європі. У значно кращому стані, ніж в Україні, вузькоколійки збережені у Польщі, Швейцарії, Словаччині, Італії, Німеччині та інших країнах.

Фото: Вузькоколійка у Німеччині (uk.wikipedia.org)

Які вузькоколійки збереглися в Україні

До сьогоднішнього дня в Україні залишилося три пасажирські вузькоколійки, які знаходяться у підпорядкуванні "Укрзалізниці", а також одна приватна:

• Антонівська вузькоколійка у Рівненській області на Поліссі (106 км);
• Боржавська вузькоколійка на Закарпатті (54 км);
• Гайворонська вузькоколійка у Вінницькій та Кіровоградській областях (130 км, найдовша в Європі).

"Зараз всі вузькоколійки знаходяться на межі закриття, оскільки "УЗ" неодноразово заявляла про їх збитковість, низький пасажиропотік і великі видатки на утримання. Вже декілька разів приймалися рішення щодо ліквідації цих унікальних об'єктів", — каже дослідник.

Фото: Станція Берегове, 1914 рік (uk.wikipedia.org)

Коли у березні 2020 року через пандемію COVID припинили всі пасажирські перевезення на залізниці, зупинився рух і на вузькоколійках (в народі їх називають "кукушка" - завдяки паровозам серії "К", які раніше у Радянські часи їздили на вузькоколійках).

"Після ослаблення обмежень та відновлення пасажирського сполучення залізницею вузькоколійки, які належать до приміських перевезень, так і не запустили. Хоча велика кількість жителів віддалених сіл у глибинці не могли нормально дістатися на роботу, на базар та у справах, оскільки автодоріг там, де є вузькоколійки, фактично немає. Людям доводилося їздити на мотоциклах, велосипедах, а іноді та ходити пішки", — пояснює Олег Заблудовський.

В чому особливість Гайворонської вузькоколійки

"Ми з командою ентузіастів дуже переживали за майбутнє вузькоколійок, тому вирішили їх рятувати і, не дивлячись ні на що, зберегти. Вирішили почати з Гайворонської, оскільки серед всіх інших вона знаходиться у кращому стані, там більша кількість рухомого складу, цікава інфраструктура, досить багата і захоплююча історія. А також там є діючий паровоз Гр-280 (один із двох діючих вузькоколійних паровозів в Україні) і унікальна автомотриса на базі лімузину представницького класу ГАЗ-12 "ЗІМ" на залізничному ходу, яка їздить по рейкам", — розповідає залізничний ентузіаст.

Фото: Діючий паровоз Гр-280 на станції Гайворон (Олександр Мальон)

Фото: "Гайворонський експрес" з будки машиніста (Олександр Мальон)

Також на маршруті вузькоколійки - досить красиві краєвиди, старий міст через річку Південний Буг, унікальна чотирьохниткова колія, якою можуть їздити і ширококолійні - стандартні, і вузькоколійні потяги.

"У Гайвороні раніше працював єдиний на весь СРСР тепловозоремонтний завод для вузькоколійних локомотивів. Сюди привозили різні тепловози на ремонт з різних куточків Радянського Союзу. А сама вузькоколійка раніше була цілою системою залізничних шляхів і поєднувала п'ять областей, протяжність колій сягала 1500 км! На вузькоколійному потязі можна було доїхати з Миколаївської області аж до Бердичева", - пояснює він унікальність Гайворонської вузькоколійки.

В березні цього року для розголосу проблем вузькоколійки й необхідність її збереження провели промо-тур за участі ентузіастів та місцевої влади: орендували потяг з паровозом та одним вагоном. Також досягли домовленості про співпрацю та об'єднання зусиль для збереження вузькоколійки.

Фото: Гр-280 на станції Устя (Олександр Мальон)

Фото: "Гайворонський експрес" з неба (Олександр Мальон)

"Після цього 22 травня у Гайвороні провели фестиваль Goodok-Fest. Запросили туристів, місцевих жителів, представників "Укрзалізниці", місцеву владу та інших людей. Презентували туристичний потенціал краю, всіх гостей катали на потязі під паровозом кілометри туди й назад. Були музиканти, театралізований базарчик, дегустація яєшні у топці паровозу та інші активності. Також пройшов круглий стіл з обговоренням проблем Гайворонської вузькоколійки", - каже дослідник.

