Оксамитовий сезон у грудні: незвична локація в Туреччині дивує туристів

Лікійська стежка: популярний маршрут уздовж морського узбережжя

Сьогодні, коли для українців закриті багато країн, є хороша нагода відвідати "нестандартну" Туреччину: побувати на Лікійській стежці – довгому маршруті уздовж частини узбережжя древньої Лікії протяжністю понад 500 кілометрів.

Це не all inclusive, а природа, історія, культура. А ще тут практично немає туристів, і пляжі порожні, а погода в грудні радує теплом. Це ще один аргумент на користь того, чому це місце варто відвідати, продовживши для себе оксамитовий сезон.

Лікійська стежка: як добратися до маршруту

Поїхати у таку мандрівку легко: на рейс з Києва до Ізміра можна купити недорогий квиток (від 25 євро в один бік), і далі вирушити у мандрівку самою Туреччиною.

Тут можна взяти автомобіль на прокат.

Зараз - не сезон, і тому ціни дуже помірні. Або ж можна скористатися внутрішніми авіалініями, які коштують від 10 євро. також - проїхатися на автобусах, проїзд у яких теж недорогий.

Фото: Залишки храму в Патарі (з особистого архіву)

Ми доїхали автобусами до затишного міста Каш, яке стало нашою базою, і звідси вже на машині ми робимо виїзди вздовж узбережжя. Саме тут проходить відомий туристичний маршрут - Лікійська стежка. На її шляху - багато неймовірних панорам на море, острови, гори.

А найголовніше - тут просто величезне скупчення пам'яток історії та археології стародавньої Лікійської держави. Багато з них занесені до ЮНЕСКО. Але нашим Лікійським лідером стало "Патара сіті".

Патара: що це за локація та чому сюди варто поїхати

Це одне з найбільших міст того часу (3-2 ст. н.е), головний порт і колишня столиця Лікійського союзу.

Кажуть, Патару заснували дорійські греки з острова Крит, назва яких пішла, за однією з версій, від слова "дерево" (як і наші древляни, вони жили в лісах).

Фото: Портова крита вулиця (з особистого архіву)

У цих приїжджих греків був дуже популярний культ Аполлона. Тоді зрозуміло, чому саме тут розмістилося святилище Аполлона з оракулом.

До речі, під час розкопок в Патарі були знайдені монети із зображенням Аполлона. Думаю, Патарський оракул серйозно конкурував з Дельфійським. А ще кажуть, що саме тут, в тіні великої пальми, богиня Лето і народила Аполлона. Навіть підкреслюють, що ця пальма збереглася.

Місто пишалось приїздом сюди імператора Адріана у 131 році. Це приблизно як у нас візит Іоанна Павла ІІ у 2001 році.

Саме після свого візиту імператор звелів звести тут великий зерновий ринок (гранаріум), руїни якого збереглися до сьогодні. І саме звідси велися найбільші поставки зерна до Риму.

Фото: Амфітеатр у Патарі (з особистого архіву)

Але і в християнській історії місто засвітилось нівроку: тут апостоли Павло та Лука зупинялися на шляху до Фінікії. Місто було столицею, бо лежало на перетині торговельних шляхів, і це було ідеальним шляхом з Константинополя до Палестини.

Однак найвідомішим вихідцем з міста Патара був майбутній єпископ Мір, який народився та здобув освіту в Патарі, і якого сьогодні ми всі знаємо як святого Миколая, але це вже зовсім інша історія.

Найстаріший у світі діючий маяк, що зберігся до наших часів

Біля Булевтерія (Лікійської асамблеї) стоїть величний красень - очеретяний човен, який є реконструкцією оригінального човна аргонавтів.

Фото: Вид на найбільший пляж Патара (з особистого архіву)

Після подорожі з Болгарії, через Чорне море човен Abora IV прибув до гавані міста Каш восени 2019 року. І вже звідси його по праву передали в найстаріший Лікійський порт - Патару.

Цей очеретяний човен є реконструкцією оригінального човна Лікійських часів. Саме на такому човні й транспортували зерно по всій імперії. А можливо, саме на такому човні плив святий Миколай, який зупинив бурю на морі.

У експедиції є своя цікава сторінка в соцмережах, де розповідають, як збирали човен. Є також і фільм про його мандри та багато іншої цікавої інформації.

Фото: Маяк до реконструкції минулого року. Зараз розібраний для реставрації (з особистого архіву)

Але і це ще не все. Найбільше мене вразило те, що ми любимо понад усе - це найстаріший маяк у світі, якій зберігся до наших днів. Він був побудований імператором Нероном у 54 році до н.е. Про це свідчить напис на колоні: "Я - імператор Нерон. Побудував цей маяк для безпеки моряків". Отже, сьогодні маячок святкує свій 2074 річний ювілей.

Колись, дуже давно, тут стався землетрус, маяк розпався на шматки, але вони не зруйнувалися, а були поховані під шаром піску.

Сьогодні всі ці шматочки знайдені, пронумеровані, наступного року будуть зібрані, й тоді він стане найдавнішим дійючим маяком у світі, зібраним з оригінального каміння. Нам пощастило побачити "hospital of stones": це місце, де каміння зміцнюють спеціальним розчином.

Фото: Порожні пляжі. Тут все ще тепло та можна купатися (з особистого архіву)

Саме тут влітку 2019 року археологи підтвердили, шо в одній з будівель знаходилась перша радіотелеграфічна станція Османської імперії, заснована в 1904 році та відкрита 31 серпня 1906 року.

Телеграф допомагав підтримувати зв'язок з територіями Османської Імперії, які знаходилися в Африці. На той час станція була обладнана за останнім словом техніки, а її довжина у 850 кілометрів була абсолютним рекордом на той час.

Ну і, звичайно, пляж Патара - найбільший і найчистіший піщаний пляж Туреччини й один з найкращих у Європі.

Тут, у хвилях Середземномор'я, ми й закінчили нашу мандрівку-захоплення цим надзвичайним величним містом. Але відреконструйований маяк я точно хочу побачити. Отже, Патара, чекай!

Нагадаємо, раніше ми писали, що туристам можна побачити в Анкарі – столиці Туреччини.

Також пропонуємо почитати, що подивитися у Каппадокії під час зимових екскурсій.