Поки мільйони людей штурмують сусіднє озеро Брайєс, у самому серці Південного Тіролю ховається справжнє природне диво, яке місцеві називають "озером веселки".
Вода тут має неймовірний смарагдово-зелений відтінок, у якому, наче в дзеркалі, відбиваються гострі шпилі масиву Латемар та густі хвойні ліси. Навколо озера облаштована зручна пішохідна стежка, де можна гуляти годинами, дихаючи чистим гірським повітрям
Місцеві кажуть, що колись чаклун закохався у русалку, яка жила в озері. Щоб завоювати її серце, він створив над водою величезну веселку з дорогоцінного каміння. Русалка злякалася мага і назавжди зникла на глибині, а розлючений чаклун розбив веселку і кинув її у воду. Відтоді озеро виблискує всіма кольорами веселки.
Якщо Плітвіцькі озера - це класика хорватського туризму, то про карстові озера поблизу містечка Імотскі знають переважно лише географи та затяті спелеологи.
Це одна з найглибших карстових лійок у Європі. Озеро оточене майже вертикальними червонуватими скелями, які височіють над водою на 250 метрів. Сама глибина води тут сягає понад 280 метрів, а це означає, що дно озера лежить нижче рівня моря.
Спуститися безпосередньо до води без спеціального альпіністського спорядження неможливо. Сюди приїжджають, щоб постояти на краю гігантського оглядового майданчика і відчути справжнє тремтіння в колінах від масштабу цієї природної прірви. Саме тому тут туристів зовсім небагато.
Коли люди думають про Португалію, вони уявляють пляжі Алгарве чи історичний Лісабон. Але на півночі країни, в єдиному національному парку Пенеда-Жереш, заховане озеро, яке здається декорацією до фільму про первісний світ.
Озеро оточене гігантськими гранітними валунами, віковими дубами та занедбаними кам’яними селами, де й досі час ніби зупинився. Вода тут кришталево чиста, але прохолодна навіть у спекотні літні місяці.
Це рай для шанувальників дикого кемпінгу, трекінгу та повної самотності. Тут можна зустріти диких поні (гарранос), які спокійно п'ють воду на світанку, і за весь день не побачити жодної людини.
Більшість туристів доїжджають лише до початку великого озера Кьонігсзее в Баварії, роблять фото біля причалу і повертаються назад. Але якщо пройти трохи далі, відкривається справжній секрет Баварських Альп.
Маленьке озеро Оберзее ховається за південним краєм Кьонігсзее. Щоб дістатися сюди, потрібно пропливти на тихому електрокатері між гігантськими скелястими стінами, які нагадують норвезькі фьорди, а потім пройтися лісовою стежкою.
Вода в Оберзее настільки прозора, що здається, ніби човни, які стоять біля дерев'яних човнярських будиночків, просто левітаційні і висять у повітрі. На дальньому кінці озера шумить водоспад Ретбах - найвищий у Німеччині.