Місто-фортеця, гори та озера: нерозкручені локації Грузії, про які рідко пишуть у путівниках
Грузія - досить невелика за розмірами країна. Її площа - майже 70 тисяч квадратних кілометрів. Для порівняння, площа України становить понад 600, а Туреччини - понад 780 тисяч квадратних кілометрів.
Однак Грузія настільки багата яскравими пам'ятками, що їздити сюди можна хоч щороку. Для тих, хто вже побував у Тбілісі, Батумі та околицях, є величезний вибір інших локацій, які зможуть вас здивувати.
Куди варто поїхати цього літа, щоб побачити нестандартну Грузію - у матеріалі РБК-Україна.
Правила в'їзду до Грузії: що потрібно знати
Грузія з 1 березня відкрила повітряні кордони для туристів. З першого червня до Грузії можна приїхати також і через сухопутні пункти переходу. Також можна дістатися на поромі за маршрутом "Чорноморськ-Батумі".
Головні вимоги для туристів:
- перед тим, як їхати в країну, потрібно зареєструватися на сайті registration.gov.ge та отримати підтвердження реєстрації на свій e-mail: його попросять показати на реєстрації перед посадкою на літак;
- необхідно за 72 години до перетину грузинського кордону зробити ПЛР-тест і пред'явити негативний результат тесту на стійці реєстрації в аеропорту;
- на третю добу перебування в Грузії треба здати повторний ПЛР-тест;
- туристи, вакциновані будь-якою з існуючих вакцин, можуть пред'явити на в'їзді в країну сертифікат вакцинації. В цьому випадку не треба робити ПЛР-тести перед поїздкою й перебуваючи в Грузії.
Як відновлюється туризм: правила карантину і ціни
У Грузії досі діють карантинні вимоги та комендантська година:з 23:00 до 5:00 не можна перебувати на вулиці. В інший час можна переміщуватися по країні.
Носіння масок обов'язково в громадських місцях і на багатолюдних вулицях. У містах за не носіння маски штрафує поліція. Розмір штрафу становить 20 ларі (7$).
Всі ресторани, заклади та музеї - відкриті. Якщо планувати поїздку виключно в міста, то можна відчути дискомфорт через маску, яка в спеку не приносить задоволення.
Але якщо поїхати в подорож природними та не найбільш розкрученими локаціями, то про маску можна і зовсім забути, згадуючи про неї тільки в магазинах або перед входом до ресторану.
Фото: Туристів у Грузії поки не так багато, як було до пандемії (unsplash.com/georgiy trofimov)
Туристів в Грузії поки ще мало - їдуть в основному з України, Литви та Ізраїлю. Ціни на житло значно знизилися: двокімнатні апартаменти в центрі Тбілісі коштують від 25 євро на добу.
Не всі ресторани зуміли пережити рік локдауну, але більшість відкрилися й готують так само смачно, як і раніше.
Переліт з Києва, Львова, Харкова та Одеси коштує від 150 євро на рейсах SkyUp!, з Києва на МАУ - від 135 євро в обидва боки за тарифом "економ" з ручною поклажею.
За півгодини їзди від Тбілісі - каньйон Биртвісі
Будучи в Грузії вчетверте, витрачати дорогоцінні години на Тбілісі вже не хотілося. Але довелося ночувати в столиці три дні до моменту здачі повторного ПЛР-тесту. Тому щодня ми їздили околицями, в які не возять автобуси з туристами.
Стандартний маршрут з Тбілісі - це Мцхета, монастир Джварі та трохи подалі по Військово-грузинській дорозі - Степанцмінда з її канонічним видом на гору Казбек. Місця красиві - це безперечно. Але якщо ви вже бачили цю красу у попередніх поїздках в країну, то вам варто звернути свій погляд трохи в інший бік.
Фото: Монастир Джварі на вершині гори біля Мцхети датується першою половиною 7 століття (wikipedia.org)
Наприклад, на скелі та фортеця Біртвісі, які розташовані всього за 50 кілометрів від столиці Грузії. Тут люблять тренуватися скелелази, але для звичайних туристів теж є цікаві маршрути.
Біртвісі потрібно планувати тільки в гарну погоду і в хороших кросівках – це місце для трекінгу, розраховувати потрібно на повноцінний день. По скелях веде стежка, якою доведеться то підніматися, то спускатися в красиву "заборонену долину".
Фото: Біртвісі - середньовічна фортеця в краї Квемо-Картлі (wikipedia.org)
Вона виглядає як казкове Смарагдове місто, покрите віковими лишайниками.
Якщо є бажання піднятися на вершину однієї з природних кам'яних статуй, то краще це зробити в компанії друзів, щоб один іншого підстрахував на крутих спусках і підйомах.
Вид звідти, звичайно, вартий того, щоб долізти пару годин крутими стежками цього каньйону.
Фото: Поруч знаходиться однойменний каньйон з вежею Шуе (wikipedia.org)
На позашляховику - до мосту цариці Тамари
Ще один варіант виїхати на день з Тбілісі - поїздка до монастиря Рконі, біля якого розташований один зі збережених арочних мостів, іменований як Міст цариці Тамари.
Фото: Водоспад на шляху до Рконі (Ірина Савіна)
Монастирський комплекс Рконі знаходиться за 70 кілометрів від столиці біля села Чачубеті в Каспійському районі, недалеко від руїн села Рконі.
