Свій "Стоунхендж" та незвичні традиції: чим дивує мандрівників острів у Тихому океані

Особливості побуту місцевих мешканців - тонганців

Український мандрівник Вадим Івлєв продовжує свою оповідь про мандрівку на Тонгатапу - найбільший за розмірами острів Тонга в акваторії Тихого океану. Мальовничі лагуни, корали, різноманіття флори та фауни вирізняє острів з-поміж інших.

Кажуть, що європейці вперше дізналися про існування Тонгатапу у середині 17-го сторіччя. Вважається, що першою людиною з Європи, яка тут побувала, був мореплавець та першовідкривач Абел Тасман, а пізніше команда англійців під керівництвом капітана Джеймса Кука.

У першій частині колонки Вадим Івлєв розповів багато цікавинок про острів та про те, що йому та дружині Вадима, Оксані, встиг розповісти місцевий таксист. Публікуємо наступну частину його спогадів. Зокрема, про виставу місцевих мешканців, на якій йому вдалося побувати.

Далі - пряма мова мандрівника.

"Дихати було важко, у роті відчувався гіркий присмак"

Щоб потрапити на виставу, нам потрібно було пройти пішки близько кілометра. Шлях пролягав уздовж чорних полів, які нещодавно випалювали для нового посіву. То тут, то там з головешок піднімався дим. Дихати було важко, а в роті відчувався гіркий присмак.

Фото: Під час відпливу маленькі безрогі заходять далеко на риф у пошуках усього їстівного, що залишило море (Вадим Івлєв)

Ми увійшли в просторе приміщення для зборів, де нам запропонували сісти за накритий кольоровою скатертиною пластиковий стіл, а через деякий час підійти пригоститися стравами з буфету. З головних страв були ягнятина, свинина та курятина на грилі. На гарнір — печені бульби таро та ямсу, а на десерт — банани.

Кілька слів хотілося б сказати про тутешніх поросят. Насправді це дорослі свинки, які цілий день самі собі добувають їжу й повертаються у двір, щоб переночувати. Вони з'їдають усе, що знаходять на землі, включно з манго й бананами.

Під час відпливу маленькі безрогі заходять далеко на риф у пошуках усього їстівного, що залишило море. Нам розповіли, що навіть на безлюдних острівцях не варто залишати сумки з їжею без нагляду — їх викрадають свині, які вміють добре плавати, й роблять це цілими зграями.

Що стосується місцевих курей, то одного разу я на власні очі бачив, як ніби великий орел або ворон опустився на бананове дерево. Спочатку я не міг повірити, що це була курка, що злітала на три метри вгору, сідала зверху якомога зручніше й клювала плоди.

Традиційний танок жителів Тонга, не схожий на інші

Як тільки всі зайняли свої місця, почалася вистава. Перед нами на сцені сиділи троє артистів — чоловік в оточенні двох жінок. Тіла танцюристів блищали, рясно змащені пальмовою олією.

Відразу було помітно, що для участі у виставі вибирають тільки найпривабливіших дівчат. І чоловік, і жінки були вдягнені у спідниці-та'овалла.

Фото: Традиційні костюми складаються з різнобарвного листя, насіння, квітів і мушлі (Вадим Івлєв)

Насправді та'овалла — це навіть не спідниця, а циновка, обгорнута навколо талії. Її носять як чоловіки, так і жінки на всіх офіційних заходах, як у нас носять краватку. Є легенда, що вперше таку спідницю виготовили полінезійські моряки зі свого вітрила. За правилами, спідницю роблять з волокон, що називаються "тапа" і виготовляються з листя пандану або з розмочених у морській воді гілок квіткового дерева.

Костюми танцюристів також складалися з різнобарвного листя, насіння, квітів і мушлі. Нас здивувало не лише те, що танцюристи протягом усієї вистави сиділи, схрестивши ноги, що вже є майстерністю. Вони скручувалися, як штопори, весь час тримаючи лікті піднятими.

