"Секретні" локації, про які не знають туристи: цікаві місця Києва для прогулянки на вікенд

Найколоритніші дворики Подолу для екскурсії на вихідних

Поділ - особливе місце для прогулянок у Києві. Ринкова площа з запахом глінтвейну й оглядовим колесом, вогники затишних кав'ярень з невеликими столиками й душевними розмовами, вуличні музиканти.

Для повної картини не вистачає ратуші. Але вона колись була на Контрактовій площі, неподалік від фонтану "Самсон". Про неї йде мова у плані Києва 1695 року, який свого часу склав полковник Ушаков.

До речі, зберігся золотий барельєф ратуші із зображенням архістратига Михаїла. Якщо хочете його побачити, то на Театральна зазирніть до Музею Києва. Барельєф знаходитися на першому поверсі біля ліфта.

Фото: Київська ратуша, ескізи 1697 року (almajournal3.webnode.com.ua)

Якщо добре роздивлятися план Ушакова, то можна помітити, що вулиці розташовані зовсім по-іншому: всі дороги ведуть до ратуші. Річ у тому, що в 1811 році Поділ повністю згорів внаслідок пожежі катастрофічних масштабів.

Після пожежі його "перекроїли" на новий лад. Таким чином на Подолі з'явилися бульвари та паралельно-перпендикулярні вулиці, а "вертляві" європейські вулички зникли.

Фото: Поділ на планах Києва від полковника Ушакова, 1695 рік (m-a-d-m-a-x.livejournal.com)

Але зате згодом тут з'явилися подільські дворики, зі своїм незвичайним мультинаціональним "мікрокліматом". І в цій статті хочу вам показати свої найулюбленіші дворики Подолу, в яких неодмінно варто побувати.

Хорива, 18: головна "родзинка" - червоні сходи

Мабуть, це найфотогенічніший дворик Подолу. Все через червоні сходи, прикрашеної по сезону квітами, ялиною або гарбузами. А коли мешканці вивішують білизну через весь дворик, то з'являється в тутешній атмосфері щось одеське.

Тут варто порозглядати дерев'яні сходи, які залишилися ще з моменту спорудження будинку.

Фото: Двір відрізняють колоритні сходи - місце, де часто фотографуються туристи (Дар'я Сапожнікова)

Була в мене якось екскурсія з дуже милими киянами-старожилами. Заходимо ми у двір, і раптом один екскурсант вигукує: "А я тут жив". І швидко сховався за дверима під'їзду. Повертається через якийсь час і каже: "Уявляєте, ми з'їхали в 1979 році, а двері у квартиру - все ті ж. Нічого не змінилося за 40 років".

Двір відкритий до відвідування цілодобово.

Покровська, 9/2: дворик з "історичними" сусідами

Цей дворик з шикарним проходом-коридором до зовнішньої частини будинку, який спирається на дерев'яні балки. У 2020 році провели реконструкцію будівлі, але загальний вигляд галереї не змінився.

У дворику панує атмосфера кінця 19 століття: все чекаєш, що з дверей з'явиться чоловік в сюртуку і в капелюсі або з-за рогу виїде екіпаж з кучером та пані з мереживною парасолькою в руках.

Фото: У дворику є будинки, споруджені в 19 столітті (Дар'я Сапожнікова)

Атмосфери навіть додає сусідство з Покровською церквою - храмом кінця 18 століття у стилі козацького бароко. А з іншого боку вулиці знаходиться дзвіниця церкви Миколи Доброго. На жаль, сам храм був зруйнований більшовиками в 1935 році, а з його цегли на цьому місці побудували ліцей.

До речі, у церкві Миколи Доброго вінчався Михайло Булгаков зі своєю першою дружиною Тетяною Лаппою.

Фото: Недалеко від будівлі знаходиться Покровська церква, зведена у стилі козацького бароко (wikipedia.org)

Дворик частенько закритий на кодовий замок, але якщо почекати, то можна зайти разом з мешканцями.

Межигірська, 24: дворик з виноградною лозою

Це дворик-"Нарнія". "Родзинка" локації - столітній виноград, який обплів "двір-колодязь". Раніше існувала чудова традиція садити біля новобудови дерево.

В цьому будинку вирішили посадити виноградну лозу, яка розрослася і стала "господинею" двору.

Фото: Дворик на Межигірській (Дар'я Сапожнікова)

Вхід охороняють скульптури Адама і Єви, а в підвалах будинку можна знайти "секретну" веганську міні-кондитерську.