Сюди можна дістатися виключно на позашляховику з високою підвіскою – шлях веде по ґрунтовках, періодично доводиться переїжджати через невеликі, але бурхливі річки.
Монастир датують VII-XVII століттями, але зараз його активно реставрують.
Фото: Монастирський комплекс Рконі (Ірина Савіна)
Монастир Рконі традиційно був не тільки скитом для ченців, а й фортецею – притулком для жителів навколишніх сіл, які ховалися тут від розбійників і загарбників.
А їх тут було чимало - навіть Тамерлан у 1400 році побував у цій досить глухій та добре захованій у горах місцевості.
Фото: Міст Цариці Тамари (Ірина Савіна)
Але зараз це місце приваблює туристів красивим мостом, перекинутим через річку Тедзамі. Міст цариці Тамари - арочне напівкругле спорудження, складене з каменів і густого вапняного розчину. Таких мостів в Грузії було кілька, але цей зберігся просто в ідеальному стані.
Рача - батьківщина вина Хванчкара
Якщо про Сванетію знають всі, то про Рачу рідко згадують, розповідаючи про грузинську красу. А даремно. Саме тут роблять рідкісне й досить дороге вино Хванчкара, яке в кінці 19-го століття прославило грузинських виноробів на всю Європу.
Тут - дивовижна природа. Серед невисоких по кавказьким мірка лісистих гір в долині Амбролаурі розкинулися виноградники, а в ясну погоду видно льодовики лечхумського хребта – це природна межа з регіоном Сванетія.
Влітку у Рачі можна піднятися автомобілем на висоту вище двох тисяч метрів, щоб побачити кольорові озера й одне з найкрасивіших озер Грузії – Озеро любові, у формі серця, розташоване біля високогірного села Мравалдзалі.
Дорогою з Кутаїсі в Рачу туристів чекає величезне Високогірне Шаорське водосховище - в його водах відображаються вершини Кавказького хребта.
Фото: Озеро любові в Рачі (Ірина Савіна)
А з перевалу Накерала відкривається приголомшливий вид гору Цхраджварі, що перекладається як "гора дев'яти хрестів".
Колись сюди вела Канатна дорога від міста Ткібулі. Зараз - відремонтована автомобільна дорога, якою можна дістатися до оглядового майданчика. А якщо є бажання, то на годину піднятися на Цхраджварі, щоб побачити панораму долин Імеретії.
Це особливе місце для грузин - за легендою, хрести на вершині гори встановив батько дев'ятьох синів, які пішли на війну з турецькими завойовниками. Батько старанно молив Бога повернути йому синів, і його молитви допомогли братам повернутися додому неушкодженими.
Згідно з місцевою традицією, щорічно в середині червня святкується "Цхраджвароба": в цей період люди з різних куточків Грузії приїжджають сюди, щоб піднятися на гору - кожен зі своїми проханнями й молитвами.
Хевсуреті - загублений світ Грузії
Цей регіон добре захований високо у горах. Потрапити в Хевсуреті можна тільки три місяці у році - з липня по вересень, коли з високогірних доріг сходить сніг. Але побувати тут обов'язково варто заради автентики, яка через важкодоступність регіону збереглася тут до наших часів.
Візитна картка Хевсуреті - село-фортеця Шатилія.
Фото: Село-фортеця Шатилія (uk.wikipedia.org)
Це село, розташоване на схилах гір Великого Кавказького хребта – справжнісінький фортифікаційний комплекс з 60-и оборонних веж, у яких ще до недавніх пір жили люди.
Будинки села прилягають один до одного, створюючи захисну лінію оборони - фактично стіну фортеці, яка захищала село від непрошених гостей, які приходили сюди через ущелину Аргун.
Вежі-будинки пов'язують численні сходи та проходи, тому переміщатися з однієї вежі в іншу можна, навіть не виходячи з них. Шатильці були відмінними лучниками та оборонялися, відправляли стріли з бійниць, які точно вражали ворогів.
Самцхе–Джавахеті - печерний монастир Вардзіа
Регіон Самцхе-Джавахеті відомий мінеральним курортом Боржомі й гірськолижним курортом Бакуріані. Будучи влітку в цих краях, заплануйте поїздку до скельного монастиря Вардзіа.
Якщо ви бували у печерних монастирях турецької Каппадокії, то Вардзіа зможе серйозно здивувати своїми масштабами. Монастир спочатку використовували як фортецю – укриття від набігів загарбників, в якому могло сховатися кілька десятків тисяч людей.
Масштаби цього міста-фортеці колосальні: це відразу видно неозброєним поглядом. На величезній скелі видно вікна і приміщення монастиря, видовбаного в м'яких скельних породах. Всередину ведуть печерні ходи, деякі на глибину в десятки метрів і вісім рівнів – "поверхів".
Цілий скельний лабіринт, в якому чужинці довго не виживали – з монастиря назовні вели три таємні ходи. З ходів несподівано для іноземних загарбників з'являлися тисячі грузинських воїнів.
За часів цариці Тамари Вардзіа вважався "містом-невидимкою" - скелі закривали печерну фортецю, яку зараз можна бачити з берега Кури. Але після великого землетрусу XIII століття велика частина скелі відкололася і впала в Куру, в результаті чого монастир оголився, втративши значення оборонної фортеці.
Нагадаємо, раніше ми писали, як Грузії вдалося стати привабливою для туризму країною.
Також пропонуємо почитати, що подивитися у Грузії, якщо ви збираєтеся поїхати туди вперше.