Справжні знахідки для туристів: маловідомі пам'ятки в Україні, про які ви не знали
В українській глибинці ховається безліч маловідомих, але вкрай цікавих для туристів локацій. Якби про них знали більше, то в такі місця їздило б немало людей. Сьогодні розповім про цілу серію цікавих будівель, які точно заслуговують уваги та окремих туристичних маршрутів.
Мова піде про так звані Школи Лохвицького земства колишньої Полтавської губернії. Це серія будівель шкіл, збудованих на території сучасної Полтавщини. Вони не схожі ні на які інші, бо зведені у стилі українського модерну, а прикладів цієї течії залишилося вкрай мало.
Школи, про які заговорили в колах туристів
У 2016 році активісти заснували проект "Школи Лохвицького земства" та займаються порятунком унікального архітектурного спадку України початку XX століття - будівель у стилі українського модерну. Їх відновлюють, вносять у реєстри пам'яток та намагаються поширити інформацію про ці локації якомога більшому колу людей.
Мені пощастило брати участь у відновленні земської школи в селі Христанівка - одного з об'єктів Шкіл Лохвицького земства. Школа перебувала у дуже занедбаному стані. Але двоє активістів з Києва, Оксана та Орест Олійники, які переїхали жити у це село Полтавської області, сприяли розголосу цієї ситуації.
Їм вдалося зібрати людей на декілька толок, щоб прибрати та привести до ладу територію школи. Пізніше у приміщенні школи вони відкрили Музей історій Христанівки, налагодили роботу з архівом музею у Лохвиці й посприяли наданню Христанівській школі звання “Пам'ятка історії” Школи Лохвицького земства.
Це змусило багатьох задуматися над тим, чому б не присвятити цілий окремий маршрут по цих школах для туристів. Отже, чим цікаві ці школи туристам? Для цього давайте проведемо дуже короткий екскурс в історію.
Казали, що такого стилю не існує
3 травня 1908 року у тогочасній Російській імперії прийнято закон щодо впровадження в межах держави обов'язкової загальної початкової освіти. Полтавська губернія була однією з перших, де розгорнулося будівництво навчальних закладів.
Етнографиня Олена Пчілка подала ідею про те, що земські школи мали б бути споруджені в українському стилі. Проте багато хто говорив, що такого стилю просто не існує. На щастя, знайшлася людина, яка довела зворотнє. Цією людиною був архітектор Опанас Сластіон.
Кількома роками раніше, у 1903-му, в Полтаві постала одна з найвідоміших будівель у стилі українського модерну - Будинок губернського земства. В основу дизайну будівлі поклали форми української народної церковної та хатньої архітектури. Врешті саме ця будівля дала початок стилю. Зараз у приміщенні цієї будівлі знаходиться Полтавський краєзнавчий музей.
Архітектор, художник та етнограф Опанас Сластіон ретельно вивчав українську етнографію й досліджував народну творчість. У 1903 році він визначив основні ознаки української архітектури: шестикутні трапеційні прорізи дверей і вікон, чотирисхилі або наметового типу дахи та башти-вежі над входом.
Сластіон вважав, що основні елементи архітектури можуть бути давніми, але трактування їх завжди має бути новим, тому сміливо експериментував із традиційними архітектурними формами. Наприклад, в архітектуру шкіл гармонійно вписалися візерунки вишивок з альбому Олени Пчілки: ними прикрасили стіни будівель.
Великі шестикутні вікна добре освітлювали класи. Сластіон придумав новаторське на ті часи рішення: застосував розкладні дерев’яні перегородки, які дозволяли у разі потреби об’єднувати класи між собою в одну велику залу.
Не всі будівлі збереглися, а про існування деяких поки невідомо
Школи Лохвицького земства стали на той час справжнім "вибухом" українськості. На виставці архітектури в Києві у 1913 році про школи говорили, що ці будівлі вирізняють з-поміж інших, а фахівці мусять визнати, що "спроби наших архітекторів вносять в задушливу атмосферу казенного будівництва нову, свіжу думку й оживляють її”.
Одну з найзнаковіших споруд українського модерну авторства Опанаса Сластіона - приміщення Миргородської водолікарні - зруйнували у 1980-х роках. Але цікаво, що фасад лікарні відомий багатьом українцям - саме ця будівля стала символом Миргородкурорту, і ми зустрічали її на серії пляшок одного з брендів мінеральної води старого зразка.
На жаль, до нас не дійшли креслення шкіл Сластіона. Лише єдиний його оригінальний малюнок, виконаний олівцем та аквареллю, датований 1908 роком, вцілів до наших днів і зараз зберігається у Лохвицькому краєзнавчому музеї.
Всього відомо вісім типових проектів Опанаса Сластіона, за якими будували школи в Лохвицькому земстві.
Однак основних було три, які визначались за кількістю класів. Перші школи були споруджені в Млинах і Голінці у 1910 році. Вважається, що загалом було зведено 93 або 98 шкіл різного планування. Зараз вдалося виявити 57. Але частина з них, на жаль, вже зруйновані.
Як можна відвідати школи Лохвицького земства
На жаль, це поки далеко не масовий маршрут, і подивитись школи їдуть переважно ентузіасти, подорожуючи власним транспортом. Маю надію, скоро до цих шкіл возитимуть значно більше туристів, а маршрут по ним увійде до списку пропонованих турів по Україні від багатьох туристичних фірм.
Але дуже добре, що недавно з’явилися ідеї туристичних маршрутів "слідами Опанаса Сластіона". Це крута задумка, щоб заохочувати українців відкривати для себе українські "хати у вишиванках". Тим більше дуже важко ще десь знайти таке "скупчення" будівель у стилі українського архітектурного модерну!
Туристам варто шукати профільні організації та спеціалізованих гідів, які підкажуть маршрут та дадуть всю необхідну інформацію про ці пам'ятки.
Український модерн був унікальним стилем. Його творили сміливі люди, просуваючи нові, але засновані на традиціях, ідеї. Історія викроїла небагато часу для цієї краси за формою, концепцією й утіленню. Проте український архітектурний модерн стоїть в одному ряду з найвеличнішими напрямами національної архітектури: давньоруська архітектура, українське бароко та сакральна народна дерев’яна архітектура.
Ну а наше завдання - зберегти та відновити те, що вціліло і присвоїти цим школам статусу пам'ятників архітектури національного значення. І, звісно, показати школи якомога більшій кількості туристів.
Нагадаємо, раніше ми писали, що село Красноїльськ в Україні біля Румунії дивує туристів незвичним святкуванням Маланки.
Також пропонуємо почитати, куди поїхати взимку поблизу Києва за яскравими фото.