Жінка-солістка, яка була ліворуч від нас, викликала справжні емоції завдяки чистоті ліній своїх рухів і завжди тихій та спокійній усмішці. Нас вразив, здавалося б, несумісний з їхніми плавними рухами шалений ритм під барабанний дріб.

— Я в захваті, — сказав я пошепки.

— Це щось, — відповіла Оксана.

— Надзвичайно хороші у порівнянні з очікуваннями, — уже голосніше вимовив я.

Отухака (тонганською 'Otuhaka) — традиційний танок жителів Тонга. Він зовсім не схожий на танці хула гавайців, гака — новозеландських маорі та танець тамоуре острова Таїті.

Фото: На острові є унікальні підземні печери з прісною водою, в яких, якщо є бажання, можна купатися при тьмяному світлі ліхтарика (Вадим Івлєв)

Останній, це коли вдягнені у спідниці з волокон кори гібіскуса дівчата з довгим розпущеним волоссям качають стегнами, а юнаки стрімко розводять і зводять напівзігнуті коліна, одночасно рухаючись навколо своїх партнерок.

Але повернемося до дії на сцені. Ритм танцю постійно прискорювався й під останній куплет пісні сягнув свого максимуму. Ми щиро аплодуємо.

"Стоунхендж" острова Тонгатапу

На острові є свій унікальний Стоунхендж, мегаліт, як в Англії або Єгипті, що має назву "Ноша героя легенд Мауї". Це два великих вертикальних камені, на яких зверху лежить третій. Конструкція дуже схожа на дверний отвір або портал. Тільки-но я пройшов крізь нього, як у цю саму мить щось сталося. Нічого не розуміючи, я став шалено стрибати, з усіх сил б'ючи себе по ногах.

— Боляче… Що це?

Сіосі сказав щось схоже на "фа-ра-он", але я нічого не зрозумів. Після цих слів пекти стало ще сильніше.

— Це fire ants, вогняні мурахи, їхні укуси дуже болючі.

Виявилося, що я випадково ступив на прихований травою непомітний мурашник і став жертвою атаки вогняних мурах.

Вогняні мурахи (лат. Solenopsis) небезпечніші й агресивніші, ніж інші види мурашок. Їхній укус викликає печіння, набряк і навіть може призвести до госпіталізації. Коли біль минув, я подумав, чи зможу я запам'ятати події, не знаючи, як їх описати? Можливо, одного чудового дня, знайшовши правильні слова, до мене повернуться мої спогади?

Фото: На острові є свій унікальний Стоунхендж, мегаліт, що має назву "Ноша героя легенд Мауї" (Вадим Івлєв)

— Я ніколи не забуду цих вогняних мурах з Тонги, — сказав я.

— Що? — відгукнувся Сіосі.

— Нічого.

— Ви летите завтра вранці? — запитав Сіосі.

— Так.

— Вам сподобалось? Ви бачили кращі місця: палац, печеру з басейном, шоу, місто, риф. Вам щастить. Ви були на Тонга.

— Я повертатимуся кожного року, — сказав я.

— Навряд чи, — відповів він. — Ви не можете собі цього дозволити щороку. Мало не забув! Не забудьте купити великий пакет тонганської розчинної кави!

Кава — дурманний напій з п'янкого перцю. Тонганці подрібнюють коріння цієї рослини, а потім змішують порошок з водою, щоб отримати напій з ефектом, схожим на сп'яніння.

— Пийте каву цілий день, щоб поліпшити фокус і зняти стрес! Ще візьміть спеціальну чашу, зроблену з кокосового горіха з типовим орнаментом! А тепер бувайте здорові!

— Monū’ia! Щасливо! — попрощалися ми.

Нагадаємо, раніше Вадим Івлєв розповідав, які таємниці приховує знаменитий острів Бора-Бора в Тихому океані.

Також мандрівник публікував свою захоплюючу історію про мандрівку до міста-привида Рабаул на острові Нова Британія.