Старі мости та пікнік на березі Південного Бугу: як проходять ретро-тури з паротягом

На початку червня в Олега Заблудовського з колегами з'явилася ідея провести повноцінний ретро-тур з паровозом для туристів, щоб показати всім унікальність подібних об'єктів.

Тур провели 10 липня. Він став першим в історії незалежної України подібним заходом для українських туристів на вузькоколійці за участі паровозу, розповідає дослідник.

Фото: Раритетний механізм для заправки паровоза водою. Виготовлений у 1941 році (Олександр Мальон)

"До карантину час від часу проводилися подібні поїздки, але переважно для іноземних поціновувачів ретро-техніки. Тур пройшов чудово: був паровоз, три вагони та 130 учасників. Їхали з Гайворона до Бершаді та назад (загалом 50 кілометрів). Всім сподобалося, і вирішили зробити ці тури регулярними. Другий тур провели минулої суботи, 13 листопада. Набрали трохи менше людей - 85 осіб. Було два пасажирських вагони, вантажний вагон-платформа і, звичайно ж, паровоз. Програма цього туру була дещо насиченішою та цікавішою, аніж у липні".

Одним з учасників туру став фотограф і мандрівник Олександр Мальон. Він поділився колоритними світлинами з події на своїй сторінці у Facebook.

Фото: Водогінні вежі станції Гайворон (Олександр Мальон)

На учасників чекала восьмигодинна подорож на потязі під парою, екскурсія по станції Гайворон та Бершадь, фотозупинки у мальовничих місцях, уха, куліш та смажена картопля на березі Південного Бугу на вогні у казані, яєшня, посмажена в топці паротяга (унікальна "родзинка" від машиністів), чай з печивом, дегустація місцевого вина та сиру.

Туристів зустрічав народний музичний колектив з піснями й танцями, була можливість покататися на єдиній у своєму роді автомотрисі на базі лімузина ГАЗ-12 "ЗІМ".

Фото: Єдина у своєму роді дрезина на базі лімузина ГАЗ-12 "ЗіМ" (Олександр Мальон)

Фото: Гайворонський експрес проходить міст через Південний Буг (Олександр Мальон)

"Завдяки популяризації вузькоколійки нам вдалося посприяти відновленню курсування приміського потягу сполученням Гайворон-Рудниця після півторарічного простою. Перший рейс запустили 14 жовтня, і вже за місць цей потяг курсує регулярно, місцеві жителі були надзвичайно раді й вдячні. Але збитковість ніхто не скасовував. Тому як відкрили сполучення, так можуть і закрити", - звертає увагу Олег.

Туристичні ретро-тури з паровозом дарують вузькоколійці можливість жити та функціонувати, каже він. Тому активісти планують проводити такі поїздки чотири-п'ять разів на рік: приблизно раз на сезон.

"Наступна поїздка відбудеться у 20-х числах січня. Буде святкова різдвяна атмосфера, вогники, гірлянди, ялинка, глінтвейн, колядки та багато іншого", - анонсує наступний ретро-тур Олег Заблудовський.

Фото: Міст через Південний Буг (Олександр Мальон)

За словами дослідника, організують ретро-тури виключно з метою популяризації цієї теми.

"Вартість туру складає 1100 грн для дорослого і 550 грн - для дітей. Головна ціль - популяризувати вузькоколійки, розвинути туризм та показати, що інтерес до цієї теми є. До того ж враховуючи величезні тарифи від "Укрзалізниці" за оренду потяга на ці дев'ять годин, то заробити на цьому практично нереально: витрати на організацію цього туру досить великі", - підсумовує він.

Нагадаємо, раніше ми писали про історичну вузькоколійку на Рівненщині, яка може скоро зникнути.

Також пропонуємо почитати, як з'явилася Боржавська вузькоколійка на Закарпатті та чи є шанс на її збереження.