Захист іноземців в Україні. Хто його потребує та як його надають

В Україні до повномасштабного вторгнення РФ жило немало людей з інших країн, які потребують додаткового захисту. Це громадяни Афганістану, Іраку, Сирії, Узбекистану та інших країн. Для багатьох російська агресія стала вже другою або третьою війною, з якою вони стикнулися.

Багато з них живуть тут вже багато років, навчалися в університетах, влаштувались на роботу, створили родини, а зараз змушені знову рятуватися від війни та виїхати за кордон, але багато хто залишився в Україні.

Про це у коментарі РБК-Україна розповіла Світлана Бутенко, менеджерка проєкту правової допомоги біженцям та шукачам захисту БФ "Право на захист". Вона навела дані, скільки таких біженців є в Україні й чи надають їм тимчасовий захист.

Чи надають захист в Україні під час воєнного стану

Україна давно бере участь у загальносвітових процесах із захисту біженців. Країна є учасницею Конвенції про статус біженців (Конвенція про біженців 1951 року) та Протоколу до неї 1967 року. Також Україна ратифікувала четверту Женевську конвенцію про захист цивільного населення під час війни. 8 липня 2011 року в Україні прийняли Закон "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" (Закон про біженців).

"Закон пропонує три форми захисту: статус біженця та статус особи, яка потребує додаткового захисту, тимчасовий захист. Якщо перші дві форми захисту за законом надаються іноземцю чи особі без громадянства Державною міграційною службою, то третя – Кабінетом Міністрів України за поданням Державної міграційної служби", – розповідає співрозмовниця.

Останнє рішення можуть прийняти, якщо на територію України з країни, яка має спільний кордон з Україною, масово прибувають особи, що рятуються від зовнішньої агресії, іноземної окупації, громадянської війни, зіткнень на етнічній основі. Також – люди, які рятуються від природних чи техногенних катастроф тощо. Але Україна, на відміну від деяких інших країн Європи, із таким фактично не стикалася.

"Наразі в Україні тимчасовий захист не активовано, тож жодна людина в Україні тимчасовий захист не отримує", – додає фахівець.

Але біженці та особи, які потребують додаткового захисту, а також шукачі такого захисту жили в Україні й до повномасштабного вторгнення, і продовжують жити й зараз. Для багатьох з них це вже друга, а для деяких – і третя війна на їх життєвому шляху.

Фото: В Україні живе багато іноземців, яких війна застала вже не вперше у їхньому житті (Getty Images)

"Це люди з Сирії, Іраку, Афганістану, Киргизстану, Азербайджану, Узбекистану, Білорусі тощо. Вони прибули в Україну через переслідування за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань чи через загрози їх життю, безпеці чи свободі в країні походження. Або – через побоювання застосування щодо них смертної кари, тортур, загальнопоширеного насильства в ситуаціях збройного конфлікту чи порушення прав людини", – каже Світлана Бутенко.

Скільки біженців-іноземців живе в Україні зараз

У 2021 році УВКБ ООН фіксувало в Україні не менше 5000 шукачів захисту, а українська влада доповідала про 2,254 особи, які мали або статус біженця, або особи, яка потребує додаткового захисту.

"Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році багато хто з цих людей вимушені були залишити територію Україні, однак БФ “Право на захист” фіксує і запити на повернення. Загалом законодавчі підвалини у сфері захисту в Україні під час воєнного стану не змінилися", – каже експерт.

При цьому жодних обмежень права на звернення за міжнародним захистом не міститься ані в Указах Президента України про введення та продовження воєнного стану в Україні, ані у Законах України, якими ці Укази затверджені.

"Разом з цим, на жаль, правозахисні організації фіксують складнощі при зверненні за захистом в Україні під час воєнного стану і наголошують на неприпустимості зниження стандартів в цій сфері, адже Україна знаходиться на стадії підготовки до членства в ЄС", – додає вона.

Фото: Діє процедура, за якою іноземці можуть отримати захист в Україні (Getty Images)

Як отримати статус біженця або додатковий захист в Україні

Якщо іноземець або особа без громадянства потребує захисту в Україні, вони можуть звернутися за отриманням статусу біженця або додаткового захисту. Щоб отримати статус біженця чи додаткового захисту в Україні, треба звернутися до найближчого територіального органу ДМС України. Заяви про визнання біженцем зобов’язані також приймати посадові особи Державної прикордонної служби України.

Це треба зробити протягом 5 днів з дня перетину державного кордону України. Разом з цим, пропущення такого строку не позбавляє людину права на звернення за захистом.

"Іноді буває, що обставини, які унеможливлюють повернення людини до країни походження і дозволяють вважати її біженцем, виникають під час легального перебування в Україні. В такому випадку бажано звернутися до органу ДМС до закінчення строку законного перебування в Україні", – звертає увагу Світлана Бутенко.

До територіального органу ДМС України треба подати:

• заяву-анкету про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, в якій викладає основні відомості про себе та обставини, що змусили залишити країну походження;
• документи, що посвідчують особу заявника (якщо такі документи відсутні або є фальшивими, заявник повинен повідомити про це);
• документи та матеріали, що можуть бути доказом наявності умов для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (за наявності);
• 4 фотокартки заявника та членів його сім'ї, які не досягли 18 років, відомості про яких внесено до заяви.

Форма заяви є затвердженою і доступна для завантаження за посиланням.

Раніше повідомлялося, як перетнути кордон без затримок і проблем та де найбільш завантажені пропускні пункти на кордоні з Україною.

Також ДП "Документ" у Туреччині починає міняти посвідчення водія: куди звертатися.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.