Цієї осені вперше серед туристів у зоні відчуження було 90% українців
Чорнобильська зона відчуження вже протягом десяти років працює як цікава туристична дестинація в Україні. Щоправда, тільки за останні п’ять років цей напрямок став більш масовим.
Закинута територія після аварії на ЧАЕС, яка довго відлякувала радіаційним забрудненням, сьогодні відкрита для туристів зі всього світу.
Цього року, зокрема й через пандемію та закриті кордони, частка українських туристів у Чорнобилі значно перевищила долю іноземців. Тоді як серед іноземних туристів ця локація не втрачає популярності, багато українців все ще не розглядають Чорнобиль як місце для екскурсій. Вважаю - дарма.
Чому там варто побувати - розповім свою історію.
Чи безпечно туристам їхати до Чорнобиля?
Рівень радіації дуже нерівномірно розподілений по всій території зони відчуження. Всі існуючі затверджені маршрути, за якими ідуть туристичні групи, перевірені спеціалістами заздалегідь, і саме на них доза опромінення не перевищує безпечну для людини.
Тому тут встановлений спеціальний порядок відвідування, який забезпечує Державне агентство з управління зоною відчуження, та налагоджена робота професійних супроводжуючих, які дбають про безпеку туристів.
Фото: У Прип'яті біля відомого серед туристів колеса огляду (Геннадій Мінченко/Укрінформ)
При цьому кожному відвідувачу надається власний дозиметр-накопичувач, оренда якого входить у вартість туру. Саме він вимірює дозу, отриману за весь час перебування, щоб турист міг переконатися, що все безпечно.
Можна також додатково взяти дозиметр, який показує рівень радіації на цю мить у місці вашого перебування. В разі чого він першим вас "переконає", що не варто відхилятися від заданого безпечного маршруту, бо тут досі є місця, куди краще не заходити.
Фото: Музей ліквідаторської техніки відкрили для відвідування восени цього року (РБК-Україна/Віталій Носач)
Я теж була серед тих, хто не поспішав відвідувати зону відчуження.
Бачила багато фото, чула розповіді колег, тож очікування були просто "робочими". Але Чорнобиль мене вразив! Це "місце сили", де зупинився час, щоб дати змогу людям подумати про глибинні сенси.
Ми можемо спокійно збільшити сюди туристичний потік, розширити аудиторію бажаючих поїхати, зокрема й за допомогою промокампанії. Досі серед туристів у зоні відчуження бували переважно поціновувачі закинутих міст, так звані сталкери.
З травня 2019 року до них приєдналися ті, хто переглянув серіал "Чорнобиль" від студії НВО. Проте ця дестинація заслуговує на увагу всіх українців, навіть старшого покоління, бо й вони знають не всю правду про цю катастрофу. Тому формування наративів для цих екскурсій – одне з наших першочергових завдань.
Головне, що варто побачити у зоні відчуження
Зараз здебільшого туристи їдуть до зони відчуження на один день, хоча є тури на два, три й найдовший маршрут - на п’ять днів. Серед найпопулярніших об’єктів - Чорнобиль, Прип’ять, сама станція ЧАЕС та "Дуга".
Але мало хто знає, що Чорнобиль – це ще й стародавнє місто з цікавою історією, в якому є Краєзнавчий музей історії Полісся та Музей цивільного захисту "Зірка Полин".
Серед експонатів вражає посвідчення одного із загиблих пожежників, яке досі випромінює дуже високий рівень радіації. Тут перед тобою відкриваються справжні масштаби цієї катастрофи та знецінення людського життя радянською системою.
Фото: Закинутий дитячий садок у Чорнобильській зоні (РБК-Україна/Віталій Носач)
До речі, на моєму дозиметрі у Чорнобилі та інших основних локаціях рівень радіації показував від 0,17 до 0,2 мікрорентгена при допустимих 0,3. І це - у порівнянні з сумнозвісним "рудим лісом", де проїжджаючим не можна виходити, бо там на дозиметрі висвічує від 6 до 10 мікрорентгенів. Тобто місто ми можемо максимально музеєфікувати, щоб привабити туди набагато більшу аудиторію туристів.
Люди, які з тих чи інших причин досі бояться їхати до Прип’яті, для початку можуть спокійно обмежитись відвідуванням Чорнобиля, зануритись у цю історію.
