Замки, в які повертається життя: п'ять цікавих палаців для осінньої мандрівки Україною
Величні споруди, які здивують своїми артефактами та історією
Осінь - чи не найкращий час подорожувати Україною в пошуках відомих і малознаних локацій з багатою історією. Ще більше можливостей для мандрівок відкривається у жовтні, коли українців чекають довгі вихідні на Покрову - з 14 по 17 жовтня.
Відчути подих давнини і уявити, як століттями в якомусь замку чи палаці жили люди, можна, відвідавши споруди, що не лише збереглися до наших днів, а почали наповнюватися життям.
Найбільше замків можна знайти на карті Західної України – отже, екскурсії до них можна поєднати з осінньою поїздкою Карпатами.
Ми зібрали п'ять палаців і фортець, які зацікавлять допитливих мандрівників.
Замок Сент-Міклош – князівська резиденція
Один із замків поблизу Мукачево – Чинадієвський замок Сент-Міклош. Його почали будувати у середині 16 століття. Фортеця належала угорським князям Ракоці, з 18 століття споруда перейшла у руки князів Шенборнів. Згодом фортецю почали перебудовувати і перетворювати на палацову резиденцію. В середині 20 століття доля споруди різко змінилася: спершу німці використовували палац як тюрму, потім радянська влада розміщувала в ньому різні організації – від сільради до військової частини.
Фото: Замок Сент-Міклош (колаж РБК-Україна)
Лише в роки незалежності палац почали рятувати від руйнації. Замок Сент-Міклош - перша споруда, яку держава віддала в оренду приватній особі – в 2001 році художнику Йосипу Бартошу. На першому поверсі відреставровано інтер'єр, але самі роботи тривають. В замку влаштовують виставки картин. Зайти всередину дозволяється безплатно, а долучитися до відновлення славетної споруди можна благодійною пожертвою.
Палац Сент Міклош називають Замком любові на честь історії кохання її власників.
Меджибізький замок – потужна оборонна фортеця
У Хмельницькій області в селі Меджибіж зберігся величний замок 16 століття, хоча його фундамент був закладений ще в 13 столітті. Фортеця знаходиться всього в 30 кілометрах від міста Хмельницький. Замок зводили як фортифікаційну споруду на мисі між річками Південний Буг і Бужок. Це був потужний форпост, який захищав від нападів зі Сходу.
Фото: Меджибізький замок (колаж РБК-Україна)
Споруда зовні була бастіоном, а всередині окремо звели палац, каплицю, казарми, стайню. Хоча за значимістю ця фортеця була другою після Кам'янець-Подільської у цьому регіоні, вона часто змінювала господарів: татар, козаків, поляків, турків. У 17 столітті капличку перетворили на мечеть. Згодом замок знов став власністю польської родини. У 19 столітті фортеця була конфіскована російською владою. Її стіни пам'ятають російських царів Миколу I і Олександра II, українського політика Павло Скоропадського.
В першій половині 20 століття на території унікальної архітектурної пам'ятки облаштували виробництво – маслозавод. Також місцеві жителі розбирали замок по цеглині для своїх потреб. Лише в 1960-х роках замок почали поступово реконструювати, зміцнюючи мури. Втім, у 2014 обвал стін все ж стався.
У фортеці працюють реставратори та археологи.
Дубенський замок – один з найстаріших замків України
ЭСередньовічний замок князів Острозьких в місті Дубно Рівненської області датується 15 століттям. Ця споруда – популярна туристична локація, адже при відвідуванні можна побачити як підземелля, так і парадні палацові зали.
"Дубенський замок ніколи не був узятий штурмом, оскільки був міцно укріплений 73 гарматами і природно – річкою Іквою з її багатокілометровими заплавами. Під стінами замку ламалися татарські списи і шведські шаблі .Тут зберігалися незліченні багатства привезених з трофеїв: коштовний посуд, книги, картини, ікони, зброя і захисне озброєння, хутра, шкури", - описують історичну пам'ятку на сайті історико-культурного заповідника "Дубно".
Фото: Дубенський замок (колаж РБК-Україна)
Зазначається, що Дубенський замок є одним із семи чудес України.
Цей родовий маєток князів Острозьких переходив через шлюби до князівських династій: Острозьких, Заславських, Сангушків, Любомирських. На території замку розташовані два палаци: палац князів Острозьких з півдня, а з північного боку — палац князів Любомирських.
У кінці 19 століття замок був проданий військовому відомству, й там почергово розміщувалися військові частини Росії, Австрії, армії УНР, поляків, червоноармійців, гітлерівців, радянських військ.
Зараз палац знаходиться в доброму стані, його постійно реставрують, а в музеї влаштовують екскурсії.
Свірзький замок – вперше відкрили для екскурсій
Ще одна оборонна споруда 15 століття заслуговує на увагу – замок у селі Свірж Львівської області. Спочатку він будувався як фортеця, але згодом архітектура набула більш палацового вигляду. У 17 столітті замок побував у руках козаків, татар, турків. У подальшому палац часто змінює господарів – шляхетні родини, але руйнується через недогляд.
Фото: Свірзький замок (колаж РБК-Україна)
На початку 19 століття власником став офіцер австрійської армії, але під час Першої світової війни споруду повністю спалили. За кілька років господар відбудував дерев'яні частини замку. З 1939 року архітектурна пам'ятка перейшла радянській владі, тривалий час там розташовувалася школа трактористів. В 80-х роках 20 століття споруду передали під опіку Спілки архітекторів.
У 2021 році замок вперше відкрили для екскурсій. До огляду відкрили 10 приміщень, верхній і нижній двір. Організатори мають надію, що Свірзький замок включать у програму державного фінансування реставрації на 2022 рік.
Замок у Жовкві – від величної історії до відбудови з руїн
Замок у Львівській області збудований на межі 16 і 17 століть за кошти гетьмана і канцлера Речі Посполитої Станіслава Жолкевського. Зовні були зведені кам'яні мури з бастіонними укріпленнями, бойовими галереями зі стрільницями. Всередині фортеці знаходився двоповерховий палац з підвалами, де були апартаменти власника, кабінети, бенкетні зали, скарбниця. Зали були прикрашені ліпниною, картинами італійських, французьких, голландських художників. В оздобленні використовувались мармурові каміни, кахельні печі, дорогі меблі та посуд.
Споруда передавалась у спадок нащадкам Жолкевського, аж поки не перейшла в руки Яна Собеського, який в 1674 році став королем Польщі, а містечко Жовква - королівською резиденцією та центром суспільного життя країни, одним із політичних центрів Європи. За кілька років замок почав перетворюватися на палац.
Фото: Замок у Жовкві (колаж РБК-Україна)
У середині 18 століття замок міняє власника і переходить у руки литовського князя Михайла Радивила, який добудовує споруду. В палаці організовують бал на честь Наполеона Бонапарта. Згодом замок міняє власників і починає занепадати, у 19 столітті його розбирають на будматеріали.
У 20 столітті стіни замку стають свідками жорстокої історії: допити і розстріли НКВС, утримання тисяч приречених на смерть євреїв у часи Другої світової війни. Згодом у будівлі жили родини військовослужбовців.
На території діє музей. Нині замок реконструюють - відбудовано західну вежу, в східній вежі влаштовані експозиції. Для огляду доступні три зали.
Нагадаємо, ми розповідали, що варто знати про ціни та інфраструктуру, збираючись у мандрівку Карпатами.
Раніше ми писали, які найкрасивіші локації України ідеально підходять для осінніх мандрівок.