Але це ще не всі "скарби" дворика. Далі захований цілий квартал-"лабіринт". А в ньому - і дворики-колодязі, і таємна синагога, і старий готель, де Фані Каплан готувала вибухівку, і вірші на стінах, і ще купа всіляких архітектурних родзинок, які потрібно шукати й розглядати.

Фото: З цим місцем пов'язано багато історій Подолу (Дар'я Сапожнікова)

Дворик відкритий. Доступ вільний у будь-який час.

Верхній Вал, 62В: відновлений особняк

Цей занедбаний особняк з закинутим садом придбали власники, які облагородили сад, побудували дерев'яні альтанки, а в самому будинку створили традиційну китайську чайну. Вийшло затишно.

Фото: Один із двориків на Верхньому Валу (Дар'я Сапожнікова)

Не буду розписувати, як плющ обплітає будинок, як повзе по землі старе дерево абрикоса, як грайливо визирають статуї китайських богів із заростей винограду, як пахне в хаті старими дерев'яними балками. Це потрібно самим бачити, нюхати, чіпати, дегустувати та пізнавати.

Фото: Такі локації можна знайти прямо посеред дворика (Дар'я Сапожнікова)

Дворик вдень відкритий, вхід до саду - через чайну.

Нижній вал, 23: ковані сходи та закрита галерея

Ще один дворик з дерев'яною закритою галереєю. Дуже нетипова архітектура для ока сучасного киянина.

Проте ще років сто тому це був звичайний подільський дворик, який дивом не змінив свій вигляд до наших днів. Настійно рекомендую зайти в під'їзд і помилуватися кованими сходами між другим і третім поверхом. Ці сходи ви могли бачити у кліпі Христини Соловій "Тримай".

Фото: Двір, який знімали в кліпах (Дар'я Сапожнікова)

З цієї локацією пов'язана одна "детективна" історія. Кілька років тому я стала помічати по Києву бетонні трояндочки, зроблені наче як пісочні пасочки. Потім в очі стали кидатися бабки, зірки, рибки та інші міні-скульптурки на вулицях Києва. В інтернеті інформації не знайшла, і навіть вже майже забула про них. Поки якось не зайшла у цей дворик.

Відразу помітила, що на вході "чатує" бетонний котик з рибкою, за водостічною трубою "сховався" метелик, а у дворі на стіні видніються "зірки". А якщо пройти вглиб двору, то там можна побачити двері, поруч з якими є на стіні напис і бетонні гудзики.

Напис такий: "Dich schon suchte ichs bande in torwege hab geschaut und funden niemand ist", але природу бетонних пасочок ніяк не пояснює. Потім я часто заводила туристів у цей дворик і розповідала, що розгадка природи бетонних троянд, можливо, криється за цими зачиненими дверима.

Фото: Трохи атмосфери Одеси в Києві (Дар'я Сапожнікова)

Якось я проводила екскурсію для туристів з Білорусі. Ми гуляли весь день по місту і зайшли у цей двір. І ось я вже зробила вступ до історії, як виявилося, що таємничі двері відкриті. Перед дверима стоїть чоловік, а перед чоловіком - мангал, на мангалі - сковорідка з ароматною картоплею.

Тут ми й дізналися, що це творча майстерня, де панує атмосфера старого Подолу. Тут збираються скульптори, письменники, музиканти, фотографи, художники й інша інтелігенція. З майстерні почали виходити усміхнені люди, винесли на підносі чарки з домашньою наливкою і тарілки з шашликом, дізналися, що гості з Білорусі та затягнули хором білоруську народну пісню.

Фото: Загадковий напис у дворі (Дар'я Сапожнікова)

У ході розмови виявилося, що автором скульптур-"пасочок" є Євген Білоконь. Це його "Закохані ліхтарі" ви могли бачити біля фонтанів на Майдані Незалежності. А чоловік, який смажив картоплю перед входом в майстерню, виявився київським фотографом Євгеном Чабаном. На прощання Євген нам сказав: "Як шкода, що сьогодні не було Наташеньки. Вона б вам на скрипочці б ще зіграла".

Ось такий він, гостинний Поділ! І так, вдень дворик відкритий.

Під час відвідування локацій прошу врахувати, що всі двори - житлові. Постарайтеся не шуміти, щоб не злякати чари подільських двориків. Бажаю вам затишної прогулянки та колоритної пригоди!

Нагадаємо, раніше ми писали про кращих безкоштовні розваги у Києві.

Також ми склали для вас три найцікавіших маршрути по Харківській області які познайомлять вас з цим регіоном.