Спільно з МКІП ми будемо думати, як це краще зробити, бо навіть відвідування Чорнобиля справляє велике враження на людей, і це вже самостійна повноцінна локація.
А вже найбільш зацікавлені можуть затриматися на кілька днів, зупинившись на ночівлю у готелі. Поїхати до "міста-привида" Прип’ять, де є завод "Юпітер", унікальна мозаїка, закинутий кінотеатр.
Ще однією популярною локацією є радіолокаційна станція "Дуга" - дуже сильний об’єкт, який варто відвідати. Він залишає неймовірні враження. Можна відвідати саму станцію, побачивши її з оглядових майданчиків. Є окрема екскурсія на перший, другий та тертій енергоблоки, в яких збереглося обладнання, але вона досить тривала, тому надається окремо від одноденного маршруту.
У контексті відвідування Прип’яті теж потрібно багато вирішувати проблем. Одна з них – будинки в аварійному стані, в які туристи обов’язково хочуть зайти попри попередження про небезпеку. Тут варто деякі з них "законсервувати", відкрити для відвідування для того, щоб до інших, небезпечних, люди не заходили.
Як пандемія вплинула на туризм у Чорнобилі
Звичайно, пандемія COVID-19 внесла свої корективи у наші плани. Туристична галузь потерпає від цієї кризи чи не найбільше.
За даними Державного агентства України з управління зоною відчуження, такий успішний 2019 рік, коли зону відчуження відвідало 124 000 туристів, змінився 2020-м, коли за десять місяців маємо статистику лише у 31 720 відвідувачів. Для порівняння: у жовтні 2019-го тут побувало 17 038 туристів, а у жовтні 2020-го – 7 202.
Маємо докласти зусиль, щоб після пандемії у стислі терміни відновити туристичний потік до минулорічного рівня та навіть збільшити його в найближчій перспективі.
Як зробити локацію ще популярнішою серед туристів
Чорнобиль вже став туристичним "магнітом", особливо для іноземців, які приїздять спеціально саме сюди. Наприклад, за 2019 рік найбільше їх прибуло із Великобританії – 18 000, по 10 000 із Польщі та Німеччини, а також 6 500 - зі США. А все тому, що у світі немає аналогів такому місцю. Тому маємо все зробити для облаштування, зручного та безпечного відвідування туристів.
Перше – покращити стан базової інфраструктури: дороги, сервіс на КПП, електронна пропускна система, вказівники.
Друге – зберегти пам’ятники та типові туристичні об’єкти, залучити реставраторів для оцінки того, що можна законсервувати, щоб уникнути подальшої руйнації.
Третє – музеєфікувати такі локації як техніка ліквідаторів та інші.
Четверте – організувати навчання гідів.
П’яте – упорядкувати існуючі маршрути, яких на сьогодні є двадцять. Зокрема, веломаршрути старими селами, відвідування єврейських історичних пам’яток, екскурсії на всюдиходах та влітку - сплав на каяках серед дикої природи.
До кінця року планується затвердити навіть вертолітний маршрут з посадкою. Тобто це розмаїття треба оформити у туристичний продукт, представити та донести до кінцевого споживача.
І найголовніше – знову привернути увагу до цього туристичного "магніту" через відзначення 35-роковин трагедії у 2021 році. Розробити бренд та популяризувати цю локацію.
До речі, вона вже зацікавила наших громадян, бо цього року вперше у вересні та жовтні серед туристів тут було 90% українців.
Загалом у зоні відчуження відчуваєш, наскільки природа сильніша від людини й здатна до відновлення. Як на вулицях колись ідеальних міст Чорнобиля та Прип’яті виростає ліс.
Цю частину території нам також треба зберегти як пам'ять про катастрофу, що поклала початок розвалу Радянського Союзу, влада якого знецінила людське життя настільки, що використовувала своїх громадян фактично як біоматеріал під час ліквідації аварії.
Чорнобиль - поруч: туди реально приїхати, це доступно і це можливо. Нам потрібно зробити максимально для того, щоб показати його українцям та світу. На цій локації можна побачити, на що може перетворитися наша планета під впливом цивілізації, якщо людство не зробить правильних висновків.
Нагадаємо, раніше ми писали, як туристам можна відвідати зону відчуження під час пандемії і карантинних заходів.