Для українських мам це, мабуть, найбільший шок. Данська система праці та освіти налаштована безкомпромісно: якщо дитина захворіла, батькам офіційно дозволяють залишитися вдома для догляду лише на один, максимум два дні.
На третю добу крутися як хочеш, але маєш бути на роботі чи навчанні. Жодних тижневих оплачуваних "лікарняних по догляду".
Через це в місцевих дитсадках та школах кашель і сильний нежить взагалі не вважаються приводом сидіти вдома.
Батьки просто збивають дитині температуру парацетамолом і ведуть її в групу. Для українців, звиклих вигрівати кожне ГРВІ вдома до повного одужання, така картина виглядає дико.
Оренда житла в Данії - окреме випробування для нервової системи. Переважна більшість квартир здається абсолютно без меблів: там не буде не те що ліжка чи шафи, а часто навіть люстр (зі стелі просто стирчать дроти). Купувати все доводиться самостійно.
Але найбільший сюрприз чекає під час виїзду. У Данії діє суворе правило: під час зміни орендаря квартира має бути повернута в ідеальному стані.
Це означає, що перед тим, як віддати ключі, ви зобов'язані за власний кошт пофарбувати стіни, стелю, а іноді й циклювати підлогу.
Неважливо, жили ви там п'ять років чи три місяці - з вашого величезного депозиту просто вирахують кругленьку суму на професійну бригаду малярів.
В Україні рівень зайнятості жінок нижчий, багато хто обирає займатися виключно домом чи дітьми, і це сприймається нормально. У Данії працюють абсолютно всі, хто має таку можливість, включаючи людей з суттєвою інвалідністю.
Сидіти роками в декреті чи бути просто "домогосподаркою" тут не прийнято й економічно невигідно - держава робить усе, щоб максимально швидко вивести людину на ринок праці.
При цьому розрив між багатими й бідними мінімальний. Директор компанії та звичайний прибиральник можуть жити в сусідніх будинках і їздити на роботу на однакових велосипедах. Данці терпіти не можуть хизування грошима чи статусом.
Українська гостинність - це коли стіл ломиться від страв у три ряди, навіть якщо гості завітали на годину. Данці цього щиро не розуміють. Якщо вас запросять у гості, то на столі, скоріш за все, будуть звичайні відкриті бутерброди (знамениті smørrebrød) або одна проста страва і кава. Жодного культу їжі як прояву поваги тут немає, головне - спілкування.
Забудьте про можливість "просто прийти і зайняти чергу" до лікаря або викликати невідкладну допомогу через підвищену температуру.
Медична система працює через сімейних лікарів, до яких треба записуватися заздалегідь, а більшість легких недуг данські медики лікують двома речами: свіжим повітрям і тим самим парацетамолом.
Поки немає прямої загрози життю, антибіотики чи серйозні обстеження ніхто не призначить, що спочатку дуже лякає українців.